Вирок № 133902988, 06.02.2026, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/4403/25

Провадження №

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Подільського районного суду міста Києва обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024100000001229, відомості про яке внесено до ЄРДР 29.10.2024 року, стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Токарівка Дворічанського району Харківської області, громадянина України, українця, освіта середня, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого відповідно до ст. 89 КК України,

обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

потерпілого - ОСОБА_9 ,

цивільного позивача - ОСОБА_10

представника потерпілого та цивільного позивача - ОСОБА_11

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_12

В С Т А Н О В И В :

28 жовтня 2024 року приблизно о 21 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (1,22 проміле), керуючи технічно справним автомобілем «Mercedes-Benz ML270», д.н.з. НОМЕР_1 (реєстрація Республіки Латвія), рухався по проїзній частині Великої кільцевої дороги зі сторони вулиці Міської в напрямку проспекту Литовського в місті Києві, із перевищенням максимально допустимої швидкості в населених пунктах 50 км/год., наближаючись до регульованого світлофорними об`єктами перехрестя з вулицею Газопровідною.

В цей час попереду, на проїзній частині Великої кільцевої дороги, призначеній для руху зі сторони вулиці Міської в напрямку проспекту Литовського в місті Києві, перебував автомобіль «Citroen C4 Cactus», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_9 , який рухався в попутному напрямку та зупинився перед перехрестям з вулицею Газопровідною на червоний сигнал світлофора. Під час руху ОСОБА_3 допустив порушення вимог пунктів 2.3 підпункт «б», 2.9 підпункт «а» 12.1,12.3, 12.4 та 12.9 підпункт «б» Правил дорожнього руху України:

- п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

- підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим транспортом у дорозі;

- п. 2.9. водієві забороняється:

- підпункт «а» керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- п. 12.1: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

- п. 12.3: у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

- п. 12.4: у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.;

- п. 12.9: водієві забороняється:

- підпункт «б»: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку ОСОБА_3 виявились у тому, що він, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння (1,22 проміле), керуючи технічно справним автомобілем «Mercedes-Benz ML270», д.н.з. НОМЕР_1 (реєстрація Республіки Латвія), рухався по проїзній частині Великої кільцевої дороги зі сторони вулиці Міської в напрямку проспекту Литовського в місті Києві із перевищенням максимально допустимої швидкості в населених пунктах 50 км/год.

Під час руху, при наближенні до регульованого світлофорними об`єктами перехрестя Великої кільцевої дороги з вулицею Газопровідною, ОСОБА_3 проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вибрав безпечну швидкість керованого ним транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. При виникненні перешкоди для руху, чим для нього був автомобіль «Citroen C4 Cactus», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_9 , який рухався попереду в попутному напрямку та зупинився перед перехрестям з вулицею Газопровідною на червоний сигнал світлофора, та якого він об`єктивно спроможній був завчасно виявити, ОСОБА_3 не зменшив швидкість свого автомобіля аж до його зупинки, продовжив рух, внаслідок чого 28 жовтня 2024 року приблизно о 21годині 00 хвилин в місті Києві на перехресті Великої кільцевої дороги з вулицею Газопровідною здійснив зіткнення із автомобілем «Citroen C4 Cactus», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_9 . В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Citroen C4 Cactus», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_9 отримав наступні тілесні ушкодження: закриту черепно-мозкову травму у вигляді правобічного півкульового субдурального крововиливу; закриту травму грудної клітки у вигляді перелому голівки 3-го ребра ліворуч, переломів 3-9 ребер праворуч по лопатковій лінії, які супроводжувалися розвитком правобічного гемопневмотораксу, перелому поперечного відростка 5 грудного хребця, крововиливів у тканину нижньої частки правої легені.

