Ухвала суду № 133897204, 04.02.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/6293/25

2-п/303/19/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Варваринець Н.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.09.2026 по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.09.2026 по цивільній справі за позовом ТОВ «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, в якій зазначила, що 24.09.2025 Мукачівським міськрайонним судом винесено заочне рішення по зазначеній справі, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з неї на користь позивача заборгованість в розмірі 61 559,40 грн, судовий збір в розмірі 2422,40 грн., витрати на правничу допомогу 16 000,00 грн. Рішення забезпечено до загального доступу 09.10.2025. Про винесене судове рішення вона дізналася із мобільного застосунку «Дія» 12.10.2025. Після цього її представник Підгорецька В.В. подала заяву на ознайомлення з матеріалами даної справи. Матеріли справи надійшли їй 10.11.2025. Вважала можливим поновити їй термін на подання заяви про перегляд заочного рішення, оскільки він пропущений з поважних причин. Після ознайомлення з матеріалами справи вважає, що наявні підстави для перегляду заочного рішення. Так, 06.12.2021 між нею та ТОВ «Мілоан» укладено кредитний договір №3211400. Відповідно до п. 1.2. загальний розмір кредиту становить 20 000,00 грн. У пункті 1.3. передбачено, що кредит надається строком на 30 днів до 06.12.2021. Договором №26-07/2024 від 26.07.2024 ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» право вимоги за кредитним договором №3211400. Відповідно до умов укладеного кредитного договору, то згідно з п. 3.1.6., у випадку відступлення права вимоги за цим договором новому кредитору або залучення колекторській компанії до врегулювання простроченої заборгованості, кредитодавець зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за цим договором новому кредитору або залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості повідомити позичальника про такий факт та про передачу персональних даних позичальника, а також надати інформацію про нового кредитора або колекторську компанію відповідно (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження, інформацію для здійснення зв`язку - номер телефону, адресу, адресу електронної пошти) використовуючи на власний розсуд один з таких способів: особисто, під час телефонних дзвінків, надсилання поштових відправлень із позначкою «Вручено особисто» за місцем проживання чи перебування або за місцем роботи позичальника. ТОВ «Мілоан», не було її повідомлено про відступлення права вимоги, а це вважається порушенням умов укладеного кредитного договору, оскільки при підписанні кредитного договору вона була ознайомлена з його умовами і погоджувалася на підписання з усіма зазначеними там пунктами в тому числі з п. 3.1.6. Таким чином, за умовами укладеного кредитного договору від 06.12.2021 між нею та ТОВ «Мілоан», останнє повинно було повідомити її про відступлення права вимоги. Оскільки її не було повідомлено, тому відступлення права вимоги не відбулося і належним позивачем по справі є ТОВ «Мілоан», а не ТОВ «Факторинг партнерс». Укладений договір вважається чинним, оскільки ніким не оспорювався, а також чинні його умови. Якщо права вимоги не були належним чином передані, позивач (новий кредитор) не є особою, права якої порушені і не має пава звертатися до суду з вимогою про стягнення боргу. Позивач має намір стягнути з неї заборгованість в розмірі 61 559,40 грн., яка складається з 19 000,00 грн. тіла кредиту, 41 959,00 грн заборгованості за нарахованими відсотками, 600,00 грн заборгованості за комісіями. Відповідно до п. 4.1 договору у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умовами цього договору, позичальник починаючи з дня наступного за останнім днем строку кредитування з урахуванням пролонгацій та оновлення графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), за наявності вимоги кредитодавця зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) нарахована за порушення зобов`язань позичальником не може перевищувати 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного позичальником за цим договором, а у випадку, якщо загальний розмір кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, сукупна сума неустойки не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної позичальником за цим договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Відповідно до п. 4.3 договору вимога кредитодавця про сплату вказаних процентів та або пені позичальником вважається здійсненою, якщо заборгованість зі сплати процентів та/або пені відображена в особистому кабінеті позичальника чи іншим чином доведена до його відома (листування, повідомлення, тощо). Максимальна нарахована пеня може бути 10 000,00 грн., тобто нарахована пеня підлягає зменшенню на 31 959,00 грн. У рішенні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.09.2025 зазначено про стягнення з неї судових витрат у вигляді: сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн. До позовної заяви долучено примірник договору про надання правничої допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 укладеного між ТОВ «Факторинг партнерс» та АО «Лігал ассістанс». До примірника вищезазначеного договору долучено копію заяви про надання юридичної допомоги без зазначення жодних відомостей, кому надавалися послуги, які саме, їх вартість, однак заява підписана двома сторонами, що ставить під сумнів долучений примірник позовної заяви, це ж стосується і долученого акту. До примірника позовної заяви долучено ще один акт надання юридичних послуг, в якому зазначено, що АО «Лігал ассістанс» надано позивачеві наступні юридичні послуги: усна консультація, тривалістю 2 години та загальною вартістю 4000 грн; складання позовної заяви для подачі до суду, тривалістю 4 години та загальною вартістю 16 000,00 грн. Такі вимоги не можуть бути задоволені в повному обсязі, оскільки витрати на правничу допомогу можуть бути стягнуті, якщо адвокат є учасником справи/процесу. У даному випадку до матеріалів справи не долучено ордеру в якому було би зазначено ПІБ адвоката та в інтересах кого він діє. Наразі в матеріалах справи наявний договір про надання правничої допомоги за 2024 рік та декілька актів та заяв половина з яких не заповнена, такі докази не можуть свідчити про надання кваліфікованої юридичної допомоги спеціалістом, а також взагалі про наявність такого спеціаліста в межах провадження цивільної справи №303/6293/25. Складання поданої позовної заяви в загальному розмірі 16 000,00 грн., однак позовна заява подавалася через Електронний суд позивачем, а не АО «Лігал ассістанс», що підтверджує той факт, що згадане адвокатське об`єднання не має жодного відношення до поданої позовної заяви. Відсутні докази про здійснення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн, оскільки позивачем, не долучено, квитанції або іншого документу, що підтверджує оплату послуг, а відтак витрати на правничу допомогу не можуть бути задоволені в повному обсязі. Всі ці обставини у своїй сукупності підтверджують про доцільність та необхідність перегляду заочного рішення винесено Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області 24.09.2025 по цивільній справі №303/6293/25. Просила поновити процесуальний строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення суду. Переглянути заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.09.2025 по цивільній справі №303/6293/25 за позовом ТОВ «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за нововиявленими обставинами. Скасувати заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.09.2025 по цивільній справі №303/6293/25 за позовом ТОВ «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості і призначити справу до розгляду.

