Ухвала суду № 133904215, 09.02.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/703/26

Провадження № 2-з/639/3/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Труханович В.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУТ ЕНЕРГІЯ» про забезпечення позову у цивільній справі № 639/703/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУТ ЕНЕРГІЯ» до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2026 року до Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУТ ЕНЕРГІЯ» до відповідача ОСОБА_1 , про витребування майна із чужого незаконного володіння, згідно якої просив судвитребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 транспортний засіб марки «AUDI Q5» 2023 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , д.н.з. « НОМЕР_2 » та стягнути судові витрати.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача посилається на те, що право власності позивача на спірний транспортний засіб є беззаперечним та підтвердженим належними правовстановлюючими і реєстраційними документами, а також відомостями з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, які додані до позовної заяви. Відповідно до змісту доданих матеріалів вказаний автомобіль: 25.04.2023 пройшов первину реєстрацію за власником ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» (свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_3 ), 27.04.2023, на підставі акту (видаткової накладної) прийому-передачі, був переданий за договором фінансового лізингу ТОВ «ТУТ ЕНЕРГІЯ», 11.05.2024, після виконання договору фінансового лізингу, був перереєстрований на нового власника ТОВ «ТУТ ЕНЕРГІЯ» (свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_4 ). Після чого, на підставі наказу №02-06 від 06.02.2025 та довіреності від 06.02.2025 директора ТОВ «ТУТ ЕНЕРГІЯ» Платонова А.А., в яких були підроблені підписи від імені директора та підроблені відбитки печатки ТОВ «ТУТ ЕНЕРГІЯ», що підтверджується висновками судової комплексної експертизи (почеркознавча експертиза та технічна експертиза документів) НДЦ НСЕ МЮ №1438-95/2025.01-5 від 30.10.2025, впродовж короткого проміжку часу відносно цього автомобіля відбулися дві послідовні перереєстрації: 08.02.2025, за ОСОБА_2 , згідно договору купівлі-продажу №8783/25/1/000067, укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ «ДК КАР ТРЕЙД», який діяв у відповідності до договору комісії №8783/25/1/000067 від 07.02.2025, укладеним з фізичною особою ОСОБА_3 , та який, у свою чергу, діяв на підставі зазначених раніше наказу та довіреності, начебто наданих та підписаних директором ТОВ «ТУТ ЕНЕРГІЯ» Платоновим А.А. (свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_5 ), 13.02.2025, за ОСОБА_1 , згідно договору купівлі-продажу через електроні сервіси та зовнішні ресурси (свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_6 ). Враховуючи викладене, фактичним (титульним) власником транспортного засобу марки «AUDI Q5» 2023 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , д.н.з. « НОМЕР_2 » є ТОВ «ТУТ ЕНЕРГІЯ», оскільки подальше «відчуження» цього автомобілявідбулося поза волею директора і власника ТОВ «ТУТ ЕНЕРГІЯ» ОСОБА_4 , на підставі підроблених відбитків печатки ТОВ «ТУТ ЕНЕРГІЯ» та підписів від імені директора у наказі та довіреності. При цьому фактичним володільцем спірного транспортного засобу, ключів до нього та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, станом на дату подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову є ОСОБА_1 , оскільки саме за нею на теперішній час зареєстровано право на зазначений автомобіль. Представник позивача вважає, що за таких умов існує реальний та безпосередній ризик подальшого відчуження, приховування чи зміни правового режиму спірного автомобіля до вирішення спору по суті, що унеможливить або істотно ускладнить виконання потенційного рішення суду про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Тобто забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення, що повністю відповідає зазначеним вище вимогам Європейського суду.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 149 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З аналізу положень статті 149 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що нею передбачено можливість забезпечення позову не лише у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду і ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Тобто, за замістом частини 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України у вирішенні питання щодо забезпечення позову слід також враховувати за захистом якого порушеного чи оспорюваного права або інтересу звернувся позивач, не обмежуючись лише неможливістю виконання рішення суду та позовними вимогами.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Системний аналіз положень статей 149 та 150 Цивільного процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Виконання рішення у даному випадку слід розуміти не лише як стадію, яка має місце у судових рішеннях про присудження (та яка передбачає можливість застосування заходів державного примусу), але і більш широкому значенні, як таке правове положення сторін, за яких судом вирішено спір шляхом усунення невизначеності у правовідносинах між сторонами, зокрема, шляхом визнання права або його відсутності, та судом здійснено ефективний захист порушених прав, який в тому числі полягає у запобіганні подальшому порушенню прав та необхідності застосовувати додаткові заходи захисту.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України передбачено заходи забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУТ ЕНЕРГІЯ» звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_1 , про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Предметом даного спору є витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 транспортного засобу марки «AUDI Q5» 2023 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , д.н.з. « НОМЕР_2 ».

