Рішення № 133899906, 09.02.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 149/3148/25

Провадження № 2/159/413/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Смалюха Р.Я., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», від імені якого діє представник Романенко Михайло Едуардович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі позивач або ТОВ «Діджи Фінанс» або позикодавець або кредитор) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач або позичальник або боржник або ОСОБА_2 ) в якому просить стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за договором кредиту № 101233983 від 18000 в розмірі 23000 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.04.2021 між відповідачем та первісним кредитором ТОВ «Мілоан» було укладено договір № 101233983 на умовах строковості, платності та повернення відповідачу було надано кошти в кредит у розмірі 5000,00 грн. Відповідач свої обов`язки за вказаними кредитними договорами не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 23000,00 грн.

08.07.2021 позивач уклав договір відступлення прав вимоги № 04Т з ТОВ «Мілоан» за умовами якого позивач набув права вимоги до боржника за кредитним договором № 101233983 від 04.04.2021 в розмірі 23000,00 грн.

Станом на день звернення до суду у відповідача утворилася заборгованість за вказаними кредитним договорами у розмірі 23000,00 грн., яка складається з 5000,00 грн. заборгованості по тілу кредиту, 18000,00 грн. сума заборгованості за процентами.

Оскільки на даний час відповідач заборгованість не погасив, керуючись статями 11, 16, 526, 525, 530, 625, 610, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), позивач просить стягнути борг у судовому порядку.

Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяв не скористався.

31.10 2025 до суду надійшли матеріал зазначеної вище цивільної справи, яка ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 06.10.2025 передана за підсудністю до Ковельського міськрайонного суду Волинської області.

Ухвалою від 03.11.2025 суд залишив позовну заяву без руху, надавши позивачу десятиденний строк для усунення недоліків.

Позивач усунув недоліки позовної заяви у визначений в ухвалі суду строк, суд ухвалою від 10.11.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд (формування та зберігання) справи вирішив здійснювати у змішаній (паперовій та електронній) формі.

До суду повернулися поштові відправлення R067035504700 та R067075558063, якими відповідач повідомлявся про розгляд справи, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) відповідач вважається належним чином повідомленим про час, місце і дату судового розгляду.

Про розгляд справи судом за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позивач та відповідач повідомлені у спосіб передбачений Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи суд встановив такі обставини.

04.04.2021 між відповідачем та ТОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит №101233983 відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику кредит в розмірі 5000,00 грн (п. 1.2) строком на 15 днів (п. .3), дата повернення кредиту 19.04.2021 (п. 1.4), процентна ставка за користування кредитними коштами 4% на день від суми неповернутого кредиту (п. 1.5.2), нарахування процентів здійснюється з наступного дня за днем вдачі кредиту по дату завершення строку кредитування (п. 2.2.1); позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, але не більше як на 60 днів (п. 2.3.1.2); після завершення первісного строку кредитування, проценти з дня продовження строку кредитування продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно з п.1.6 (п.2.2.3); базова процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку за кожен день користування.

Цей кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі позикодавця та доступний зокрема через сайт позикодавця та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (п. 6.1)

Умови кредитного договору не містять заборони позикодавцю здійснювати відступлення права вимоги за цим договором.

У додатковій угоді № 1 до кредитного договору визначений графік платежів у якому зазначено про необхідність повернення 19.04.2021 5000,00 грн тіла кредиту та 3000,00 грн процентів.

В реквізитах кредитного договору номер паспорта, РНОКПП, номер телефону, адреса проживання відповідача, електронна поштова адреса позичальника.

У паспорті споживчого кредиту №101233983 містяться умови аналогічні за змістом тим, які зазначені кредитному договір.

В анкеті -заяві на кредит №101233983, яка створена 21.04.2021 на сайті tengo.ua, міститься інформація про умови кредитування на які подавав заяву відповідач, зазначені його прізвище ім`я та по батькові, РНОКПП, адреса електронної пошти, реквізити паспорта громадянина України, зазначена ІР адреса з якої здійснювалось подачу заявки та укладення кредитного договору, описаний процес оформлення та розгляду заяви, з якого видно, що підписання договору відбулося після здійснення верифікації позичальника за телефоном.

Платіжним дорученням 26480968 від 04.04.2021 та випискою по рахунку за банківською картою НОМЕР_1 підтверджується перерахування та зарахування на цю карту коштів в розмірі 5000,00 грн 04.04.2021, карта належить відповідачу.

