Рішення № 133902687, 23.01.2026, Оболонський районний суд міста Києва

23.01.2026 Справа № 756/13804/25

Справа № 756/13804/25

Провадження № 2/756/1185/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді Тихої О.О.,

за участю секретаря Косянчук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ДІМ ПРИРІЧНА 5» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стяґнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ««НАШ ДІМ ПРИРІЧНА 5» (далі - ОСББ «НАШ ДІМ ПРИРІЧНА 5») звернулось до Оболонського районного суду м. Києва з вказаним позовом.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 , у якому створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ДІМ ПРИРІЧНА 5» для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Оскільки відповідачі не сплачували внески на утримання спільного майна за період з 01.01.2018 по 01.08.2025 утворилась заборгованість у розмірі 18 600,27 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також 3 % річних - 2 642,80 грн., інфляційні втрати - 9 675,94 грн. та судові витрати.

Ухвалою суду від 11.11.2025 по справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому останній заперечень щодо ухвалення заочного рішення не висловив.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися з невідомих суду причин, про час і місце судового розгляду повідомлені у встановленому законом порядку, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подали.

У зв`язку з неявкою у судове засідання належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання відповідачів, які не повідомили про причини неявки, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно із статтею 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку належить визначення розмірів платежів та внесків членів об`єднання.

За змістом статті 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Частиною шостою статті 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Згідно із частиною першою статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» з метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, у яких створено об`єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг визначається розмір внесків (платежів) на відповідні потреби, затверджений загальними зборами об`єднання, але не більше найвищого у відповідному населеному пункті тарифу на відповідні комунальні послуги, встановленого відповідним державним органом або органом місцевого самоврядування для суб`єктів господарювання.

Положеннями частини третьої статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником квартири, і водночас співвласником будинку, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.

Реалізація вказаних вище положень здійснюється на підставі статті 12 Закону, яка передбачає, що управління багатоквартирним будинком об`єднання здійснює через свої органи управління.

Як убачається з матеріалів справи, у будинку за адресою: АДРЕСА_2 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ДІМ ПРИРІЧНА 5», що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рішенням загальних зборів учасників ОСББ «НАШ ДІМ ПРИРІЧНА 5», затвердженим протоколом №1/2023 від 16.09.2023, зокрема, затверджено розмір щомісячного (починаючи з 01.10.2023) внеску співвласників житлових і нежитлових приміщень будинку на утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку та прибудинкової території у розмірі 0,12 % від розміру мінімальної заробітної плати, визначеної відповідно до законодавства України на день здійснення оплати, за 1 кв.м. загальної площі приміщення співвласника. До 01 жовтня 2023 року розмір внеску становив 6,00 грн, після 01 жовтня 2023 року - 8,04 грн, з 01 січня 2024 року - 8,52 грн.

З листа Київського міського бюро технічної інвентаризації Київської міської ради № 8044 (И-2016) від 21.06.2016 вбачається, що квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рівних частках.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як убачається із наданого позивачем на підтвердження позовних вимог розрахунку, заборгованість відповідачів зі сплати внесків за період з 01.01.2018 по 01.08.2025 становить 18 600,27 грн. Вказаний розмір заборгованості відповідачами не спростований належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч.4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

У ч. 1 ст. 322 ЦК України зазначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас, статтею 360 ЦК України встановлено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

З указаного вбачається, що співвласники є солідарними боржниками.

Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Крім того, відповідно до ч. 3 вказаної статті солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.

Також слід зазначити, що згідно з ч. 4 ст. 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Тобто співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги - регрес).

Аналогічний за змістом правовий висновок висловлено ВС у постанові від 19 серпня 2020 року у справі № 703/2200/15-ц

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку що у відповідачів виник обов`язок зі сплати внесків за період з 01.01.2018 по 01.08.2025 у розмірі 18 600,227 грн.

Доказів повної або часткової сплати вказаної заборгованості відповідачами суду не надано.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що у разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки ст. 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування втрат від інфляції та трьох процентів річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.

Згідно з розрахунками позивача сума 3 % річних складає 2642,80 грн., інфляційних втрат - 9675,94 грн.

Враховуючи, що відповідачами належним чином зобов`язання щодо оплати внесків не виконувалися, суд дійшов висновку про наявність підстав для солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача 3 % річних у розмірі 2642,80 грн. та інфляційних втрат у розмірі 9675,94 грн.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, аналізуючи наявні по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за внески на утримання будинку у розмірі 18 600,27 грн., 3% річних у розмірі 2 642,80 грн. та інфляційних втрат у розмірі 9 675,94 грн. є обґрунтованими та доведеними, а отже, підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Таким чином, з відповідачів підлягає стягненню в дольовому порядку сума сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Відповідно до чч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Із матеріалів справи убачається, що 17.04.2025 між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Ю.Д.К.» укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги № 5/2.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 2 ст. 137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: копію Договору про надання правничої (правової) допомоги № 5/2 від 17.04.2025; копію платіжної інструкції № 4003 від 22.08.2025, відповідно до якої позивачем за надання правничої допомоги було сплачено 2 000,00 грн. відповідно до п. 4.1 Договору про надання правничої (правової) допомоги № 5/2 від 17.04.2025.

З урахуванням наведеного, відповідно до вимог ст. ст. 137 та 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню у дольовому порядку документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ДІМ ПРИРІЧНА 5» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стяґнення заборгованості задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ДІМ ПРИРІЧНА 5» заборгованість по сплаті внесків на утримання спільного майна у розмірі 18 600 (вісімнадцять тисяч шістсот) гривень 27 копійок; 3 % річних у розмірі 2 642 (дві тисячі шістсот сорок дві) гривні 80 копійок; інфляційні втрати у розмірі 9 675 (дев`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять) гривень 94 копійки.

Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ДІМ ПРИРІЧНА 5» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн., з кожного по 1 211 (одній тисячі двісті одинадцять) гривень 20 копійок; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн., з кожного по 1 000 (одній тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про сторони:

Позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ДІМ ПРИРІЧНА 5», код ЄДРПОУ 40826893, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Прирічна, 5;

Відповідач 1 - ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Відповідач 2 - ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя О.О. Тиха