Рішення № 133887891, 06.02.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 640/32775/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ`ЯКОВОЇ, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язати вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) 12.11.2021 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - відповідач), в якому просить :

- визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо недоплати ОСОБА_1 частини разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7 354 грн.,

- стягнути з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 недоплачену частину разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7 354 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач є учасником бойових дій та йому виплачена разова грошова допомога до 5 травня за 2021 рік у сумі 1491 грн. Посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 вказує, що позивач набув право на допомогу до 5 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Проте відповідач виплатив у 2021 році вказану допомогу в сумі 1491 грн. у розмірі , меншому ніж визначений статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Ухвалю Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.11.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У подальшому адміністративну справу № 640/32775/21 на виконання положень пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-ІХ надіслано за належністю до Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2025 справу передано на розгляд судді Одеського окружного адміністративного суду Вікторії ХОМ`ЯКОВІЙ.

Згідно з ч. 2 ст. 35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

З урахуванням приписів ст. 12, 257, 262 КАС України, змісту позову та доданих до нього доказів, суд вважає необхідним розглянути дану справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що дає право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 25.05.2021 була здійснена виплата позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 1 491 грн.

13.10.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення нарахування та виплати недоплаченої суми разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, у якій просив нарахувати та виплатити йому недоплачену суму разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7 354 грн. (8845 грн. - 1491грн.=7354грн.)

Відповіддю від 22.10.2021 № 051-044-К-2568-14 відповідач відмовив у здійсненні перерахунку та проведенні доплати до виплаченого йому розміру грошової допомоги у зв`язку з тим, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році надана позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 325 "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" та виділених бюджетних коштів на 2021 рік.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком у 2021 році, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Пільги учасникам бойових дій встановлені статтею 12 вказаного Закону.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-XII) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Така грошова виплата була запроваджена з 01 січня 1999 року шляхом внесення змін до Закону № 3551-XII Законом від 25 грудня 1998 року № 367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту": статтю 12 доповнено частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком".

Підпунктом б підпункту 1 пунктом 20 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" від 28.12.2007 №107-VI згадані вище норми права викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

У подальшому зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008.

Отже, з 22.05.2008 діяла стаття 12 Закону № 3551-XII в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Поряд із цим, унаслідок законотворчої діяльності Верховної Ради України було створено іншу норму права, присвячену регламентуванню тих же самих відносин - п.26 розділу VI Бюджетного кодексу України. Так, Законом України від 28.12.2014 р. № 79-VIII, розділ VI Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким зокрема було передбачено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тобто, вказаними нормами Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати, зокрема, розмір разової грошової допомоги до 5 травня. Ця норма діяла з 01.01.2015.

27.02.2020 рішенням Конституційного Суду України №3-р/2020 було визнано неконституційним окреме положення п.26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) від 22.10. 1993 р. № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. При цьому, Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення, посилаючись на положення рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Таким чином, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій має виплачуватись разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з 27.02.2020 ані приписи п.26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ані приписи статей 12 та 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції п.20 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" об`єктивно не можуть запроваджувати правила призначення та виплати допомоги до 5 травня для учасників бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни.

Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 відновлено дію частини четвертої статті 12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Однак, Кабінетом Міністрів України 08.04.2021 прийнято постанову №325 "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань, де, зокрема, передбачено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня.

Тобто, Кабінет Міністрів України у постанові №325 установив, що у 2021 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбачена Законом №3551-XII, учасникам бойових дій здійснюється в розмірі 1491,00 грн., а саме у розмірі меншому, ніж це передбачено статтею 12 цього Закону. Отже, на час виплати позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII і Постанова №325.

Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році слід застосовувати не Постанову №325, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.

При цьому, суд наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов КМУ, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів закону України, і не позбавляють позивача його суб`єктивного права на отримання допомоги у розмірі визначеному Законом.

Вказана правова позиція узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у рішенні від 29 вересня 2020 року, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року у зразковій справі №440/2722/20.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Критерії законності волевиявлення (як рішення, так і діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України і обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України.

Суд констатує, що у ході розгляду справи владним суб`єктом не подано доказів відповідності закону оскарженого волевиявлення адміністративного органу, а обсяг використаних доказів та обрані мотиви не дозволяють визнати юридично правильними та фактично обґрунтованими ті підстави, які покладені адміністративним органом в основу цього волевиявлення.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши норми чинного законодавства, надавши оцінку наявним доказам у справі, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Таким чином, у даному випадку належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача є саме зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням попередньо виплаченої суми.

З огляду на викладене, позов належить задовольнити шляхом визнання протиправною відмови нарахувати та виплатити допомогу та покладення на відповідача обов`язку нарахувати та виплатити громадянину спірну допомогу.

Судових витрат, які б підлягали стягненню, відповідно до положень ст.139 КАС України судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 6-9, ст.ст. 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код 22886300) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) щорічної разової допомоги до 5 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком , виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з урахуванням раніше виплаченої суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Вікторія ХОМ`ЯКОВА