Рішення № 133897662, 03.02.2026, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/2168/25

Провадження № 2/682/26/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

03 лютого 2026 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Матвєєвої Н.В.

за участю секретаря судового засідання Кисельової А.М.

представника позивача - адвоката Мукомел Л.А.

представника МТСБУ - адвоката Висоцької Х.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута Хмельницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мукомел Людмила Андріївна до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

У серпні 2025 року адвокат Мукомел Л.А., в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування позову представник позивача вказувала, що 16.03.2025 року о 03.00 год., в місті Славута по вулиці Ярослава Мудрого, 6, ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом Audi A4, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив пошкодження автомобіля марки Фольцваген Гольф державний номерний знак НОМЕР_1 , що був припаркований в громадському місці та належить на праві власності ОСОБА_1 . Даний факт був встановлений Славутським міськрайонним судом під час розгляду справи про адміністративне правопорушення № 682/604/25. Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 10.06.2025 року у справі №682/604/25 було визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 850 грн. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 14.07.2025 року зазначене рішення суду залишено без змін. Вина відповідача у заподіянні матеріальної шкоди також стверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ №272884 від 16.03.2025 року, рапортом оперативного чергового від 16.03.2025 року, схемою наслідків ДТП, фото таблицями з місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 16.03.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 16.03.2025 року, висновком експерта №566.25CE судової транспортно-товарознавчої експертизи автомобіля Фольцваген Гольф, державний номерний знак НОМЕР_2 , та рахунку № НОМЕР_3 від 09.04.2025 року. Внаслідок пошкодження автомобіля відповідачем було заподіяну матеріального збитку позивачу станом на момент скоєння ДТП в розмірі 258757,35 грн, що підтверджується висновком експерта №566.25 СЕ від 21.04.2025 року, складеного судовим експертом Картатовим Ю.О. Відповідно до рахунку від 09 квітня 2025 року №556.25 СЕ вартість послуг з проведення судової автотоварознавчої експертизи автомобіля Фольцваген Гольф, реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 9600 грн. У даному випадку такі дії винної особи заподіяли позивачу також моральну шкоду. Факт пошкодження автомобіля однозначно спричиняє переживання через пошкодження майна (транспортного засобу), дискомфорт, незручності, зміну життєвих планів через неможливість володіння та використання транспортного засобу у власних потребах, необхідності докладати додаткових зусиль для вирішення щоденних проблем без автомобіля, необхідності вживати заходи для його відновлення чи заміни. Крім того, протиправними діями відповідача заподіяно позивачу ОСОБА_1 душевні страждання і значний стрес у зв?язку з протиправною поведінкою щодо нього, а також пошкодженням майна на суму, яка є значною та вагомою для нього та його родини.Внаслідок події, яка сталась 16.03.2025 року ОСОБА_4 втратив нормальний сон та почуття спокою, постійно перебуває в стресі та змушений шукати кошти на придбання іншого транспортного засобу, адже відновлювати пошкоджений автомобіль економічно недоцільно, бо вартість відновлювального ремонту перевищує вартість досліджуваного автомобіля до його пошкодження. Крім того, ОСОБА_1 накопичував кошти на придбання автомобіля впродовж тривалого часу, наразі позивач та його родина змушені обходитися без автомобіля, відмова відповідача добровільно відшкодувати спричинену шкоду поглиблювала його душевні хвилювання, він став нервовим, неспокійним. Відповідач жодного разу не попросив вибачення, не намагався відшкодувати чи відвернути шкоду. Вказані обставини потребують значного часу та зусиль для відновлення нормальних життєвих зв?язків, тому з врахування принципу розумності та справедливості, позивач оцінює завдану йому моральну шкоду в сумі 50 000 грн.

04.12.2025 року представник позивача звернулася до суду із зміною предмету спору після залучення судом на підставі ухвали суду від 18.11.2025 року до участі у справі в якості співвідповідача - Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріального збитку - 98757,35 грн. та у відшкодування моральної шкоди - 50 000 грн., а також судові витрати за сплату судового збору у сумі 3798,76 грн., та 9600 грн. витрат за проведення експертизи, витрати на правову допомогу в розмірі 20 000 грн.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріального збитку - 160 000 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки до суду не повідомив.