Вказані тілесні ушкодження в своїй сукупності відносяться до середньої тяжкості тілесного ушкодження. Порушення вимог пунктів 2.3 підпункт «б», 2.9 підпункт «а» 12.1, 12.3, 12.4 та 12.9 підпункт «б» Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у пред`явленому обвинуваченні, підтвердив фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, зазначені в обвинувальному акті, а саме: дату, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, показав, що він у 2024 році користувався автомобілем, який належить іншій особі, якій саме - не пам`ятає. Близько 20 години 00 хвилин у жовтні 2024 року він був у стані алкогольного сп`яніння, вжив 50 грам горілки, але з урахуванням уживання ліків, йому того вистачило щоб нічого не пам`ятати.

Після чого він виїхав орієнтовно з «Пущі» на Оболонь. Йому достовірно відомо, що у стані алкогольного сп`яніння заборонено сідати за кермо автомобіля. Не зміг пояснити, чому сів у такому стані за кермо автомобіля. Йому відома допустима швидкість руху по місту. Як саме він рухався, він не пам`ятає. Пам`ятає, що була аварія, вдарив чужу машину, вдарився головою об кермо. Пам`ятає, що спрацювали подушки безпеки.

Визнав свою вину. Повідомив, що він зрозумів, що так чинити не можна.

Дані обвинуваченим ОСОБА_3 показання не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості та добровільності.

Винність обвинуваченого ОСОБА_3 повністю підтверджується його показаннями та щирим каяттям у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз`яснені судом у судовому засіданні учасникам судового провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи та кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, про цивільні позови тощо.

Крім того, винність ОСОБА_3 , який не оспорював фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.

Аналізуючи вищенаведене суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286-1 КК України, оскільки він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння що спричинили потерпілому ОСОБА_9 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (а саме, його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху), дані про особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, неодружений, не працює, учасник бойових дій, є особою з інвалідністю 1 групи, отримує пенсію, 10.01.2023 призовною (медичною) комісією НВШНЦ «ГВКГ» визнаний непридатним до військової служби зі зняттям із військогового обліку та знятий з військового обліку, 16.03.2023 на підставі наказу начальника РУ сил ТрО «Південь» №5-РС від 17.01.2023 року звільнений (демобілізований) в запас, з 24.03.2025 перебуває на соціальній послузі «Стаціонарний догляд» у КНП «МЦРПД» у відділенні терапії з ліжками стаціонарного догляду, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 (сплачує аліменти за рішенням суду), вчинив кримінальне правопорушення, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, 12 липня 2007 року отримав посвідчення водія, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, притягувався до адміністративної відповідальності за перевищення встановлених обмежень швидкості руху, порушення ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, керування транспортним засобом в стані сп`янінні, керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів, не перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом, не перебуває на обліку у лікаря психіатра, потерпілий та цивільний позивач повідомив, що йому не відшкодовано шкоду, вони не примирилися з обвинуваченим і просили призначити покарання пов`язане з позбавленням волі.

Крім того, суд враховує рішення по справі «О`Голлоран та Франціс проти Сполученого королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілем та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.

Обставинами, які, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_3 ,- суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, які, відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_3 , - органом досудового розслідування та судом не встановлено.

Крім того, при призначенні ОСОБА_3 покарання суд враховує вимоги ст. 50 КК України про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що з метою виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання в межах санкції статті 286-1 Кримінального кодексу України, у вигляді позбавлення волі.

Крім того, суд враховує положення ч. 1 ст. 69 КК України, які надають повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.

Однак, встановлені судом обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , жодним чином не впливають на суспільну небезпечність вчиненого діяння та, відповідно, не знижують ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення, а тому відсутні підстави для призначення ОСОБА_3 покарання із застосування ст. 69 КК України. Крім того, відповідно до вимог статті 75 КК України, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З урахуванням наведеного, підстави для застосування до ОСОБА_3 положень ст. 75 КК України - відсутні. В той же час, враховуючи встановлені під час судового розгляду допущені ОСОБА_3 порушення Правил дорожнього руху, те, що право керування автомобілем він отримав в 2007 році, наслідки вчиненого, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

На думку суду, саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним обставинам, встановленим під час розгляду кримінального провадження, даним про особу обвинуваченого, буде достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , сприятиме попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципу індивідуалізації покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався, клопотань від прокурора про його обрання не надходило.

