Рішення № 133896366, 09.02.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1932/25

Провадження № 2/135/7/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

09.02.2026 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Волошиної Т.В.,

за участі секретаря судових засідань Глушко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Ладижин в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням сторін) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та відсутність заперечень відповідача

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1401-8547 від 29 травня 2024 року у розмірі 43 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29 травня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1401-8547, відповідно до якого відповідачка отримала 8 600 грн 00 коп. строком на 365 днів.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало свої зобов`язання за вказаним договором та надало відповідачці кредитні кошти у розмірі 8 600 грн 00 коп шляхом перерахування на її банківський рахунок. Водночас ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, у результаті чого станом на 10.11.2025 утворилася заборгованість у загальній сумі 54 115 грн 50 коп, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 8 600 грн та суми прострочених процентів 45 515 грн 50 коп.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» прийняло рішення про можливість застосування до відповідачки програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 11 115 грн 50 коп за умови погашення нею решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 43 000 грн.

У зв`язку з чим позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1401-8547 від 29 травня 2024 року в сумі 43 000 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 8 600 грн та суми прострочених процентів 34 400 грн, а також 2 422 грн 40 коп понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Відповідачка ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву до суду не подала, заперечень проти позову та доказів погашення заборгованості не надала.

ІІ. Процесуальні дії у справі

02 січня 2026 року суд ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та постановив здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачці було запропоновано подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.

Представник позивача Білоус Д.В. у позовній заяві просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 відзив на позовну заяву та інші письмові пояснення до суду не подала, про зміну своєї зареєстрованої адреси проживання суд не повідомила. Водночас вона була належним чином повідомлена про розгляд справи, оскільки суд надіслав ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви з доданими матеріалами на її зареєстровану адресу місця проживання.

Поштове відправлення не було вручено відповідачці, оскільки, згідно з рекомендованим повідомленням, воно не було отримане під час доставки та повернулося до суду.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 зазначив, що направлення судової кореспонденції рекомендованим листом на зареєстровану адресу особи є достатнім для визнання такого повідомлення належним, оскільки подальше отримання або неотримання листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.

Аналогічної правової позиції дотрималася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (провадження № 11-268заі18), вказавши, що належне повідомлення вважається здійсненим у разі надсилання судового документа на дійсну (реальну) адресу особи.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 зроблено висновок, що поштові відправлення, повернуті із позначкою «закінчення терміну зберігання» або з аналогічним формулюванням, вважаються належно врученими за умови їх направлення на реальну адресу реєстрації фізичної особи.

З урахуванням наведеного, а також відсутності в матеріалах справи відомостей про іншу адресу місця проживання чи перебування відповідачки, суд дійшов висновку, що вжив усіх необхідних і достатніх заходів для належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи та надання їй можливості реалізувати своє право на захист, що відповідає вимогам статей 128131, 274, 280 Цивільного процесуального кодексу України та узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду.

IІІ. Підстави для ухвалення заочного рішення

Відповідно до частини першої статті 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явилася, причин неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала. Представник позивача у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність усіх передбачених частиною першою статті 280 ЦПК України умов для заочного розгляду справи, у зв`язку з чим здійснює її розгляд у заочному порядку відповідно до статей 280, 281 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

29 травня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1401-8547, відповідно до якого відповідачка отримала 8 600 грн (п. 4.1.), строк кредитування - 365 днів (п. 4.13.), базовий період - 14 днів (п. 4.8.), стандартна процентна ставка - 1,45 % в день (п. 4.10.). Договір підписаний з боку позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором С8342 (а. с. 10-19).

Правила відкриття кредитної лінії (а.с. 20-27), паспорт споживчого кредиту (а.с.28 - 29), таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів за договором) (а.с.30-31) також підписані позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С8342. На а.с. 41-42 Правила акції під умовною назвою «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

29 травня 2024 року кредитні кошти в сумі 8 600 грн були перераховані відповідачці за допомогою платіжної системи «LiqPay» шляхом зарахування на карту № НОМЕР_1 , що підтверджується відповідним платіжною квитанцією (а.с. 32).