Також заявниця подала окреме клопотання про поновлення процесуального строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення суду, в якому додатково до викладеного в заяві про перегляд заочного рішення зазначила, що вона не з`явилася в судове засідання та не повідомила про причини неявки з поважних причин, оскільки не була належним чином повідомлена про дату проведення судового засідання. Строк для подання заяви про перегляд заочного рішення потрібно відраховувати з 10.11.2025, яка є датою її ознайомлення з матеріалами справи, а заяву про перегляд заочного рішення нею подано у встановлений законом строк.

Представник ТОВ «Факторинг партнерс» 31.12.2025 подав до суду заперечення на заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, в якому зазначив, що вважає заяву безпідставною, необґрунтованою, не підтвердженою доказами, а тому такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Частина 3 ст. 287 ЦПК України, передбачений порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України, передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. у силу процесуального законодавства, для скасування заочного рішення необхідно одночасне існування таких обставин: 1) поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення; 2) неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання; 3) аргументи відповідача щодо обставин справи повинні впливати на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку. Відповідно до статті 3 ЗУ «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою: створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом; ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою; використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках. Статтею 4 зазначеного Закону встановлено, що особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування). Відповідно до ч. 7. ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Зазначаємо, що в рішенні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.09.2025 року вказано «Відповідач у судове засідання не з`явився без поважних причин, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином». Отже, матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про судову справу. Просив врахувати той факт, що адреса, яка зазначена у позовній заяві, ідентична адресі, яку відповідачка зазначила в заяві про перегляд заочного рішення, а саме: АДРЕСА_1 і саме на цю адресу судом направлялись повістки та інші матеріали по справі. Слід також звернути увагу суду, що на сьогодні користувач мобільного застосунку «Дія» як учасник судового процесу отримує повідомлення з інформацією про назву та адресу суду, номер зали судового засідання, єдиний унікальний номер справи, суть спору та сторони у справі, судові рішення. Згідно п. 3 Положення про Єдиний державний вебпортал електронних послуг користування порталом «Дія» здійснюється на безоплатній основі цілодобово сім днів на тиждень, крім випадків проведення модернізації або планових і позапланових профілактичних та/або технічних робіт, пов`язаних із усуненням технічних та/або методологічних недоліків чи технічного збою в роботі, тому відповідачка могла та мала можливість і нічим не була обмежена щодо набуття інформації по даній справі. Вважав, що підстави для перегляду заочного рішення у справі є недоведеними. Неотриманням стороною по справі кореспонденції, направленої за належною адресою не може вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження. Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 910/9836/18. Так, сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням відповідачем, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження рішення суду, оскільки зумовлена необ`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою відповідача щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/77011988) викладено правовий висновок, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків. ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/119776617 від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20 зауважила, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (ч. 2 ст. 126 ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення, подана з пропуском установленого законом строку, за відсутності підстав для його поновлення, підлягає залишенню без розгляду. ВПВС сформулювала висновок про те, що оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення, є залишення такої заяви без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України, а не без задоволення. Тим самим ВПВС повернулася до такого варіанту тлумачення норм процесуального права, який послідовно використовувався судами з моменту запровадження інституту заочного розгляду справи, що є підставою для відступу від попереднього висновків. Нові висновки : - передбачені ч. 3 ст. 