Ухвала суду № 133900130, 05.02.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/13372/25

Категорія 4

2-с/295/20/26

УХВАЛА

про повернення заяви

05.02.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Стрілецька О.В.,

вирішуючи питання про прийняття до провадження заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого Богунським районним судом м. Житомира 27.10.2025 у цивільній справі № 295/13372/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Домком Житомир» про стягнення заборгованості за надані послуги з ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Боржник звернувся до суду з заявою, в якій просить скасувати судовий наказ, виданий 27.10.2025 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Домком Житомир» про стягнення з нього заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком в розмірі 14 501,30 грн та витрат зі сплати судового збору в розмірі 302,80 грн.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до нього документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Пунктом 1 частини 5 статті 170 ЦПК України визначено, що до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про скасування судового наказу встановлений судовий збір в розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на день подачі заяви становить 166,40 грн.

Всупереч викладеному, до заяви про скасування судового наказу ОСОБА_1 не долучив документ, який підтверджує оплату судового збору, як і не надав докази, які підтверджують наявність пільг з його сплати.

У заяві про скасування судового наказу боржник вказує, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як учасник бойових дій.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України, у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. ОСОБА_1 не має пільг зі сплати судового збору при зверненні до суду з вимогами, які виникають зі сфери надання житлово-комунальних послуг.

При зверненні до суду з вимогами у сфері, яка не пов`язана із соціальним захистом учасника бойових дій, він немає права на пільги зі сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19.

Таким чином, у ОСОБА_1 як в учасника бойових дій відсутні пільги по сплаті судового збору при зверненні до суду із заявою про скасування судового наказу, виданого про стягнення заборгованості за комунальні послуги.

Згідно з ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

З огляду на те, що заява про скасування судового наказу подана з порушенням вимог ст. 170 ЦПК України вона підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Керуючись ст. 170 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернути без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що повернення заяви про скасування судового наказу не перешкоджає повторному зверненню до суду з належно оформленою заявою з урахуванням вимог ст. 170 ЦПК України, з одночасним поданням заяви про поновлення строку для її подання.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її складення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів, з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.В. Стрілецька