Строк відбуття покарання рахувати з дня затримання ОСОБА_3 для відбування покарання, після набрання цим вироком законної сили.

Скасувати арешт, накладений: ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва 31 жовтня 2024 року, а саме: на автомобіль "Mercedes-Benz ML270", державний номерний знак НОМЕР_1 (реєстрація Республіки Латвія), номер кузову № НОМЕР_3 ;

ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва 31 жовтня 2024 року, а саме: на автомобіль "Citroen C4 Cactus", державний номерний знак НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_10 .

Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Питання судових витрат у провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

Вирішуючи цивільні позови, заявлені потерпілим ОСОБА_9 і цивільним позивачем ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, суд виходить із такого.

Адвокат ОСОБА_11 від імені та в інтересах потерпілого ОСОБА_9 09.12.2024 під час кримінального провадження пред`явив цивільний позов, посилаючись на те, що внаслідок заподіяних ОСОБА_3 , як водієм транспортного засобу, який спричинив ДТП, тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я, потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні в ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка». Крім цього, він вимушений був проводити обстеження на магнітно - резонансному томографі. Так, для відновлення свого здоров`я він змушений був витрачати додаткові кошти на лікування, придбання медикаментів, медпрепаратів, медичного інвентарю, медичного обстеження тощо. Загалом на вказані вище додаткові потреби ним витрачено 11790 грн. Отже, внаслідок вчиненого ОСОБА_3 стосовно нього кримінального правопорушення, йому завдано шкоди на суму 11790 грн.

Оскільки на момент ДТП цивільно - правова відповідальність ОСОБА_3 , як водія, не застрахована, шкода завдана життю та здоров`ю в розмірі 11790 грн підлягає стягненню з ОСОБА_3 .

Крім зазначеного, внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_3 , йому спричинена також моральна шкода, розмір якої він оцінює в 200 000 гривень.

Наявність моральної шкоди він обґрунтовує, зокрема, стражданнями, яких він зазнав у зв`язку з ушкодженням здоров`я та тим, що через нанесені йому травми проходив лікування, що в подальшому зумовило потребу у тривалому відновленні.

Вказане ушкодження здоров`я безумовно потягнуло за собою заподіяння йому моральної шкоди, яка полягає у порушенні його звичного способу життя, нормальних життєвих зв`язків, у фізичному болю та стражданнях, необхідності докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Всі наведені обставини потягнули душевні страждання, переживання та негативні емоції та призвели до порушення ритму його життя. Просить суд, при вирішенні питання про розмір моральної шкоди, заподіяної потерпілому, врахувати також поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 , який в добровільному порядку не намагався відшкодувати шкоду, що в своїй сукупності також викликало в нього стресові емоції і відповідно негативно позначалось на його здоров`ї.

Заподіяну моральну шкоду ОСОБА_9 оцінює у розмірі 200 000 гривень та вважає, що саме ця сума в грошовому виразі відповідає в даному випадку вимогам розумності і справедливості. Таким чином, вважає, що сума 200 000 гривень підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 . Просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 шкоду завдану життю та здоров`ю в розмірі 11 790 (одинадцять тисяч сімсот дев`яносто) гривень і моральну шкоду в розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень.

Також, адвокат ОСОБА_11 від імені та в інтересах цивільного позивача ОСОБА_10 09.12.2024 під час кримінального провадження пред`явив цивільний позов, посилаючись на те, що внаслідок заподіяних ОСОБА_3 , як водієм транспортного засобу, який спричинив ДТП, механічних пошкоджень автомобілю, що належить ОСОБА_10 , цивільному позивачу спричинено матеріальні збитки на суму 637241,57 грн.

Оскільки на момент ДТП цивільно - правова відповідальність ОСОБА_3 , як водія, не застрахована, шкода завдана автомобілю, що належить ОСОБА_10 у розмірі 637241,57 грн підлягає стягненню з ОСОБА_3 . У подальшому зменшив позовні вимоги до 432229,44грн. Крім того, зазначає, що нею понесено витрати на проведення експертизи: 9400грн. Просить суд також стягнути з ОСОБА_3 зазначені витрати, понесені ОСОБА_10 , на проведення експертизи, які підтверджені документально.

