Ухвала суду № 133901438, 06.02.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 06.02.2026Справа № 554/18908/25 Провадження № 1-кс/554/1177/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , особи, стосовно якої розглядається клопотання, ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про примусове відібрання біологічних зразків у кримінальному провадженні № 12025175580000223 від 25.11.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч.4 ст.186, ч.4 ст.191 КК України,

в с т а н о в и л а:

На розгляді слідчого судді знаходиться вищезазначене клопотання про відібрання у підозрюваного ОСОБА_5 біологічних зразків у рамках розслідування кримінального провадження № 12025175580000223 від 25.11.2025 року.

02.02.2026 року директор Інформаційно-аналітичного центру міжнародного товариства прав людини (IAC ISHR) ОСОБА_7 звернувся до суду із листом, в якому прохав допустити до зали судового засідання в якості вільного слухача спостерігача IAC ISHR ОСОБА_8 , надавши йому можливість робити фотофіксацію на власний засіб зв`язку (мобільний телефон).

Також 04.02.2026 року на електронну адресу суду надійшло клопотання представника ТОВ "Юридична адреса" ОСОБА_9 про допуск в судове засідання редактора "Юридичної Газети" ОСОБА_10 , дозволивши використання останнім засобів відеофіксації (запис на камеру телефону) та аудіофіксації (запис на диктофон телефону). Зазначила, що справа є цікавою з погляду висвітлення судової практики цієї категорії справ, з урахуванням її процесуальних особливостей.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, просив прийняти рішення про розгляд клопотання у закритому судовому засіданні.

Захисник ОСОБА_4 підтримав клопотання, не заперечував проти його задоволення.

Особа, стосовно якої розглядається клопотання, ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників судового розгляду з приводу заявленого клопотання, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 27 КПК України кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі: 1) якщо обвинуваченим є неповнолітній; 2) розгляду справи про кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; 3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; 4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; 5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Таких підстав для розгляду клопотання у закритому судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, тому судове засідання підлягає проведенню у відкритому режимі. Отже, будь-які особи, які виявили бажання, можуть бути присутніми в судовому засіданні як вільні слухачі.

Разом із тим, частиною 6 ст. 27 КПК України визначено, що кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.

Отже, право на проведення фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання, не є абсолютним та може бути обмежене, якщо це може зашкодити інтересам правосуддя.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 11 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи. У разі вчинення особою дій, що свідчать про неповагу до суду або учасників судового процесу, така особа за вмотивованим судовим рішенням може бути видалена із зали судового засідання.

Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов`язковому порядку.

Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав. Суд може визначити місце в залі судових засідань, з якого має проводитися фотозйомка, відеозапис.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Відповідно до положень ст. 25 Закону України «Про інформацію», під час виконання професійних обов`язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом.

Журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб`єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством.

Журналіст має право не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов`язано до цього рішенням суду на основі закону.

Відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про інформацію», порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.

Відповідно до положень ст. 29 Закону України «Про інформацію», інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.

Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Виходячи з наведеного, вбачається, що прийняття рішення щодо проведення трансляції судового засідання здійснюється з дозволу суду в разі доцільності по справам, які мають значний суспільний інтерес.

Суспільний інтерес являє собою гармонізований інтерес публічних і приватних осіб та може кваліфікуватися як суспільна користь, соціальний ефект від здійснення партнерства в будь-якій сфері права.

Інформація про значний суспільний інтерес до даної справи та про наявність самого предмету такого суспільного інтересу в матеріалах справи відсутня і учасниками судового процесу не надана, відсутній такий суспільний інтерес та контроль за судовим процесом з боку громадськості під час проведення засідання.

Відповідно до положень статті 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Статтею 11 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 307 ЦК України фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов`язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою.

Згідно з положеннями ст. 308 ЦК України фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи, а в разі її смерті - за згодою осіб, визначених частиною четвертою статті 303 цього Кодексу. Якщо фізична особа позувала авторові за плату, фотографія, інший художній твір може бути публічно показаний, відтворений або розповсюджений без її згоди. Фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб.

Тлумачення частини 1 статті 308 ЦК України свідчить, що, за загальним правилом, фотографія, на якій зображено фізичну особу, може бути публічно показана, відтворена, розповсюджена тільки за згодою фізичної особи. Винятком є випадки, за яких: (а) фізична особа позувала авторові за плату; (б) це викликано необхідністю захисту інтересів зображеної фізичної особи або інтересів інших осіб (постанова Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі №308/5318/15-ц).

За змістом ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Суд зобов`язаний забезпечити гласність та відкритість судового розгляду кримінального провадження, але при цьому суворо дотримуватися вищевказаних норм, які направлені на захист права осіб учасників кримінального провадження, на повагу до особистого життя.

У рекомендаціях №19 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Про надання через ЗМІ інформації про кримінальні процеси» від 10.07.2003 року зазначено, що пряма трансляція ЗМІ із зали судових засідань та зйомка такого засідання підлягають забороні завжди, крім тих випадків, коли це прямо дозволяє закон чи уповноважений судовий орган. Трансляцію та зйомку можна дозволити лише в тому разі, якщо вони не створюють небезпеки впливу на потерпілих, свідків, учасників судового розгляду, суддів.

На підставі викладеного, враховуючи думку учасників судового провадження, стадію кримінального провадження, з метою недопущення розголошення відомостей досудового розслідування та особистої інформації щодо підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе допустити до зали судового засідання спостерігача IAC ISHR ОСОБА_8 та редактора «Юридичної Газети» ОСОБА_10 як вільних слухачів, однак із обмеженням щодо здійснення фото-, аудіо- та відеофіксації перебігу судового засідання.

Керуючись ст.ст.27, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання директора Інформаційно-аналітичного центру міжнародного товариства прав людини (IAC ISHR) ОСОБА_7 та представника ТОВ "Юридична адреса" ОСОБА_9 про допуск в судове засідання в якості вільних слухачів та надання дозволу на проведення фото-, аудіо- та відео зйомки в залі судового засідання під час розгляду клопотання про відібрання біологічних зразків у кримінальному провадженні № 12025175580000223 від 25.11.2025 року, - задовольнити частково.

Допустити до зали судового засідання спостерігача IAC ISHR ОСОБА_8 та редактора «Юридичної Газети» ОСОБА_10 як вільних слухачів.

У задоволенні решти вимог клопотань - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1