Ухвала суду № 133887914, 05.02.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/133/26

УХВАЛА

05 лютого 2026 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Іванов Е.А. розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 до Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонській області Південного міжрегаонільного управління Міністерства юстиції (м.Одеси) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонській області Південного міжрегаонільного управління Міністерства юстиції (м.Одеси) про визнання дій протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою суду від 08.01.2026 року позов залишено без руху.

Від позивача надійшли документи на виконання ухвали суду.

Розглянувши заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі необхідно відмовити з наступних підстав.

Суд вказує, що позивач звернувся з вимогами щодо:

- визнання протиправними дії державного виконавця Білозерського відділу державної виконавчої служби щодо повернення боржнику КП «Розвиток Білозерської громади» коштів у сумі 32 000,00 грн (виконавчий збір) шляхом прямого банківського переказу (платіжна інструкція № 6584 від 24.11.2025);

- зобов`язання відповідача усунути наслідки протиправних дій, а саме привести виконання виконавчого провадження № 77718411 у відповідність до вимог бюджетного та виконавчого законодавства шляхом забезпечення фактичної сплати боржником виконавчого збору у встановленому законом розмірі та порядку, без застосування не передбачених законом способів повернення таких коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у межах виконавчого провадження № 77718411, у якому позивач є стягувачем, державним виконавцем вчинялися виконавчі дії щодо боржника КП «Розвиток У процесі виконання рішення державним виконавцем 22.04.25 було стягнуто виконавчий збір у сумі 32 000,00 грн. 24 листопада 2025 року державний виконавець здійснив повернення 32 000,00 грн боржнику. Зазначене повернення здійснено шляхом прямого банківського переказу з рахунку органу державної виконавчої служби, що підтверджується платіжною інструкцією № 6584 від 24.11.2025, де платником зазначено Білозерський ВДВС, отримувачем КП «Розвиток Білозерської громади», а у призначенні платежу вказано: «ВП № 77718411; сума боргу, помилково або надмірно стягнута». Повернення коштів здійснено без скасування постанови про стягнення виконавчого збору та поза процедурою повернення доходів державного бюджету, без залучення органів Державної казначейської служби України. При цьому жодним процесуальним документом у межах виконавчого провадження № 77718411 не встановлено факту надмірного або помилкового стягнення виконавчого збору.

В розділі позову «порушення прав та інтересів», позивачем зазначено, що незаконне розпорядження коштами виконавчого збору в межах конкретного виконавчого провадження порушує принцип законності діяльності органу державної виконавчої служби та підриває ефективність примусового виконання рішення суду. Такі дії створюють ризик формального або неправомірного завершення виконавчого провадження та унеможливлюють належний контроль за законністю вчинення виконавчих дій.

Відповідно до ч.1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

В позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини, а у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача (п.п.5 та 9 ч.5 ст.160 КАС України).

Кодексом адміністративного судочинства України позивач визначений, як особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду (п.8 ч.1 ст.4 КАСУ).

Такі вимоги Кодексу адміністративного судочинства України до позивача кореспондуються з визначенням його, як особи, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду (п.8 ч.1 ст.4 КАСУ) та із завданням адміністративного судочинства (ч.1 ст.2 КАС України), яке полягає у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, в розрізі вищенаведених норм, суд констатує факт того, що позивачем не наведено чим саме оскаржувані дії відповідача порушують саме його права та інтереси. При цьому позивачем лише наведені загальні його погляди на ту чи іншу дію державного органу, які надалі він покладає в підстави звернення до суду з даним позовом та на свою власну думку вважає такі дії протиправними. Припущення щодо створення ризику, які позивач покладає в порушення його прав та інтересів є лише припущенням яке не підкріплено жодними належними доказами.

Таким чином суд не вбачає порушених прав та інтересів саме позивача у даному позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, з урахуванням ст.170 КАС України, суддя прийшов до висновку, що у відкритті провадження слід відмовити.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись ст.ст.2, 4, 6, 19, 170, 171, 243, 248 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 відмовити.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка подала заяву.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.А.Іванов