Представник позивача зазначає, що право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУТ ЕНЕРГІЯ» на спірний транспортний засіб є беззаперечним та підтвердженим належними правовстановлюючими і реєстраційними документами, а також відомостями з Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Як вбачається з інформації Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві:

25.04.2023 транспортний засіб марки «AUDI Q5» 2023 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , д.н.з. « НОМЕР_2 » пройшов первину реєстрацію за власником ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» (свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_3 ).

25.04.2023 на підставі заяви власника призначено належного користувача транспортного засобу «AUDI Q5» гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_7 строком до 26.04.2024 .

11.05.2024 проведена перереєстрація вказаного транспортного засобу на нового власника за договором фінансового лізінгу та ДКП предмета лізингу за ТОВ «ТУТ ЕНЕРГІЯ».

08.02.2025 проведена перереєстрація на нового власника за ДКП та договором комісії, укладеним у СГ, виданого ТОВ «ДК КАР ТРЕЙД» на гр. ОСОБА_2 , НОМЕР_8 .

13.02.2025 проведена перереєстрація ТЗ із укладанням договору купівлі-продажу через електронні сервіси та зовнішні ресурси на гр. ОСОБА_1 НОМЕР_9 .

Разом з цим, як зазначає представник позивача, фактичним (титульним) власником транспортного засобу марки «AUDI Q5» 2023 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , д.н.з. « НОМЕР_2 » є ТОВ «ТУТ ЕНЕРГІЯ», оскільки подальше «відчуження» цього автомобілявідбулося поза волею директора і власника ТОВ «ТУТ ЕНЕРГІЯ» ОСОБА_4 , на підставі підроблених відбитків печатки ТОВ «ТУТ ЕНЕРГІЯ» та підписів від імені директора у наказі та довіреності.

Судом встановлено, що за наслідками виявлених обставин щодо незаконної перереєстрації транспортного засобу директор ТОВ «ТУТ ЕНЕРГІЯ» 11.02.2025 звернувся до Дніпровського УП ГУНП в м. Києві з заявою про вчинення злочину.

За вищевказаною заявою внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025100040000515 за ч. 4 ст. 191 КК України.

Станом на дату подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову власником спірного транспортного засобу марки «AUDI Q5» 2023 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , д.н.з. « НОМЕР_2 » є ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Представник позивача вважає, що за таких умов існує реальний та безпосередній ризик подальшого відчуження, приховування чи зміни правового режиму спірного автомобіля до вирішення спору по суті, що унеможливить або істотно ускладнить виконання потенційного рішення суду про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначила, що: «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що дійсно зважаючи на предмет позовних вимог, які заявлені позивачем, існує ризик того, що з метою уникнення виконання рішення суду відповідач, можливо, буде діяти недобросовісно та відчужить належний їй автомобіль, а отже, невжиття заходів забезпечення позову щодо спірного автомобіля призведе до порушення прав позивача у разі задоволення позову та виключить можливість ефективного виконання судового рішення..

При цьому суд виходить із того, що цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову встановлювати обставини, які мають значення для справи. Задоволення заяв про забезпечення позову не є фактичним вирішенням справи по суті, і не порушує прав особи щодо користування та володіння належним їй майном, а лише обмежує у здійсненні прав на його відчуження на певний період.

Одночасно, суд вважає за необхідне визначити вид забезпечення позову у вигляді накладення арешту на вказане рухоме майно, який по своїй правовій природі передбачає заборону вчинення будь-яких дій по відчуженню рухомого майна чи перереєстрації права власності на нього, та не потребує застосування додаткових заборон щодо вчинення певних дій.

Отже, забезпечення позову шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження рухомим майномтранспортним засобом марки «AUDI Q5» 2023 року відповідчем ОСОБА_1 та заборони Територіальним та Регіональним сервісним центрам ГСЦ МВС вчиняти будь-які реєстраційні діі стосовно рухомого майна транспортного засобу марки «AUDI Q5» 2023 року, у даному випадку не потребують до застосування, як зайві, оскільки судом забезпечується позов шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки «AUDI Q5» 2023 року, який не потребує застосування додаткових заборон щодо вчинення певних дій, які у своїй заяві вказує представник заявника.

За таких обставин, заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУТ ЕНЕРГІЯ» про забезпечення позову у цивільній справі № 639/703/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУТ ЕНЕРГІЯ» до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 149, 150, 153, 159 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУТ ЕНЕРГІЯ» про забезпечення позову у цивільній справі № 639/703/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУТ ЕНЕРГІЯ» до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння задовольнити частково.

Накласти арешт на транспортний засіб марки «AUDI Q5» 2023 року випуску, білого кольору, VIN-код НОМЕР_1 , д.н.з. « НОМЕР_2 »., який на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , який належить на праві власності ОСОБА_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складено 09.02.2026

Строк пред`явлення до виконання три роки.

Стягувач: Товаривство з обмеженою відповідальністю «ТУТ ЕНЕРГІЯ», ЄДРПОУ 44250850; місцезнаходження: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 29

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_10 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя В.В. Труханович