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. Оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення. Більш того, ще 09.10.2025 року на сайті ЄДРСР було оприлюднено оскаржуване заочне судове рішення, з яким відповідачка мала змогу ознайомитися. У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Вважав, що заочне рішення не підлягає перегляду в загальному порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1. відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2. відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3. відповідач не подав відзив; 4. позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Враховуючи наслідки неявки в судове засідання учасника справи, які зазначені у ч.1 ст. 223 ЦПК, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Пунктом 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, тобто, для об`єктивної можливості перегляду заочного рішення судом, що це рішення ухвалив, обов`язково потрібна наявність обох обставин: поважності неявки до суду відповідача чи його представника та наявності доказів, які б могли істотно вплинути на вирішення справи. Такі відомості відповідно до ст. 285 ЦПК України мають бути надані відповідачем при поданні заяви про перегляд заочного рішення та докази цього - долучені до заяви про перегляд заочного рішення. В контексті даної статті наявність однієї з підстав, зазначених у ч. 1 ст. 288 ЦПК України не спричиняє скасування заочного рішення. Лише у своєї сукупності названі обставини спричиняють скасування заочного рішення. Наявність лише однієї з них не приносить відповідачеві позитивного результату, внаслідок чого він зберігає можливість оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Позивач розцінює заяву про перегляд заочного рішення відповідача необґрунтованою, так як не дотримані умови (обставини), за яких заочне рішення підлягає скасуванню та перегляду (ч. 1 ст. 288 ЦПК України), а саме, відповідач не посилається на жодні обставини та докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, вся зазначена аргументація заявником була досліджена судом в заочному рішенні. У постанові №214/5505/16 Великої Палати Верховний Суд від 09.11.202, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов`язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку. Відповідачка нівелює інститут заочного розгляду справи та зловживає своїми процесуальними правами, що в свою чергу є неприпустимим, порушує принцип ефективності судової системи та обов`язковості судових рішень. Просив відмовити ОСОБА_1 в поновленні строків на подачу заяви про перегляд заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.09.2025 по справі № 303/6293/25. Залишити заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.09.2025 по справі № 303/6293/25 без задоволення, а заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.09.2025 по справі № 303/6293/25 залишити без змін.

Заявниця в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представниця заявниці ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи в її відсутності та за відсутності ОСОБА_1 .

Представник ТОВ «Факторинг партнерс» у судове засідання не з`явися, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд заяви без його участі. Просив відмовити заявниці в поновленні строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення. Залишити заяву без задоволення.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Судом встановлено, що рішення по справі ухвалено судом 24.09.2025, у той же день його копія направлена учасникам справи, але відповідачу ОСОБА_1 не вручена.

За таких обставин, суд вважає слушним посилання ОСОБА_1 на ту обставину, що вона ознайомився та отримала рішення суду тільки 10.11.2025, оскільки з довідки про доставку електронного документу встановлено, що 10.11.2025 до електронного кабінету представника ОСОБА_1 - Підгорецької В.В. направлено рішення суду від 24.09.202.5 Таким чином, судом встановлено, що повне заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 24.09.2026 не було вручено ОСОБА_1 у день його проголошення, а 10.11.2025. Водночас ОСОБА_1 подала до суду заяву про перегляд заочного рішення 01.12.2025 у межах двадцятиденного строку з дня отримання повного заочного рішення суду, тому строк на подання заяви про перегляд заочного рішення підлягає поновленню на підставі ч. 3 ст. 284 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не міг з поважних причин з`явитися в судове засідання та повідомити суд про причини неявки, а також подати відзив на позовну заяву, оскільки фактично судову повістку він не отримав, що підтверджується відміткою АТ «Укрпошта» про невручення судової кореспонденції адресату в зв`язку його відсутністю за вказаною адресою.

Крім того, суд бере до уваги, що обставини та докази, на які посилається заявник мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин заява про перегляд заочного рішення підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 258-261, 280, 284, 287, 288, 353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.09.2025 по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.09.2025 по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду від 24.09.2025 по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - задовольнити.

Скасувати заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.09.2025 по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

Призначити справу до судового розгляду 04.03.2026 о 10 годині 00 хвилин у залі судових засідань Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області.

Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу включається до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя