Постанова № 133899564, 21.01.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/46/26

н/п 3/953/228/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді Колесник С.А.,

за участю: секретаря судового засідання Смаль Ю.О.,

прокурора Зеленькова О.В.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з 7-го Управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянка України, уродженка м. Донецьк, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , -

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи 07.04.2023 звільненою з посади головного державного інспектора відділу інформаційно-аналітичної роботи управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Харківській області, являючись згідно з п.п. «в», «е» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам п.2-7 р. XIII «Прикінцеві положення» вказаного Закону несвоєчасно, а саме: 30.03.2024 о 23.54, подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, а саме: з 01.01.2023 по 07.04.2023 (при звільненні) шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агенства з питань запобігання корупції.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як правопорушення, пов`язане з корупцією, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Прокурор у судовому засіданні вважав доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, посилаючись на обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, не визнала та пояснила, що у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, 17.03.2022 вона разом з чоловіком та дитиною-інвалідом була вимушена виїхати за межі України. Вона також є інвалідом 2 групи. Вказані обставини істотно обмежували її можливості своєчасного виконання обов`язків, пов`язаних із фінансовим контролем під час воєнного стану. Крім того зазначила, що про відновлення обов`язку подання декларації про доходи відповідно до змін у законодавстві вона дізналася лише наприкінці березня 2024 року. На підставі викладеного просила врахувати наведені обставини як поважні причини, що унеможливлювали своєчасне подання декларації; врахувати відсутність умислу; визнати відсутність підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності та закрити провадження у справі.

Вислухавши думку прокурора та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією та додані до нього документи, приходжу до такого висновку.

Відповідно до положень ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП України при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають з`ясуванню питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, рішення приймається на підставі доказів долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління ДПС у Харківській області Державної податкової служби України №488-о від 07.04.2023 року ОСОБА_2 , заступника начальника відділу інформаційно-аналітичної роботи управління супроводження судових спорів Головного управління ДПС у Харківській області переведено з 06 січня 2023 року на посаду головного державного інспектора відділу інформаційно-аналітичної роботи управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Харківській області (а.с.17).

На підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області Державної податкової служби України №488-о від 07.04.2023 року припинено державну службу та звільнено з 07 квітня 2023 року ОСОБА_2 з посади головного державного інспектора віддліу інформаційно-аналітичної роботи управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Харківській області, за угодою сторін (а.с.18).

Частиною 1 статті 172-6 КУпАП встановлена відповідальність за несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

ОСОБА_1 є суб`єктом, зазначеним в підпунктах «в», «е» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», та відповідно є суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язанні з корупцією.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції, яка діяла до внесення змін на підставі Закону України від 20.09.2023 № 3384-ІХ) особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в" і "г" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до п. 2 ч. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 23.07.2021 № 449/21, декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду. Декларація при звільненні не подається у таких випадках: особа, яка припинила здійснення діяльності на одній посаді, продовжує здійснювати діяльність на іншій посаді; особа, яка припинила здійснення діяльності, упродовж 30 календарних днів з дня припинення діяльності знову розпочала здійснення діяльності.

Підпунктом 1 п. 1 Закону України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» встановлено, що фізичні особи, фізичні особи - підприємці, юридичні особи, крім тих, які наділені бюджетними повноваженнями згідно із законодавством, подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов`язку подати документи.

Враховуючи викладене, у період дії воєнного стану або стану війни в осіб, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. З Закону № 1700-УІІ, немає обов`язку, передбаченого ст. 45 цього Закону, щодо подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Проте Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12.10.2023, зазначений обов`язок поновлено.

Зокрема, згідно з п. 2-7 р. XIII «Прикінцеві положення» Закону № 1700-УІІ встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Так, ОСОБА_1 , яку 07.04.2023 звільнено з посади головного державного інспектора відділу інформаційно - аналітичної роботи управління правового забезпечення Головного управління, 30.03.2024 о 23.54 подала декларацію при звільненні шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Отже, ОСОБА_1 декларацію при звільненні (яку відповідно до п. 2-7 р. XIII «Прикінцеві положення» Закону № 1700-УІІ повинна була подати не пізніше 31.01.2024 подала 30.03.2024, тобто несвоєчасно.

Положенням ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що посадові особи органів державної влади та місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення підтверджується такими доказами:

-Наказом Головного управління ДПС у Харківській області №78-о від 06.01.2023 про переведення ОСОБА_3 (а.с.17);

-Наказом Головного управління ДПС у Харківській області №488-о від 07.04.2023 про звільнення ОСОБА_3 (а.с.18);

-Посадовою інструкцією державного службовця, затвердженої т.в.о. Головного управління ДПС у Харківській області В.Гладченко 16.11.2022 (а.с.20-22);

-Положенням про відділ інформаційно-аналітичної роботи управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Харківській області, затвердженого в.о. начальника Головного управління ДПС В.Гладченко від 17.11.2022 (а.с.23-34);

-Положенням про головне управління ДПС у Харківській області, затвердженого наказом Державної податкової служби 12.11.2020 №643 (а.с.35-43);

-Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» (а.с.44-55);

-Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

-Результатами пошуку в Єдиному державному реєстрі декларацій (а.с.57-73);

Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тобто несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Вирішуючи питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 суд враховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Статтею 5 Конвенції ООН проти корупції, ратифікованої Україною Законом №251-V від 18.10.2006 року,передбачено, що кожнаДержава-учасниця, згідно з основоположними принципами своєї правової системи, розробляє й здійснює або проводить ефективну скоординовану політику протидії корупції, яка сприяє участі суспільства і яка відображає принципи правопорядку, належного управління державними справами й державним майном, чесності й непідкупності, прозорості й відповідальності (п.1). Кожна Держава-учасниця прагне періодично проводити оцінку відповідних правових інструментів й адміністративних заходів з метою визначення їхньої адекватності з точки зору запобігання корупції та боротьби з нею (ч.3).

Корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою зазначеною у ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність (ст.1 вказаного Закону).

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам.

Разом з тим, в суспільстві не повинно бути сумнівів у порядності (доброчесності) публічної служби, тому за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, особа повинна нести відповідальність, передбачену Законом.

Враховуючи обставини вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, вважаю необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню нею нових правопорушень накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, яке буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових правопорушень.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60 гривні.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, ч. 1 ст. 172-6, 245, 252, 280, 283, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746, ПІБ, ідентифікаційний номер платника судового збору та номер справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя С.А.Колесник