Рішення № 133902783, 30.12.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

757/19164/25-ц

2-6172/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2025 року

м. Київ

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Гуртової Т. І.,

з участю секретаря судового засідання - Смоляр І. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий виклад вимог позовної заяви

У березні 2025 року ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Національної академії аграрних наук (далі також - відповідач, НААН) про поновлення його на посаді виконуючого обов`язки директора Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову вказано, що наказом президента Національної академії аграрних наук України № 313-к від 23.11.2022 позивача було призначено виконуючим обов`язки директора Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України.

Наказом Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України від 30.11.2022 № 56-к позивач приступив до роботи на посаді виконуючого обов`язки директора ТДСГДС ІСГ Карпатського регіону НААН.

Наказом Національної академії аграрних наук України від 14 березня 2025 року № 92-к, позивача було звільнено з посади виконуючого обов`язки директора Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України 14 березня 2025 року на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП України.

Підставою винесення наказу від 14 березня 2025 року № 92-к, який позивач вважає незаконним, є постанова Президії НААН від 26.02.2025 (протокол № 2) «Про вжиття заходів за результатами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм Національною академією аграрних наук України за період з 01.07.2018 по 30.06.2024»; довідка від 31.10.2024 про участь в державному фінансовому аудиті виконання бюджетних програм Національної академії аграрних наук України за період з 01.07.2018 по 30.06.2024 в частині Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України; лист НААН від 07.03.2025 № 10.2-21/138; лист від 13.11.2024 № 163 (вх. НААН № 1314 від 12.03.2025) Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України; пункт 39 Статуту Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії наук України.

Позивач вважає, що всі перелічені письмові документи не мають ніякого відношення до належного виконання ним трудових обов`язків та не містять підстав для його звільнення, оскільки стосуються виключно даних щодо неналежного використання коштів виконання бюджетних та програм Національної академії аграрних наук України у період з 01.07.2018 по 30.06.2024 в частині Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України, що не може бути підставою його звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

На день подачі даного позову трудову книжку та розрахунок позивач не отримував.

Позивач вважає звільнення незаконним, а тому підставою для звернення до суду з даним позовом є порушення відповідачем його трудових прав.

ІІ. Відзив

Відповідач не скористався правом на подання відзиву.

ІІІ. Рух справи, процесуальні дії суду та заяви (клопотання) учасників справи

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 24.04.2025 справу розподілено на суддю Гуртову Т. І.

Ухвалою від 29 квітня 2025 року суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін на 09.07.2025.

Ухвалою суду від 29.04.2025 відмолено позивачу у задоволенні клопотання про витребування доказів.

09.07.2025 від представника позивача, адвоката Князьськової Н. А., надійшла заява про приєднання до матеріалів заяви доказів та про розгляд справи без її участі.

Судове засідання, призначене на 01.12.2025 відкладено у зв`яку із неявкою відповідача на 30.12.2025.

30.12.2025 від представника позивача, адвоката Князьськової Н. А., надійшла заява про про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримувала та просила суд їх задовольнити.

30.12.2025 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення.

ІV. Релевантні джерела права

Пунктом п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗПП передбачені додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов

Так, крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний також у випадках одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 232 КЗпП України безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються трудові спори за заявами керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об`єднаннями громадян, з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладання дисциплінарних стягнень, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу.

Згідно з ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

V. Обставини, встановлені судом та мотиви суду

Наказом президента Національної академії аграрних наук України № 313-к від 23.11.2022 позивача призначено виконуючим обов`язки директора Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України.

Наказом Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України від 30.11.2022 № 56-к позивач приступив до роботи на посаді виконуючого обов`язки директора ТДСГДС ІСГ Карпатського регіону НААН.

Наказом Національної академії аграрних наук України від 14 березня 2025 року № 92-к, позивача було звільнено з посади виконуючого обов`язки директора Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України 14 березня 2025 року на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП України.