Представник відповідача - Моторного (транспортного) страхового бюро України, в судовому засіданні позов в частині позовних вимог до МТСБУ про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 160 000 грн. не визнала, просила у позові відмовити.

У відзиві на позов, представник відповідача МТСБУ - адвокат Висоцька Х.О. зазначила, що підставою формулювання позовних вимог позивач визначає заподіяння шкоди внаслідок експлуатації транспортного засобу «Audi», номерний знак НОМЕР_4 , який не зареєстрований в Україні. Враховуючи, що транспортний засіб, яким керував заподіювач шкоди не міг бути допущений до дорожнього руху, у МТСБУ не може виникнути обов`язку по відшкодуванню шкоди, заподіяної внаслідок його експлуатації. Відповідно до правил перетину державного кордону, автомобілі з іноземною реєстрацією не можуть бути допущені на території України без чинного страхового сертифікату «Зелена карта». Щодо розміру позовних вимог, автомобіль відновлювати економічно недоцільно, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує вартість автомобіля до його пошкодження: «Свр-482502,70 грн.)>(С=258757,35 грн.). Отже, якщо вартість відновлювального ремонту на момент оцінки перевищує ринкову вартість КТЗ на момент пошкодження, тому матеріальний збиток приймається в розмірі, що дорівнює ринковій вартості КТЗ, оскільки такий КТЗ відновлювати економічно недоцільно, то в даному випадку: У=С=258757,35 грн.» В порушення вимог ст.28 Закону № 3720-ІХ, позивач просить стягнути на його користь вартість автомобіля до ДТП, при цьому жодних відомостей про залишкову вартість автомобіля в матеріалах справи немає. Тому визначити належним чином розмір шкоди, заподіяної позивачу навіть для визначення розміру відшкодування, яке підлягає стягненню зі заподіювача шкоди неможливо за відсутності вихідних даних. Щодо витрат на правничу допомогу представник відповідача зазначив, що дана сума, визначена представником позивача є завищеною та неспівмірною зі складністю справи та розміром позовних вимог до МТСБУ, і тому він не відповідає вимогам ч.4 ст.137 ЦПК України.

Заслухавши вступні слова представника позивача, представника відповідача, дослідивши надані докази, оцінивши їх відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 10.06.2025 року у справі №682/604/25 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, зокрема в тому, що він, 16.03.2025 року о 03.00 год. в м. Славута по вул. Я. Мудрого, 6, керував транспортним засобом Audi A4, державний номер НОМЕР_4 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Фольцваген Гольф, державний номерний знак НОМЕР_5 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Факт ДТП підтверджено також фототаблицею, на якій зафіксовано пошкодження автомобіля, а також номер кузова НОМЕР_6 .

Вказаними діями ОСОБА_2 порушив п. 13.1 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 14.07.2025 року постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 10.06.2025 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП залишено без змін, постанова суду набрала законної сили.

Згідно висновку експерта № 566.25СЕ від 21.04.2025 року вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Volkswagen Golf, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , пошкодженого в ДТП 16.03.2025 року, станом на момент ДТП, становить 258757,35 грн. До висновку долучено ремонтну калькуляцію, вартість запчастин згідно інтернет-сайтів, згідно ремонтної калькуляції №566.25СЕ вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, Volkswagen Golf, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , становить 482 502,70 грн., яка розрахована за допомогою комп`ютерної програми Audatex, що перевищує вартість транспортного засобу до ДТП, тому експерт вказує, що автомобіль відновлювати економічно недоцільно.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 Volkswagen Golf, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , зазначений транспортний засіб належить позивачу - ОСОБА_1 .

На момент вчинення ДТП у відповідача ОСОБА_2 був відсутній чинний поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Транспортний засіб відповідача ОСОБА_2 не зареєстрований на території України, доказів законності ввезення означеного транспортного засобу на територію України суду не надано.

За приписами частини першої, пункту 9 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування», страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 3720-IX від 21 травня 2024 року, який набрав чинності 1 січня 2025 року та діє на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди 16.03.2025 року).

Згідно зі статтею 5 цього Закону, страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.