Також адвокатом ОСОБА_11 зазначено, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_3 , ОСОБА_10 спричинено моральну шкоду, розмір якої вона оцінює в 100 000 гривень. Наявність моральної шкоди вона обґрунтовує, зокрема, стражданнями, яких вона зазнала в зв`язку зі знищенням автотранспортного засобу, ушкодженням здоров`я ОСОБА_9 , лікуванням і доглядом за ОСОБА_9 .

Так, у цивільному позові ОСОБА_10 зазначено, що знищення автотранспортного засобу та ушкодження здоров`я ОСОБА_9 безумовно потягнуло за собою заподіяння їй моральної шкоди, яка полягає у порушенні її звичного способу життя, нормальних життєвих зв`язків, у стражданнях, необхідності докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Всі наведені обставини потягнули страждання, переживання та негативні емоції та призвели до порушення ритму її життя. Просить суд, при вирішенні питання про розмір моральної шкоди, заподіяної цивільному позивачу, врахувати також поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 , який в добровільному порядку не намагався відшкодувати шкоду, що в своїй сукупності також викликало в неї стресові емоції і відповідно негативно позначалось на її здоров`ї. Заподіяну моральну шкоду цивільний позивач оцінює у розмірі 100 000 гривень та вважає, що саме ця сума в грошовому виразі відповідає в даному випадку вимогам розумності і справедливості.

Таким чином, вважає, що сума 100 000 гривень підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 . Просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_10 майнову шкоду в розмірі 432229 (чотириста тридцять дві тисячі двісті двадцять дев`ять) гривень 44 копійки, моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_10 витрати, а саме витрати на проведення експертизи в розмірі 9400 (дев`ять тисяч чотириста) гривень.

Потерпілий ОСОБА_9 цивільний позов підтримав повністю, просив його задовольнити. Цивільний позивач ОСОБА_10 цивільний позов підтримала повністю.

Представник потерпілого та цивільного позивача - адвокат ОСОБА_11 цивільні позови підтримав повністю, просив їх задовольнити.

На адресу суду від захисника ОСОБА_12 надійшов відзив на позов.

В судовому засіданні обвинувачений та захисник частково заперечували проти заявлених позовних вимог, зокрема: в частині стягнення моральної шкоди, спричиненої ОСОБА_9 позов визнали в сумі 5000грн., в частині стягнення моральної шкоди, спричиненої ОСОБА_10 позов визнали в сумі 1000грн., в частині стягнення матеріальної шкоди, спричиненої ОСОБА_10 позов визнали в сумі 227217,31грн., усі інші позовні вимоги визнали в повному обсязі: на користь ОСОБА_9 шкоду завдану життю та здоров`ю в розмірі 11 790 (одинадцять тисяч сімсот дев`яносто) гривень;

на користь ОСОБА_10 витрати на проведення експертизи в розмірі 9400 гривень.

Щодо шкоди, завданої здоров`ю потерпілого ОСОБА_9 .

Суду не надано поліс обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власника наземного транспортного засобу. Судом встановлено, що ОСОБА_9 із 08.11.2024 до 13.11.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка», що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого № б/н. ОСОБА_9 14.11.2024 надано рахунок-акт №5802472, про те що ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» надані певні медичні послуги.

На підтвердження понесених витрат, потерпілим надано фіскальні чеки на загальну суму 11790 грн. Крім фіскальних чеків, долучено виписку з медичної карти стаціонарного хворого № б/н. на підтвердження обґрунтованості понесених витрат на лікування, в якій перелічено лікарські засоби та вироби медичного призначення, які застосовувалися в процесі лікування, що з урахуванням відсутності заперечень сторони захисту, суд вважає обґрунтованими та такими, що пов`язані з лікуванням потерпілого ОСОБА_9 . Отже, суд вважає, що документально підтверджена сума витрат цивільного позивача на лікування становить 11790 грн. Враховуючи відсутність підстав для стягнення страхової суми потерпілому за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю та те, що цивільний відповідач ОСОБА_3 визнав позов, суд вважає, що шкода завдана здоров`ю потерпілого підлягає відшкодуванню цивільним відповідачем ОСОБА_3 повністю в сумі 11790 грн.

