Ухвала суду № 133889326, 06.02.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 лютого 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/2549/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п.2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 14.04.2025 року ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п.2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 14.04.2025 року.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2026 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років у відповідності до положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 14 квітня 2025 року із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII, в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII, та провести ОСОБА_1 виплату пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.

Представником позивача подано до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №600/363/25-а.

В обґрунтування поданої заяви вказано про те, що після набрання законної сили рішення суду у даній справі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомлено представника позивача листом про те, що внаслідок виконання рішення суду у справі №600/2549/25-а розмір пенсії позивача зменшиться, у зв`язку з чим недоцільним є обчислення розміру пенсії на умовах, визначених частиною другою статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням положень статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи максимальне обмеження частини пенсії розміром 168,00 грн. Такі твердження представник позивача вважає безпідставними, адже, на його думку, пенсійним органом не враховано того, що пенсія позивачу була призначена під час дії Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у тій редакції, яка передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії на підставі частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно, перерахунок пенсії позивача на виконання рішення суду у справі №600/2549/25-а повинен здійснюватися за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом її збільшення на 1% заробітку на рік.

Враховуючи те, що розгляд цієї справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження, суд вважає за можливе розглянути заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку письмового провадження.

Розглянувши подану представником позивача заяву, суд зазначає наступне.

Так, статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року №1-7/2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У рішенні від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 наголосив на тому, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та зауважив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Абзацом 2 частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Отже, у разі, якщо спірним в адміністративній справі було питання обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання чи одержання пенсійних або інших соціальних виплат, то у випадку невиконання суб`єктом владних повноважень рішення суду у такій справі положеннями абзацу 2 частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України на суд покладається обов`язок установити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про його виконання.

Оскільки рішення суду у справі №600/2549/25-а набрало законної сили, то Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зобов`язане здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 14 квітня 2025 року із збільшенням її розміру на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п.2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні).

Проте, як свідчать повідомлені представником позивача обставини, листом від 23 січня 2026 року №2400-1708-8/2913 (тобто після набрання законної сили рішення суду у справі №600/2549/25-а) Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило представника позивача про недоцільність обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосування положень статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки максимальний розмір частини пенсії за віком, обчисленої за раніше діючим законодавством, не може перевищувати 168 грн.

Тобто станом на день подання до суду заяви в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року у справі №600/2548/25-а, яке набрало законної сили, не виконано.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі.

Відтак, суд зобов`язує Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подати до суду звіт про виконання судового рішення у строк протягом тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Крім цього, суд вважає за доцільне звернути увагу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на те, що відповідно до абзацу 1 частини першої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Згідно частини третьої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Частиною десятою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 243, 248, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подати безпосередньо до Чернівецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року у справі №600/2549/25-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лелюк