Рішення № 133900042, 05.02.2026, Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 272/1184/25

Провадження № 2/272/200/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Карповця В.В.,

з участю секретаря судового засідання - Степанчук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Андрушівка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2025 року представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 813255 від 22.04.2019 у загальному розмірі 32852,15 грн., судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування позову представник позивача вказав, що 25.07.2024 відповідно протоколу загальних зборів № 1706 перейменовано ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС». Наказом № 55-к від 25.07.2024 на виконання протоколу загальних зборів № 1706 внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів товариства.

22.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 813255.

Відповідно до індивідуальної частини договору № 813255 про надання фінансового кредиту, ТОВ «Авентус Україна», надав відповідачу позику у сумі 7000 грн.

ТОВ «Авентус Україна» виконав умови договору про надання фінансового кредиту № 813255 від 22.04.2019 та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 7000 грн., а відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення суми позики та сплати пені і комісії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») укладено договір факторингу № 1, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами.

Відповідно до п.2.2 договір факторингу № 1 від 12.04.2018 - окрім іншого зазначено: у випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимоги - кожен наступний реєстр прав вимоги є самостійним додатком та не замінює попередній.

21.08.2019 укладено додаткову угоду № 24 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги № 24 від 21.08.2019 про те, що на умовах зазначеного договору право вимоги до ряду боржників в тому числі до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 813255 від 22.04.2019 перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС»).

Договір про надання фінансового кредиту № 813255 від 22.04.2019 укладений в електронній формі відповідно до закону України «Про електронну комерцію».

При укладенні договору № 813255 від 22.04.2019 на фінансовий номер телефону відповідача був відправлений одноразовий ідентифікатор (зазначений у довідці про ідентифікацію), який був використаний для прийняття та підтвердження умов зазначеного договору.

Шляхом введення коду підтвердження позичальник підписує та приймає пропозицію та підтверджує укладення договору.

З метою укладення договору про надання фінансового кредиту № 813255 від 22.04.2019 та отримання коштів, відповідач надав ТОВ «Авентус Україна» свої особисті дані, а саме: номер та серія паспорта, ідентифікаційний номер, місце проживання.

У свою чергу ТОВ «Авентус Україна» була надана довідка про ідентифікацію позичальника, де зазначаються його особисті дані, його фінансовий номер телефону, а також одноразовий ідентифікатор який був відправлений на фінансовий номер телефону із зазначенням дати банківського переказу.

Відповідно до розрахунку заборгованості, що був складений на дату укладення договору відступлення права вимоги № 1 від 12.04.2018, загальна сума заборгованості відповідача перед новим кредитором складає 32 852,15 грн, а саме: сума основного боргу - 7000,00 грн; сума боргу за відсотками - 14742,00 грн, сума боргу за пенею та штрафами - 3360,00 грн.; сума збитків з урахуванням 3% річних - 2261,24 грн; сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань - 5488,91 грн.

Посилаючись на невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором № 813255 від 22.04.2019 та набуття ТОВ "ВІН ФІНАНС" права вимоги за вказаним договором, представник позивача просить суд задовольнити позов.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. У прохальні частині позовної заяви зазначив, що розгляд справи просить проводити у його відсутність та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Заяв, клопотань, відзиву та заперечень щодо розгляду справи у спрощеному провадженні до суду не подавав.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній матеріалів та доказів.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, встановив наступні обставини:

25.07.2024 відповідно протоколу загальних зборів № 1706 перейменовано ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС». Наказом № 55-к від 25.07.2024 на виконання протоколу загальних зборів № 1706 внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів товариства.

22.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 813255.

Договір укладено на наступних умовах: Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в загальній сумі 7 000,00 (сім тисяч) грн. 00 коп, на умовах строковості, зворотності, платності, з метою покриття побутових витрат Клієнта, а Клієнт зобов`язується повернути Позику та сплатити проценти за користування Позикою.

Позика видається строком на 30 днів. Договір діє до повного виконання Клієнтом своїх зобов`язань за цим Договором.

Сторони погодили наступну фіксовану процентну ставку за користування Позикою:

знижена процентна ставка становить 0,18 % від суми Позики за кожен день користування Позикою (65,70 % річних) у межах строку надання Позики, зазначеного в пункті 1.2 цього Договору.

Стандартна процента ставка становить 1,80 % від суми Позики за кожний день користування Позикою (657,00 % річних).

Стандартна процентна ставка застосовується згідно з пунктами 1.7., 3.4., 3.6.2. цього Договору.

Загальна вартість Позики за зниженою ставкою складає 105,40 % від суми Позики (у процентному виразі) або 7 378,00 грн. (у грошовому виразі) та включає в себе проценти (відсотки) за користування Позикою - 5,40 % від суми Позики (у процентному виразі) або 378,00 грн. (у грошовому виразі).

Позика надається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, наданий Клієнтом.

