Рішення № 133896469, 27.01.2026, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/2440/24

2/468/53/26

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2026 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Янчука С.В., за участю секретаря судового засідання Волощук А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу № 468/2440/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.10.2019 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем був укладений договір про споживчий кредит № 2412869 на суму 7000 грн. в електронній формі.

09.10.2020 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» був укладений договір факторингу № 03/10, за яким останній отримав право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2412869 від 02.10.2019 року.

24.01.2022 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ПІНГ ПОНГ» договір факторингу №1/15, відповідно до умов якого позивач отримав право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2412869 від 02.10.2019 року.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту та процентів, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним договором в загальній сумі 32623,98 грн.

Ухвалою судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 18.12.2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник відповідача адвокат Захар`єва Я.В. подала відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позову відмовити, застосувати строк позовної давності. Свою позицію обґрунтовує відсутністю доказів часу та способу генерування одноразового ідентифікатора, направлення його на телефон чи електронну пошту відповідачу,підтвердження нею пропозиції укладання договору немає довідки про ідентифікацію клієнта, хронології вчинення дій щодо укладення кредитного договору у формі електронного правочину, не вбачається підписання договору цифровим підписом. Також зазначає, що не доведений факт видачі коштів та наявності заборгованості у заявленому розмірі платіжне доручення за підписом ТОВ «МІЛОАН» цього не доводить, а документи, які б відповідали вимогам «Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Інструкції про безготівкові розрахунки в України в національній валюті, Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів України» позивачем не надані. Адвокат вказує, що проценти нараховані позивачем неправомірно, за межами узгодженого строку кредитування. Вважає, що позивачем не надано суду доказів переходу права вимоги до відповідача від ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ТОВ «ФК «ПІНГ ПОНГ», і , відповідно, останнє не довело порушення його прав ОСОБА_1 та права звернення до суду з позовом до неї про стягнення заборгованості. Також представник відповідача зауважує, що оскільки термін повернення кредиту 17.10.2019 року, а строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України, три роки, строк для заявлення позовних вимог сплинув 17.10.2022 року, просить застосувати строк позовної давності, посилаючись на ч. 4 ст. 267 ЦК України, і відмовити у позові. Зазначає, що вимога про відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 6000 грн. є необґрунтованою, не співмірною зі складністю справи, обсягом виконаних робіт та ціною позову.

У відповіді на відзив представник позивача вказує, що договір між відповідачем та первісним кредитором був укладений в електронній формі за допомогою паролю-ідентифікатора, що підтверджено належними і допустимими доказами, зауважує, що для укладення договору позики відповідні форми на сайті первісного кредитора заповнювались позичальником власноруч. Факт надання коштів відповідачу підтверджений первинним документом копією платіжного доручення № 1712987 від 02.10.2019 року, який містить всі необхідні для перерахування коштів реквізити сторін, дату здійснення операції, платіжну систему, чітке призначення платежу. Доказів того, що рахунок, на якій перераховані кошти первісним кредитором, не належить відповідачу, останній не надав. Наполягає, що проценти нараховані первісним кредитором законно, що підтверджується деталізованим розрахунком заборгованості, доданим до позовної заяви. Також копіями договорів відступлення права вимоги, факторингу, платіжними інструкціями, повідомленням про повний розрахунок, витягами з реєстрів боржників доведено відступлення права вимоги ТОВ «ФК «ПІНГ ПОНГ» за кредитним договором № 2412869 від 02.10.2019 року. Щодо спливу строку позовної давності представник позивача зазначив, що у період дії в Україні воєнного стану позовна давність продовжується на строк його дії, тому твердження представника відповідача про пропуск позовної давності хибні. Представник позивача також зауважив, що ним подані всі належні документи, які свідчать про надану позивачу професійну правничу (правову) допомогу копія договору з додатками, додаткової угоди до нього, детального опису робіт (наданих послуг) з попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги.Наполягає, що обставини, на які посилається представник відповідача у відзиві на позовну заяву необґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених правочинів, нормам законодавства та не повинні братись судом до уваги, просить позов задовольнити в повному обсязі.

В тексті позову, відповіді на відзив позивач просив розглянути справу за відсутності представника позивача.

В тексті відзиву на позовну представник відповідача заяву просить розглядати справу без участі сторони відповідача.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши подані сторонами заяви по суті справи та докази, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

02.10.2019 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 підписано Кредитний договір № 2412869, перед підписанням договору відповідачка заповнила анкету-заяву на кредит № 2412869. І анкета заява, і кредитний договір містять персональні дані відповідачки, зокрема, дату народження, номер паспорту, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адресу реєстрації та проживання.Анкета-заява містить детальний опис процесу оформлення та розгляду заяви 2412869.

З платіжного доручення 1712987, наданого позивачем вбачається, що ТОВ «МІЛОАН» 02.10.2019 року перерахував 7000 грн. ОСОБА_1 на кредитний рахунок маска картки НОМЕР_1 *20, призначення платежу: кредитні кошти від ТОВ «МІЛОАН» згідно договору 2412869.

09.10.2020 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» був укладений договір факторингу № 03/10, за умовами якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги, в тому чисті і за договором №. 2412869.

24.01.2022 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» був укладений договір факторингу № 1/15, за умовами якогоТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповіднихреєстрах прав вимоги, в тому числі до відповідача.

Рішенням єдиного учасника ТОВ «ФК ««ПІНГ-ПОНГ» від 01.07.2025 року ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» перейменовано в ТОВ «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС».

Відповідно до долученого до позову додатку до договору факторингу № 03/10 від 09.10.2020 року заборгованість ОСОБА_1 на момент відступлення прав вимоги становить 32623,98 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 7000 грн., заборгованість за нарахованими процентами 24783, 98 грн., заборгованість за комісією 840 грн.

З відповіді АТ «Райффайзен Банк» від 10.12.2025 року на ухвалу суду, постановленою за клопотанням представника позивача, вбачається, що зазначена в ухвалі банківська картка маска НОМЕР_2 не емітована на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закон) електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України«Проелектроннукомерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За змістом статей 626, 628 ЦКУкраїни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6цьогоКодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦКУкраїни до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу Українизобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі,визначені родовими ознаками,а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частинами 1-3 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки договір позики згідно з вимогами ЦК України є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, а з витребуваних судом за клопотанням представника позивача доказів з АТ «РайффайзенБанк» встановлено, що банківська картка, на яку первісним кредитором було перераховані кошти за договором, не належить відповідачу, тобто факт передання відповідачу грошей первісним кредитором (позикодавцем) не доведений,суд доходить висновку, що відповідний договір позики не може вважатись укладеним, у зв`язку із чим у задоволенні позову слід відмовити через його необґрунтованість.

У зв`язку із відмовою в позові відповідно до ст. 141 ЦПК України відсутні підстави для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування позивачу понесених ним судових витрат у справі.

Керуючись ст. ст. 2-13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складен ня, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ТОВ «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» (вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари Київська область, код ЄДРПОУ 43657029)

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Повне судове рішення складене 27.01.2026 року.

СУДДЯ