Щодо шкоди, завданої ОСОБА_10 .

Судом встановлено, що відповідно до висновку експерта №2181 від 01.12.2024:

Ринкова вартість транспортного засобу CITROEN C4 CACTUS реєстраційний номер НОМЕР_5 , на дату оцінки 28.10.2024 року складає: 432229,44 грн. (чотириста тридцять дві тисячі двісті двадцять дев?ять грн. 44

коп.); вартість відновлювального ремонту транспортного засобу CITROEN C4 CACTUS реєстраційний номер НОМЕР_4 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 28.10.2024 року, на дату проведення розрахунків складає: 864756,2 грн. (вісімсот шістдесят чотири тисячі сімсот п?ятдесят шість грн. 20

коп.); вартість матеріального збитку завданого власнику ОСОБА_10 , пошкодженням транспортного засобу CITROEN C4 CACTUS реєстраційний номер НОМЕР_4 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на дату оцінки 28.10.2024 року складає: 432229,44 грн. (чотириста тридцять дві тисячі двісті двадцять дев?ять грн. 44 коп.); вартість утилізації автомобіля CITROEN C4 CACTUS реєстраційним номер НОМЕР_5 , на дату оцінки 28.10.2024 року складає: 205012,13 грн. (двісті пять тисяч дванадцять гривень тринадцять копійок).

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається знищеним, якщо вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно до висновку експерта №2181 від 01.12.2024: ринкова вартість транспортного засобу станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - 432229,44грн.; вартість відновлювального ремонту - 864756,2 грн. Враховуючи те, що 864756,2 грн перевищує 432229,44грн., транспортний засіб вважається знищеним, а страхова (регламентна) виплата розраховується відповідно до ч.2 ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ч.2 ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо транспортний засіб вважається знищеним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхова (регламентна) виплата розраховується як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно до висновку експерта №2181 від 01.12.2024: ринкова вартість транспортного засобу станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - 432229,44грн.; вартість утилізації - 205012,13грн.

Відповідно до заперечень сторони захисту, позивач не позбавлений можливості реалізувати залишки його транспортного засобу шляхом продажу технічно справних деталей та металобрухту.

Тому, враховуючи той факт, що пошкоджений автомобіль залишається у позивачки, то стягненню з відповідача, в даному випадку підлягає виключно різниця між вартістю матеріального збитку, що дорівнює ринковій вартості авто на момент ДТП, та утилізаційною вартістю авто. Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 лютого 2019 року у справі №207/2838/15-ц. В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2021 року у справі №753/11069/16-ц, зазначено, що задоволення вимог про відшкодування майнової шкоди в повному обсязі, виходячи з вартості автомобіля до ДТП, без врахування залишкової вартості пошкодженого транспортного засобу, і одночасне залишення у власності позивача цього автомобіля, не можна визнати обґрунтованим. Так як згідно наданого позивачкою експертного висновку ринкова вартість пошкодженого транспортного засобу на дату оцінки (28.10.2024 року) складає 432229,44 грн., а вартість утилізації - 205012,13грн., то стягненню підлягає 227 217 грн. 31 коп.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, відповідач ОСОБА_3 , зважаючи на визнання своєї провини у скоєному проступку, визнає розмір шкоди у розмірі 227 217 (двісті двадцять сім тисяч двісті сімнадцять) гривень 31 копійка. З урахуванням заперечень сторони захисту, суд вважає обґрунтованим і таким, що пов`язаний з підтвердженням матеріальної шкоди цивільного позивача ОСОБА_10 висновок експерта №2181 від 01.12.2024. Отже, суд вважає, що документально підтверджена сума матеріальної шкоди цивільного позивача становить 227217,31 грн.