Відповідно до ст.26 цього Закону, у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з:

1) пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи;

2) пошкодженням чи знищенням дороги, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

3) пошкодженням чи знищенням іншого майна потерпілої особи, крім випадків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 30 цього Закону;

4) проведенням робіт, необхідних для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

5) пошкодженням транспортного засобу внаслідок його використання для доправлення потерпілої особи до закладу охорони здоров`я, у тому числі забрудненням салону такого транспортного засобу;

6) доставкою (транспортуванням), зокрема з використанням спеціального автомобіля-евакуатора, пошкодженого транспортного засобу потерпілої особи з місця дорожньо-транспортної пригоди, якщо такий транспортний засіб не може рухатися самостійно.

Розмір страхової (регламентної) виплати у разі заподіяння шкоди майну потерпілої особи зменшується на суму отриманого потерпілою особою (особою, яка має право на отримання відшкодування) від особи, відповідальної за шкоду, чи від іншої особи відшкодування (компенсації), здійсненого (здійсненої) у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою. Компенсація витрат особи, відповідальність якої застрахована, або іншої особи, яка здійснила таке відшкодування (компенсацію), здійснюється на умовах та в порядку, визначених статтею 35 цього Закону.

Загальний розмір усіх здійснених страхових (регламентних) виплат у разі заподіяння шкоди майну потерпілої особи не може перевищувати розмір страхової суми за таку шкоду, встановленої цим Законом.

Відповідно до ст. 27 Закону № 3720-IX від 21 травня 2024 року, страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із:

1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті;

2) евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України;

3) оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати.

Витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає:

1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту;

2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.

Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу.

Під час ремонту транспортного засобу не допускається встановлення складових частин (деталей), що призведе до зміни конструкції транспортного засобу або до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та технічної експлуатації.

Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів.

Для здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідна особа обирається потерпілою особою з визначеного страховиком (МТСБУ) переліку.

Страховик (МТСБУ) разом із здійсненням страхової (регламентної) виплати у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу зобов`язаний відшкодувати потерпілій особі її документально підтверджені витрати, пов`язані з оплатою послуг суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, якщо потерпіла особа обрала їх самостійно для визначення розміру вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону.

Згідно із ст.28 цього Закону, транспортний засіб вважається знищеним, якщо вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхова (регламентна) виплата розраховується як сума:

матеріальних збитків, що визначаються як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

документально підтверджених витрат, пов`язаних з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки такого транспортного засобу на території України.

У разі досягнення згоди між потерпілою особою та страховиком (МТСБУ) щодо відчуження потерпілою особою на користь страховика (МТСБУ) знищеного транспортного засобу страхова (регламентна) виплата розраховується як сума:

ринкової вартості транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

документально підтверджених витрат, пов`язаних з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки такого транспортного засобу на території України.

Ринкова вартість транспортного засобу до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди визначається суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом або страховиком (МТСБУ) відповідно до положень законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

Згідно із ст.40 цього Закону, МТСБУ є єдиним обов`язковим об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

МТСБУ є юридичною особою, належить до неприбуткових організацій, за умови відповідності вимогам, встановленим Податковим кодексом України, і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, Закону України "Про страхування", інших актів законодавства та свого статуту.

Системний аналіз правових норм Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Закону України «Про дорожній рух`дозволяє зробити висновок, що положення Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не поширюють свою дію на незареєстрований транспортний засіб, оскільки його експлуатація забороняється і він не допущений до дорожнього руху.

Згідно з положеннями пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ, за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 цього Закону забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

В той же час, дійсними матеріалами справи долученими до позову вказано, що відповідальність відповідача ОСОБА_2 та його транспортний засіб не був застрахований на території України.

Так, з доказів наданих суду вбачається, що автомобіль «Audi» іноземний реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 не зареєстрований на території України, отже, на МТСБУ не може бути покладено обов`язок з відшкодування шкоди, завданої транспортним засобом, який неправомірно використовувався чи недопущений до дорожнього руху на території України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно із ч.1,2 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із статтею 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ч. ч. 1 - 3 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій заподіяно збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно висновку експерта №566.25СЕ від 21.04.2025 року вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля, пошкодженого у ДТП 16.03.2025 року станом на момент ДТП становить 258757,35 грн., автомобіль відновлювати економісно недоцільно.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 у відшкодування матеріального збитку - 98757,35 грн., з МТСБУ 160 000 грн. матеріального збитку, а також моральну шкоду в сумі 50000 грн. з ОСОБА_2 .