У випадку неможливості виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі та у встановлений строк, Клієнт має право ініціювати продовження строку користування Позикою та зміну дати погашення Позики, шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів. Після отримання Товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів, заява Клієнта про продовження строку користування Позикою вважається поданою.

Після вчинення Клієнтом дій згідно з пунктом 1.6. цього Договору, та у разі якщо залишок суми Позики складає не менше ніж 400 (чотириста) гривень, Товариство має право, але не обов`язок, продовжити строк користування Позикою. Новий строк користування Позикою обчислюється з дня, наступного за днем вчинення Клієнтом дій згідно з пунктом 1.6. цього Договору та дорівнює 30 днів. Нова дата повернення Позики відображається у Особистому кабінеті Клієнта. Протягом нового строку користування позикою проценти (відсотки) нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Датою укладання Договору між Товариством і Клієнтом є дата його підписання. Договір є укладеним з моменту відправки грошових коштів Клієнту.

Водночас із пункту 70 кредитного договору (Реквізити та підписи сторін) вбачається відсутність електронного підпису Відповідача одноразовим ідентифікатором.

У графіку платежів та у Паспорті споживчого кредиту, також, як і в кредитному договорі, відсутній електронний підпис Відповідача одноразовим ідентифікатором.

Із матеріалів справи вбачається, що 12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») укладено договір факторингу № 1, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами.

Відповідно до п.2.2 договір факторингу № 1 від 12.04.2018 - окрім іншого зазначено: у випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимоги - кожен наступний реєстр прав вимоги є самостійним додатком та не замінює попередній.

21.08.2019 укладено додаткову угоду № 24 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги № 24 від 21.08.2019 про те, що на умовах зазначеного договору право вимоги до ряду боржників в тому числі до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 813255 від 22.04.2019 перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС»).

Відповідно до наданого Позивачем розрахунку заборгованості, що був складений на дату укладення договору відступлення права вимоги № 1 від 12.04.2018, загальна сума заборгованості відповідача перед новим кредитором складає 32 852,15 грн, а саме: сума основного боргу - 7000,00 грн; сума боргу за відсотками - 14742,00 грн, сума боргу за пенею та штрафами - 3360,00 грн.; крім того ТОВ "ВІН ФІНАНС" було нараховано суму збитків з урахуванням 3% річних - 2261,24 грн та суму збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань - 5488,91 грн.

Відповідно до положень ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 (далі - Закон №675), пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 Закону №675).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону №675).

Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Отже із аналізу означених норм матеріального права суд робить висновок, що договір, який укладається його сторонами в електронній формі, безумовно повинен містити електронний цифровий підпис, зокрема, у конкретному випадку позичальника (відповідача), або електронний підпис одноразовим ідентифікатором сторони, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надісланий іншій стороні цього договору (позикодавцю).

З копії кредитного договору, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що вказаний договір не містить підпису Позичальника за формою, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».

Судом встановлено,що договір про споживчий кредит № 813255 від 22.04.2019 не містить електронного цифрового підпису, зокрема, у конкретному випадку Відповідача або електронного підпису одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 .

Такий підпис відсутній у Графіку платежів у Паспорті споживчого кредиту.

У матеріалах справи відсутні докази ідентифікації та надання Відповідачу одноразового ідентифікатора.

Вказане свідчить про відсутність у матеріалах справи належних і допустимих доказів тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_1 виявив волю на укладення кредитного договору, заборгованість за яким є предметом розгляду судом цивільної справи.

Крім того, матеріали справи не містять доказів перерахування Відповідачу коштів на виконання умов Договору.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відтак, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, позивачем не надано суду належних і допустимих доказів тому юридичному факту, що Відповідач виявив волю на укладення кредитного договору, заборгованість за яким є предметом розгляду судом цивільної справи, як і не надано жодного первинного бухгалтерського документу, який би засвідчив, що ТОВ «Авентус Україна» як позикодавцем були перераховані грошові кошти ОСОБА_1 в розмірах, що передбачені кредитним договором, а Відповідач ці кошти отримав.

За змістом ст.84 ЦПК України учасник справи у разі саме неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Як убачається з матеріалів справи, звертаючись до суду, представник ТОВ «ВІН ФІНАНС» у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, а також не подав клопотання про їх витребування.

Тобто, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій, що узгоджується із положеннями ч.4 ст.12 ЦПК України.

За вказаних обставин, у зв`язку з не доведенням Позивачем факту як укладення між ТОВ «Авентус Україна» і ОСОБА_1 кредитного договору, так і факту перерахування останньому кредитних коштів, а отже і обставин видачі кредитних коштів, з метою доведення виконання умов договору про споживчий кредит, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Відмовляючи у задовленні позову, суд не стягує з Відповідача на користь Позивача судові витрати.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 83, 141, 247, 259, 263, 264, 268, 273, 279, 280, 281, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Андрушівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя:В. В. Карповець