Також на підтвердження перерахування коштів відповідачці згідно кредитного договору № 1401-8547 від 29 травня 2024 року позивачем надано копію довідки за підписом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс», згідно якої кредитні кошти в сумі 8 600 грн відправлені 29 травня 2024 року відповідачці за допомогою платіжної системи «LiqPay» шляхом зарахування на карту № НОМЕР_2 (а.с.33).

Відповідно до копії розрахунку заборгованості по кредитному договору № 1401-8547 від 29 травня 2024 року, наданого ТОВ «Укр Кредит Фінанс», станом на 10 листопада 2025 року загальна заборгованість відповідачки становить 54 115 грн 50 коп., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 8 600 грн 00 коп. та суми прострочених процентів 45 515 грн 50 коп. (а.с. 34-40).

Між сторонами виник спір про стягнення заборгованості за кредитним договором. На момент розгляду справи відповідачка не надала суду жодних доказів сплати зазначеної заборгованості.

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

Укладення електронного договору про споживчий кредит

Загальні вимоги до чинності правочину визначено статтею 203 Цивільного кодексу України (далі ЦК України). Зокрема, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави й суспільства, його моральним засадам; волевиявлення сторін має бути вільним та відповідати їхній внутрішній волі; правочин вчиняється у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний недійсним судом. Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину не встановлена прямо, але одна зі сторін чи інша заінтересована особа заперечує його дійсність на визначених законом підставах, такий правочин може бути визнано судом недійсним.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, оформлена в електронній формі. Такий договір укладається й виконується у порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону «Про електронну комерцію», за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний електронний документ з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, вважається оригіналом такого документа.

Відповідно до частини п`ятої статті 11 Закону «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення до нього. За умови надання доступу до таких документів їх включення не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положення статті 12 зазначеного Закону передбачають, що електронний правочин вважається підписаним у разі використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису; електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора (SMS-коду чи іншого засобу), що дозволяє ідентифікувати користувача; аналога власноручного підпису (факсиміле) за письмовою згодою сторін.

Абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України встановлено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Суд встановив, що 29 травня 2024 року відповідачка у власному особистому кабінеті на офіційному вебсайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» добровільно та усвідомлено подала заявку на отримання кредиту. Ця електронна заявка зберігається в особистому кабінеті відповідачки на сайті кредитодавця. Після подання заявки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надіслало відповідачці одноразовий цифровий код (ідентифікатор) через SMS. Введення відповідачкою цього одноразового пароля слугувало підтвердженням акцепту згоди на укладення договору про відкриття кредитної лінії № 1401-8547 від 29 травня 2024 року в електронній формі. Отже, між відповідачкою та кредитором було укладено електронний кредитний договір на умовах, відображених у файлах особистого кабінету (текст договору та Правила кредитування).

Відповідно до законодавства України, оформлення споживчого кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання договору в письмовій (традиційній) формі власноручним підписом. З матеріалів справи вбачається, що перед укладенням договору відповідачка отримала проєкт кредитного договору з усіма додатками в електронному вигляді та ознайомилася з його умовами та Правилами надання фінансових кредитів ТОВ «Укр Кредит Фінанс», розміщеними на сайті кредитодавця. Це відповідає вимогам ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якими кредитодавець завчасно надає споживачу повну інформацію для прийняття ним обґрунтованого рішення (зокрема, безоплатно надається паспорт споживчого кредиту у визначеній законом формі). Отже, відповідачка мала можливість повно і належно ознайомитися з умовами кредитування до моменту укладення договору, що підтверджує усвідомленість її волевиявлення.

