Ухвала суду № 133896761, 09.02.2026, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа № 491/123/25

Провадження № 2-с/491/2/26

УХВАЛА

про скасування судового наказу

09 лютого 2026 року м. Ананьїв

Суддя Ананьївського районного суду Одеської області Желясков О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Юраш Ірина Олександрівна, про скасування судового наказу Ананьївського районного суду Одеської області від 03 березня 2025 року у справі № 491/123/25, виданого за заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ»про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію,

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Юраш Ірина Олександрівна, звернулась до суду з заявою, в якій просила скасувати судовий наказ, виданий Ананьївським районним судом Одеської області 03 березня 2025 року у справі №491/123/25 за заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ»про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергіюв розмірі 6 244 гривні 42 коп., інфляційних нарахувань в розмірі 669 гривень 79 коп., 3 (трьох) відсотків річних в розмірі 173 гривні 78 коп.,та судового збору в розмірі 302 гривні 80 коп.

Ухвалою суду від 24 липня 2025 року у поновленні ОСОБА_1 строку на звернення із заявою про скасування судового наказу відмовлено та повернуто заяву про скасування судового наказу.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Юраш І.О., звернулася з апеляційною скаргою, за результатами розгляду якої Одеський апеляційний суд постановою від 09 грудня 2025 року апеляційну скаргу задовольнив. Ухвалу Ананьївського районного суду Одеської області від 24 липня 2025 року скасував, направивши справу до суду для продовження розгляду.

19 січня 2026 року з Одеського апеляційного суду до Ананьївського районного суду Одеської області повернулась цивільна справа № 491/123/25 за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Юраш Ірина Олександрівна, про скасування судового наказу Ананьївського районного суду Одеської області від 03 березня 2025 року у справі №491/123/25, виданого за заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ»про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05 лютого 2026 року справу передано до провадження судді Желяскову О.О.

Дослідивши матеріали заяви суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Встановлено, що 03 березня 2025 року Ананьївським районним судом Одеської області видано судовий наказ, яким було стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ»заборгованість за спожиту електроенергіюв розмірі 6 244 гривні 42 коп., інфляційних нарахувань в розмірі 669 гривень 79 коп., 3 (трьох) відсотків річних в розмірі 173 гривні 78 коп.,та судового збору в розмірі 302 гривні 80 коп.

Відповідно до частини третьої статті 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали цивільної справи, судом не встановлено підстав для повернення заяви про скасування судового наказу.

Встановлено, що ОСОБА_1 заперечує проти існування у неї заборгованості за спожиту електроенергію. Ця обставина свідчить про те, що між ТОВ «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» та ОСОБА_1 існує спір щодо отримання вказаних комунальних послуг.

З огляду на викладене суд вважає, що судовий наказ Ананьївського районного суду Одеської області від 03 березня 2025 року у справі № 491/123/25, виданий за заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію, належить скасувати.

Щодо вимоги про стягнення із ТОВ «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» понесених ОСОБА_1 судових витрат (витрат щодо сплат судового збору та оплати наданої правничої допомоги) суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Стаття 7 Законом України «Про судовий збір» містить вичерпний перелік підстав для повернення судового збору.

Нормами розділу ІІ ЦПК України не передбачено стягнення із стягувача на користь боржника судового збору, сплаченого при поданні заяви про скасування судового наказу у разі її задоволення.

Крім того, норми, зокрема, статтей 170, 171 ЦПК України також не передбачають відшкодування судових витрат на користь особи, яка звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу, в тому числі за рахунок стягувача.

З аналізу норм цивільного процесуального права слідує, що судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем (сторонами у позовному провадженні) у разі вирішення спору по суті, тобто при ухваленні судом остаточного рішення, оскільки саме тоді на суд покладається обов`язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням приписів частин третьої, восьмої статті 141 ЦПК України та застосування пропорційності, що передбачено вимогами частин першої та другої статті 141 ЦПК України.

Тобто, статтею 141 ЦПК України передбачений порядок розподілу судових витрат під час розгляду справ позовного провадження.

Розгляд справи в наказному провадженні є безспірне вирішення справи, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Крім того, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі, та за правилами наказного провадження стягувач у справі буде позбавлений можливості довести неспівмірність заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат.

При розгляді даної заяви суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладену в постанові від 25 березня 2020 року у справі № 607/1219/18 (провадження № 61-19св19), яка полягає в тому, що відшкодування витрат на правничу допомогу можливе лише у справах позовного провадження.

Крім того, відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Проте, враховуючи порядок здійснення судочинства у наказному провадженні, виходячи з приписів у тому числі статті 137 ЦПК України, у стягувача відсутня можливість доведення неспівмірності витрат, заявлених до стягнення заявницею, що суперечить приписам частини першої статті 12 ЦПК України.

Відтак, при розгляді вимоги про розподіл судових витрат на правничу допомогу в межах наказного провадження буде порушено принцип змагальності, що суперечить висновкам викладеним, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02 березня 2023 року у справі № 5019/1274/11.

З огляду на зазначене, стягнення із стягувача на користь боржника витрат на правничу суперечить самій суті наказного провадження.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про необхідність відмовити в частині вимоги про стягнення з ТОВ «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» судових витрат понесених ОСОБА_1 у загальному розмірі 3 151,40 гривня.

На підставі викладеного, керуючись статтями 170, 171 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Юраш Ірина Олександрівна, про скасування судового наказу задовольнити частково.

Скасувати судовий наказ Ананьївського районного суду Одеської області від 03 березня 2025 року у справі № 491/123/25 (провадження № 2-н/491/6/25) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ»заборгованості за спожиту електроенергіюв розмірі 6 244 гривні 42 коп., інфляційних нарахувань в розмірі 669 гривень 79 коп., 3 (трьох) відсотків річних в розмірі 173 гривні 78 коп.,та судового збору в розмірі 302 гривні 80 коп.

Роз`яснити, що вимоги, заявлені ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ», можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

В задоволенні вимог в іншій частині відмовити.

Ухвала суду згідно частини другої статті 261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Копію цієї ухвали вручити/надіслати боржниці та стягувачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

У відповідності до положень частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України датою постановлення ухвали є 09 лютого 2026 року, тобто дата складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Желясков