Підставою винесення наказу від 14 березня 2025 року № 92-к вказано: постанова Президії НААН від 26.02.2025 (протокол № 2) «Про вжиття заходів за результатами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм Національною академією аграрних наук України за період з 01.07.2018 по 30.06.2024»; довідка від 31.10.2024 про участь в державному фінансовому аудиті виконання бюджетних програм Національної академії аграрних наук України за період з 01.07.2018 по 30.06.2024 в частині Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України; лист НААН від 07.03.2025 № 10.2-21/138; лист від 13.11.2024 № 163 (вх. НААН № 1314 від 12.03.2025) Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України; пункт 39 Статуту Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії наук України.

Відповідачем в наказі зазначений період встановленого правопорушення за результатами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм Національною академією аграрних наук України за період з 01.07.2018 по 30.06.2024.

Всі перелічені в довідці державного фінансового аудиту правопорушення стосуються виключно виконання бюджетних програм Національної академії аграрних наук України у період з 01.07.2018 по 30.06.2024 в частині Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України.

Відповідач не надав суду належних доказів вчинення позивачем одноразового грубого порушення в період своєї роботи на посаді виконуючого обов`язки директора Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України з 23.12.2022 по 14.03.2025 року, яке б свідчило про наявність правових підстав у відповідача для звільнення ОСОБА_1 .

Суд дійшов до такого висновку виходячи з того, що під разовим порушенням необхідно розуміти таку протиправну поведінку, що є обмеженою в часі та вчиненою саме одноразово (одну дію або бездіяльність). Не є одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків тривале, неналежне «керування» роботою установи, ослаблення контролю за робою підлеглих тощо. Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 305/1001/18 (провадження № 61-3286св21), від 28 липня 2022 року у справі № 216/3852/20 (провадження № 61-2822св22), що береться судом в основу викладеного вище висновку.

Суд звертає увагу на те, що в постановах Верховного суду від 26.06.2019 у справі № 805/1256/16-а та від 06.08.2020 у справі № 813/851/16 Верховним Судом було зроблено висновки, що триваючий характер порушення позбавляє роботодавця можливості застосувати норму щодо одноразового грубого порушення законодавства про працю.

Неналежне керівництво підрозділом, ослаблення контролю за роботою підлеглих - не дають підстав звільнити керівника за п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України (одноразове грубе порушення) (ВС КЦС № 233/270/20 від 17.02.2022).

У Постанові Верховного Суду від 16 грудня 2022 року у справі № 761/34905/20 було визначено чіткі критерії, за яких застосування п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України є можливим, а саме: рішення про звільнення працівника на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП може бути прийняте роботодавцем за наявності сукупності таких умов:

1) суб`єктом дисциплінарної відповідальності може бути певна категорія працівників;

2) для застосування цієї норми закону потрібно встановити факт порушення працівником своїх трудових обов`язків;

3) порушення повинно бути одноразовим і грубим;

4) рішення про звільнення працівника може прийняти лише уповноважена на те особа.

З урахуванням позиції Верховного Суду, викладеного в постанові від 16 грудня 2022 року у справі № 761/34905/20, вбачається взаємозв`язок п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України з статтями 147, 149 КЗпП України, як доказом доведення факту порушення.

Зі змісту оскаржуваного наказу від 14 березня 2025 року № 92-к не вбачається, що відповідачем, як роботодавцем, встановлювалось наявність факту порушення та наслідки такого порушення, а також факту порушення позивачем своїми діями чи бездіяльністю трудових обов`язків.

Суд звертає увагу на строки виконання ОСОБА_1 посадових обов`язків виконуючого обов`язки директора ТДСГДС ІСГ Карпатського регіону НААН та їх взаємозв`язок з періодом використання коштів виконання бюджетних програм Національної академії аграрних наук України та відсутність встановленого відповідачем факту одноразового і грубого порушення позивачем як працівником своїх трудових обов`язків.

ОСОБА_1 приступив до виконання трудових обов`язків 30.11.2022 згідно з наказом № 56-к та припинив їх виконання 14.03.2025 згідно з наказом № 92-к.

При цьому, використання коштів Відповідачем зафіксовано у період з 01.07.2018 по 30.06.2024, що свідчить про триваючий характер даного правопорушенням з 2018 року.

Суд бере до уваги той факт, що позивач, який займав посаду виконуючого обов`язки директора Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, в управління було доручено установу, яка вже мала з 2018 року проблеми неналежного використання коштів виконання бюджетних програм.

Проте, вказані фактичні обставини відповідач залишив поза увагою при винесені оскаржуваного позивачем наказу про звільнення. Виходячи з викладеного, сам факт звільнення позивача із займаної посади, як і підстави такого звільнення, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогами діючого законодавства.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За принципом змагальності цивільного судочинства кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення і щодо яких у учасників справи виникає спір (статті 12, 76-81 ЦПК України).

Докази згідно з вимогами статей 77, 78, 79, 80, 89 ЦПК України мають бути належними, допустимими і достовірними, а в своїй сукупності - також достатніми, для підтвердження наявності або відсутності обставин справи, які відносяться до предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 234 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

У справах про звільнення тягар доказування правомірності звільнення покладається на роботодавця.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст. 77-80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Отже, оскільки суд дійшов висновку про незаконність наказу про звільнення, а ОСОБА_1 станом на день звільнення займав посаду виконуючого обов`язки директора Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, то, керуючись приписами ч. 1 ст. 235 КЗпП України, суд вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог та поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки директора Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України з 14 березня 2025 року.

Частиною 2 та 3 ст. 235 КЗпП України встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше. як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Частиною 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» визначено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

У пункті 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Після визначення середньоденної заробітної плати, як розрахункової величини для нарахування виплат, працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку № 100).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи організації, встановленим з отриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку №100).

З наданої до суду довідки Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України щодо розміру заробітної плати ОСОБА_1 за останні три місяці 2025 року перед звільненням вбачається, що заробітна плата за позивача за січень 2025 року становила 25 588 00 грн при 22 робочих днях у січні 2025 року. Заробітна плата за лютий 2025 року складає 24 303,04 грн при 21 робочому дні в лютому місяці 2025 року.

Заробітна плата за березень 2025 року становила 68 646, 93 грн. Кількість робочих днів у березні 2025 року - 10 робочих днів.

Тому, розрахунок здійснюється, виходячи із заробітної плати за 2 останніх повних місяці, які передували даті звільнення, тобто за січень та лютий 2025 року. Загальний розмір заробітної плати для розрахунку становить - 49 891,94 грн.

Отже, розмір середньоденного заробітку становить: 49 891,94 грн / (22+21) = 1 160, 28 грн.

За період з дати звільнення по дату винесення рішення суду (15 березня 2025 року по 30 грудня 2025 року) було 207 робочих днів.

Отже, середній заробіток позивача за період з 15 березня 2025 року по 30 грудня 2025 року становить виходячи з розрахунку: 1160,28 х 207 днів = 240 177,96 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах, зокрема, присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

На виконання наведеної норми суд допускає негайне виконання рішення в частині поновлення позивача на посаді виконуючого обов`язки директора Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України та в частині стягнення середньомісячного заробітку за один місяць, розмір якого становить (25 588,00 + 24 303,04)/2 = 24 945,97 грн (двадцять чотири тисячі дев`ятсот сорок п`ять ) грн.

VI. Щодо розподілу судових витрат

Оскільки відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивач був звільнений від сплати судового збору за позовні вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то судовий збір підлягає стягненню у дохід держави з відповідача у сумі 240177,96 Х 1% = 2401,78 грн та за вимогу про поновлення на роботі 1211,20 грн, а разом - 3 612,89 грн.

Керуючись ст. 43, 129 Конституції України, ст. 5-1,ст. 36, 233, 235, 237-1 КЗпП України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273, 353, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки директора Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України з 14 березня 2025 року.

Стягнути з Національної академія аграрних наук України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.03.2025 по 30.12.2025 сумі 240 177,96 грн (двісті сорок тисяч сто сімдесят сім гривень 96 копійок), з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів.

Стягнути Національної академія аграрних наук України в дохід держави судовий збір у сумі 3 612,89 (три тисячі шістсот дванадцять гривень 89 копійок) грн.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за один місяць у розмірі 24 945, 97 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот сорок п`ять )грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Національна академія аграрних наук України, код ЄДРПОУ 00024360, юридична адреса: 01010, м. Київ, вул. Омеляновича-Павленка Михайла, 9

Суддя Тетяна ГУРТОВА