Враховуючи відсутність підстав для стягнення страхової суми цивільному позивачу та те, що цивільний відповідач ОСОБА_3 визнав позов, суд вважає, що матеріальна шкода завдана цивільному позивачу підлягає відшкодуванню цивільним відповідачем ОСОБА_3 частково в сумі 227 217 (двісті двадцять сім тисяч двісті сімнадцять) гривень 31 копійка.

Також, судом встановлено, що ОСОБА_10 11.11.2024 уклала Договір №2181 про проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, що підтверджується актом виконаних робіт (наданих послуг) №2181 від 01.12.2024. ОСОБА_10 01.12.2024 підписано акт виконаних робіт (наданих послуг) №2181, про те що ФОП ОСОБА_13 провів судову транспортно-товарознавчу експертизу. На підтвердження понесених витрат, цивільним позивачем надано рахунок №2181 на загальну суму 9400 грн.

З урахуванням відсутності заперечень сторони захисту, суд вважає обґрунтованим і таким, що пов`язаний з підтвердженням матеріальної шкоди цивільного позивача ОСОБА_10 висновок експерта №2181 від 01.12.2024, акт виконаних робіт (наданих послуг) №2181 від 01.12.2024 і рахунок №2181 на загальну суму 9400 грн. Отже, суд вважає, що документально підтверджена сума витрат цивільного позивача становить 9400 грн.

Враховуючи відсутність підстав для стягнення страхової суми цивільному позивачу та те, що цивільний відповідач ОСОБА_3 визнав позов, суд вважає, що матеріальна шкода, завдана цивільному позивачу підлягає відшкодуванню цивільним відповідачем ОСОБА_3 повністю в сумі 9400 грн.

Щодо моральної шкоди.

Цивільний позивач ОСОБА_9 у відшкодування моральної шкоди просить стягнути 200000,00грн з цивільного відповідача ОСОБА_3 . Цивільний позивач ОСОБА_10 у відшкодування моральної шкоди просить стягнути 100000,00грн з цивільного відповідача ОСОБА_3

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи й не повинен призводити до її безпідставного збагачення (постанова КЦС ВС від 23.06.2022 у справі №607/4341/20). Судом встановлено, що ОСОБА_9 внаслідок отриманої травми в результаті дорожньо - транспортної пригоди, зазнав фізичного болю.

Отримані цивільним позивачем ушкодження позначились на стані його здоров`я та укладі його життя. Всі наведені обставини потягнули душевні страждання, переживання та негативні емоції та призвели до порушення ритму життя цивільного позивача.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потребує тривалого відновлення, погіршені його фізичні здібності у звичному житті. Враховуючи вище викладені обставини справи, зокрема, характер вчиненого злочину та тяжкість отриманих потерпілим тілесних ушкоджень, тривалість лікування, глибину душевних та фізичних страждань потерпілого, час і зусилля, які цивільний позивач докладає для відновлення свого здоров`я, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає необхідним визначити суму моральної шкоди, завданої потерпілому ОСОБА_9 , що підлягає стягненню, у розмірі 100000 грн.

Також, судом встановлено, що ОСОБА_10 внаслідок знищення автотранспортного засобу, ушкодження здоров`я ОСОБА_9 , лікування та догляду за ОСОБА_9 , зазнала моральної шкоди. Вказані цивільним позивачем обставини позначились на стані її здоров`я та укладі її життя. Всі наведені обставини спричинили душевні страждання, переживання та негативні емоції та призвели до порушення ритму життя цивільного позивача. Внаслідок указаних обставин необхідно докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Враховуючи вище викладені обставини справи, зокрема, характер вчиненого злочину та тяжкість отриманої цивільним позивачем моральної шкоди, тривалість лікування ОСОБА_9 , глибину душевних страждань цивільного позивача, час і зусилля, які цивільний позивач докладає для відновлення здоров`я ОСОБА_9 , суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає необхідним визначити суму моральної шкоди, завданої цивільному позивачу ОСОБА_10 , що підлягає стягненню, у розмірі 50000 грн.

При визначенні остаточної суми моральної шкоди, яка підлягає стягненню з обвинуваченого суд звертає увагу, що з урахуванням відсутності договору обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідальність має бути покладена на обвинуваченого ОСОБА_3 .