Розрахунком заборгованості ТОВ «Мілоан» стверджується нарахування відповідачу процентів за період з 05.04.2021 по 200 грн на день, а за період з 20.04.2021 по 18.06.2021 по 250 грн на день, всього нараховано процентів 18000,00 грн, заборгованість про тілу кредиту становить 5000,00 грн. Інформації про здійснення відповідачем оплат, розрахунок не містить.

08.07.2021 між ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «Діджи Фінанс» (новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги.

Відповідно до п.1.1 якого кредитор відступає новому кредитору належні йому права вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників.

Права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості (п. 6.2.3).

У п. 13.1 визначений термін дії цього договору 31.12.2021.

У витязі р реєстру боржників (додаток до договору від 08.07.2021) міститься інформація про право вимоги за кредитним договором №101233983 до відповідача розмір якої складає 23000 грн (5000 грн тіла та 18000 грн процентів).

Копією виписки з ЄДР від 15.11.2022, копією статуту підтверджується, що ТОВ «Діджи Фінанс» здійснює діяльність з надання інших фінансових послуг, іншої допоміжної діяльності у сфері фінансових послуг (вед 64.99, 64.19).

Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері договірних правовідносин, а саме щодо виконання грошових зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.) Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 р. у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 р. у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 р. у справі №127/33824/19.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції на момент укладення кредитного договору, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Кредитний договір № 101233983 від 04.04.2021 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який був власноручно введений відповідачем для електронного підпису. Зазначений підпис підтверджує, що відповідач ознайомився та погодився з усіма умовами договору. Отже, сторони погодили усі істотні умови та уклали в належній формі кредитний договір.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Отже, відповідач за допомогою електронних засобів, доступ до яких був отриманий ним особисто і за власною ініціативою, ознайомився з усіма умовами кредитного договору, мав достатньо часу і можливостей для такого ознайомлення, погодив ці умови, а отже, взяв на себе передбачені договорами зобов`язання.

Згідно з частинами 1, 3 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

У зв`язку з укладенням договору про відступлення права вимоги №04Т від 08.07.2021, позивач, набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 101233983 від 04.04.2021 ,у момент підписання договору про відступлення.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Платіжним дорученням 26480968 від 04.04.2021 та випискою по рахунку за банківською картою НОМЕР_1 підтверджується перерахування та зарахування на цю карту коштів в розмірі 5000,00 грн 04.04.2021, карта належить відповідачу.

Строк кредитування становить 15 днів з можливістю пролонгації на базових умовах не більше як на 60 днів.

У матеріалах справи відсутні докази, що відповідач повністю повернув кредитні кошти у встановлений договором строк, та відсутні докази, що відповідач продовжував кредитний договір понад 60 днів після закінчення основного строку кредитування.

Отже, строк повернення кредитних коштів настав 18.06.2021.

Контррозрахунку заборгованості відповідач не надав.

Отже, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором № 101233983 від 04.04.2021 в розмірі 5000,00 грн є підставною.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до умов кредитного договору, процентна ставка з другого дня користування позикою (п.2.2.2) до 19.04.2021 включно становить 4% на день.

Доказів повернення тіла кредиту у зазначений термін матеріали справи не містять, отже відповідно до п.2.3.1.2 строк кредитування щоразу продовжувався на 1 день, але не більше як на 60 днів.

Отже за період з 05.01.2021 по 19.04.2021 (15 днів), відповідачу було нараховано 3000 грн процентів (5000 грн тіла * 4% на день * 15 днів).

У період з 20.04.2021 по 18.06.2021 відповідачу нараховано процентів в розмірі 15000,00 грн

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, шо вимога позивача по стягнення з відповідача заборгованості за процентами за період з 19.01.2021 по 18.06.2021 є підставною в розмірі 18000,00 грн.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а аза відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).

Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором належить задовольнити повністю стягнувши з відповідачки на користь позивача заборгованість в розмірі 23000,00 грн з яких: 5000,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 18000,00 грн заборгованості по процентах за період з 05.04.2021 по 18.06.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач сплатив судовий збір в мінімальному його розмірі 2422,40 грн, то його належить стягнути з відповідача в повному обсязі, не залежно від розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 247, 262-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 101233983 від 04.04.2021 у розмірі 23000,00 грн, з яких:

- 5000,00 грн заборгованості по тілу кредиту;

- 18000,00 грн. заборгованості за процентами за період з 05.04.2021 по 18.06.2021.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Копію цього рішення суду надіслати сторонам у справі.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8; ЄДРПОУ 42649746);

Відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 );

Повне судове рішення складене 09.02.2026.

Головуючий: Р. Я. СМАЛЮХ