Суд вважає, що підстав для стягнення з МТСБУ страхового відшкодування на користь позивача немає, оскільки МТСБУ, за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону. Оскільки транспортний засіб відповідача ОСОБА_2 не був зареєстрований на території України та не відповідає вимогам п.1.7 ст.1 цього Закону щодо забезпеченості транспортного засобу, а тому відповідач МТСБУ не має обов`язку відшкодовувати шкоду, завдану влдасником такого транпортонго засобу.

Що стосується вимог про відшкодування матеріальної шкоди відповідачем ОСОБА_2 , суд вважає, що такі вимоги позивача підлягають задоволенню в межах позовних вимог у сумі 98757,35 грн., оскільки вказана сума матеріальної шкоди не виходить за розмір матеріального збитку, визначеного експертом у своєму висновку №566.25СЕ від 21.04.2025 року. Відповідач ОСОБА_2 відзиву не надав, розмір завданої матеріальної шкоди не спростував.

Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають до задоволення частково виходячи з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з статтею 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» ( надалі Постанова), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно абз 1 п. 4 вказаної Постанови , у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до п. 7 Постанови - заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Згідно п. 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У абз. 2 п. 5 Постанови , судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Суд зазначає, що дорожньо-транспортна пригода це подія, яка виражається у зіткненні двох транспортних засобів під час здійснення ними руху по дорозі загального користування, що призвело до механічного пошкодження даних транспортних засобів.

Сама по собі дорожньо-транспортна пригода є стресовою і небезпечною подією, що полягає у факті настання дорожньо-транспортної пригоди та її наслідках.

Прецедентною практикою Європейського суду з прав людини і на законодавчому рівні в Україні, у тому числі ч.2 ст. 1166 ЦК України, згідно з якою особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, закріплено дію презумпцію моральної шкоди. Тобто, моральна шкода вважається завданою позивачу, якщо відповідачем не доведено належними доказами відсутність його вини у завданні такої шкоди (узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.02.2021 у справі № 761/24143/19).

Оскільки з доказів наданих суду слідує, що відповідач ОСОБА_2 визнаний винуватим у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участі автомобіля позивача, який не рухався, був припаркований на узбіччі дороги, відповідач втік з місця ДТП, в добровільному порядку не запрпонував відшкодувати завдану матеріальну шкоду, як вбачається з висновку експерта автомобіль є фізично знищеним і здійснювати його відновлювальний ремонт економічно недоцільно. Вказаний транспортний засіб використовувався позивачем для задоволення потреб родини, серед яких є особи з інвалідністю, автомобіль був щойно придбаний позивачем, що також підвищує рівень його моральних страждань, викликаних пошкодженням автомобіля та неправомірною поведінкою відповідаача.

Тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що відшкодуванню позивачу підлягає моральна шкода, завдана в результаті ДТП, у розмірі 20 000, 00 грн.

Зазначений розмір відшкодування є не більш, ніж достатнім для розумного задоволення позовних вимог позивача щодо відшкодування моральної шкоди і не призводить до його збагачення.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , МТСБУ про стягнення матеріальної та моральної шкоди підлягає задоволенню частково, з ОСОБА_2 слід стягнути 98757,35 грн. матеріальних збитків та 20000 грн. моральної шкоди, у задоволенні позову до МТСБУ в розмірі 160000 грн. слід відмовити.

Відповідно до п.3 ч.1ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому із відповідача ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути витрати на проведення експертного дослідження у сумі 3692,44 грн. та судовий збір у розмірі 1461,11 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В іншій частині позову слід відмовити.

Керуючись ст. 22, 23, 990, 999, 1166, 1167, 1192, 1194 ЦК України, ст. 5,26,27,28,40,41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 4, 12-13, 81, 141, 258-259, 265, 268, 284, 289, 352-355 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 98757, 35 грн. та моральну шкоду в сумі 20 000 грн.

У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мукомел Людмила Андріївна до Моторного ( транспортного) страхового бюро України відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1461,11 грн. судового збору, 3692,44 грн. витрат за проведення експертизи.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 09.02.2026 року.

Головуючий суддя Матвєєва Н.В.