Оскільки суд прийшов до висновку, що доведеним до стягнення розмір моральної шкоди ОСОБА_9 становить 100000 грн, то з винуватця ДТП цивільного відповідача ОСОБА_3 підлягає до стягнення завдана моральна шкода у розмірі 100000 грн.

Оскільки суд прийшов до висновку, що доведеним до стягнення розмір моральної шкоди ОСОБА_10 становить 50000 грн, то з винуватця ДТП цивільного відповідача ОСОБА_3 підлягає до стягнення завдана моральна шкода у розмірі 50000 грн.

Враховуючи викладене, судом встановлено обов`язок ОСОБА_3 відшкодувати ОСОБА_9 моральну шкоду в сумі 100000 грн. Також, судом встановлено обов`язок ОСОБА_3 відшкодувати ОСОБА_10 моральну шкоду в сумі 50000 грн.

Суд вважає, що така грошова компенсація є адекватною дійсним моральним стражданням потерпілого ОСОБА_9 і цивільного позивача ОСОБА_10 та підлягає стягненню з цивільного відповідача ОСОБА_3 , що, на думку суду, не порушує баланс між правами обвинуваченого, з одного боку, та інтересами потерпілого та цивільного позивача, - з іншого.

А тому цивільний позов цивільного позивача ОСОБА_9 підлягає до часткового задоволення, а саме: у відшкодування витрат на лікування у розмірі 11790 грн, у відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000грн. Також цивільний позов цивільного позивача ОСОБА_10 підлягає до часткового задоволення, а саме: у відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 227217,31 грн. і 9400грн, у відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 грн.

На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 (п`ять) років.

Запобіжний захід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не обирався, клопотань від прокурора про його обрання не надходило.

Строк відбуття покарання у вигляді позбавлення волі рахувати з дня затримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для відбування покарання, після набрання цим вироком законної сили.

Покарання у вигляді позбавлення права керування, відповідно до вимог ч. 4 ст. 72 КК України, виконувати самостійно.

Арешт накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва 31 жовтня 2024 року, на автомобіль "Mercedes-Benz ML270", державний номерний знак НОМЕР_1 (реєстрація Республіки Латвія), номер кузову № НОМЕР_3 - скасувати.

Арешт накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва 31 жовтня 2024 року, на автомобіль "Citroen C4 Cactus", державний номерний знак НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_10 - скасувати.

Речові докази: автомобіль Mercedes-Benz ML270", державний номерний знак НОМЕР_1 (реєстрація Республіки Латвія), номер кузову № НОМЕР_3 - повернути власнику; автомобіль "Citroen C4 Cactus", державний номерний знак НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_10 - повернути власнику.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати за проведення - судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу у сумі 3183 (три тисячі сто вісімдесят три) гривні 60 копійок; судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу у 3183 (три тисячі сто вісімдесят три) гривні 60 копійок; судової транспортно-трасологічної експертизи у сумі 5571 (п`ять тисяч п`ятсот сімдесят одна) гривня 30 копійок та судової автотехнічної експертизи у 3183 (три тисячі сто вісімдесят три) гривні 60 копійок, в загальному розмірі 15122 (п`ятнадцять тисяч сто двадцять дві) грн. 10 коп.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_9 ( АДРЕСА_3 ) у відшкодування моральної шкоди 100000грн та у відшкодування майнової шкоди 11790 грн, а всього 111790 (сто одинадцять тисяч сімсот дев`яносто)грн.

В задоволенні позову потерпілого ОСОБА_9 в іншій частині відмовити.

Цивільний позов цивільного позивача ОСОБА_10 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_10 ( АДРЕСА_4 ) у відшкодування моральної шкоди 50000грн та у відшкодування майнової шкоди в розмірі 227217,31 грн і 9400грн, а всього 286617 (двісті вісімдесят шість тисяч шістсот сімнадцять) грн 31коп.

В задоволенні позову цивільного позивача ОСОБА_10 у іншій частині відмовити.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя: ОСОБА_1