Згідно з умовами самого Кредитного договору, він містить усі істотні умови і укладений у спосіб та формі, що відповідають вимогам закону. Договором прямо передбачено, що визнання недійсними, нікчемними чи неукладеними окремих його частин або додатків (включно з Правилами) не тягне недійсності чи неукладеності всього договору в цілому. Отже, електронний договір є юридично чинним і обов`язковим для сторін.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором (кодом) по суті є різновидом удосконаленого електронного підпису. Він полягає у використанні алфавітно-цифрового коду, надісланого підписантові через засоби зв`язку (SMS, електронну пошту тощо), для підтвердження волі укласти договір. Такий спосіб автентифікації широко застосовується, зокрема, у сфері мікрокредитування. Дійсність укладення договорів за допомогою ЕПОІ неодноразово підтверджувалася в судовій практиці. Так, у постанові Верховного Суду у справі №?524/5556/19 від 12.01.2021 зроблено висновок, що підписання договору одноразовим паролем-ідентифікатором є належним способом волевиявлення: договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний згідно зі ст. 12 Закону «Про електронну комерцію», за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Аналогічну правову позицію щодо можливості укладення цивільно-правових договорів в електронній формі висловлено у постанові ВС від 16.12.2020 у справі №?561/77/19, де зазначено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому такої форми (ч. 2 ст. 639 ЦК України), а будь-який договір, укладений на підставі ЦК або ГК України, може мати електронну форму і вважається укладеним у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Статтею 204 ЦК України передбачено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, доки судом не встановлено іншого. Будь-які дані про оспорення чи нікчемність кредитного договору відсутні, а тому презумпція його чинності не спростована. Отже, всі права та обов`язки сторін за договором підлягають захисту і виконанню на загальних підставах.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що між відповідачкою та кредитором ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було належним чином укладено кредитний договір № 1401-8547 від 29 травня 2024 року на умовах, визначених сторонами в електронній формі. На підтвердження факту надання кредиту матеріали справи містять документи, за якими відповідачці були перераховані кредитні кошти (сума 8?600 грн) на вказаний нею банківський рахунок. Переказ коштів здійснювався через сертифіковані платіжні системи з дотриманням вимог безпеки (стандарт PCI DSS), що гарантує належне зарахування суми на рахунок позичальника.

Відповідачка отримала обумовлені договором кошти, у зв`язку з чим зобов`язана повернути їх та сплатити встановлені договором платежі у визначені строки.

Розрахунок заборгованості та доказування її розміру

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Під час ухвалення рішення суд вирішує: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження (пункти 1, 2 частини першої статті 264 ЦПК України).

Звертаючись із позовом, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просило суд стягнути із відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1401-8547 від 29 травня 2024 року у розмірі 43 000 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 8 600 грн та суми прострочених процентів 34 400 грн.

Відповідачкою фактично отримані та використані кредитні кошти у розмірі 8 600 грн. Доказів належного виконання кредитного зобов`язання ОСОБА_1 на користь кредитора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» матеріали справи не містять.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що він відповідає вимогам закону, є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, в ньому встановлено розмір основного боргу, а також розмір відсотків, які нараховані відповідно до умов кредитного договору та в період дії такого кредитного договору.

Водночас відповідачкою не було спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості та не надано власного розрахунку на спростування доводів і розрахунку позивача або об`єктивних доказів про погашення заборгованості та/або її відсутності.

Враховуючи викладене, а також те, що в ході розгляду справи знайшло своє об`єктивне підтвердження факт неналежного виконання відповідачкою умов кредитного договору, що призвело до заборгованості перед позивачем, твердження позивача не спростовані, а відтак позов є обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами

Судом встановлено, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 2?422 грн 40 коп., що підтверджується платіжним документом від 18.12.2025 (а.с. 9).

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2?422 грн 40 коп.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1401-8547 від 29 травня 2024 року у розмірі 43 000 (сорок три тисячі) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Ім`я (найменування) сторін:

- позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місце знаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 38548598;

- відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Заочне рішення складено та підписано суддею 09.02.2026.

Суддя