Рішення № 133886151, 06.02.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 лютого 2026 року Справа № 759/16200/19 ЗП/280/326/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Києво-Святошинської районної ради Київської області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Києво-Святошинської районної ради Київської області (далі відповідач), в якому просить суд:

визнати бездіяльність відповідача у невиплаті позивачу заробітної плати за час вимушеного прогулу з 27 вересня 2016 року до 04 вересня 2019 року та компенсації за невикористану відпустку за 2016-2019 роки протиправною;

стягнути з відповідача на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу з 27 вересня 2016 року до 04 вересня 2019 року включно розмірі 159472,08 грн з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов`язкових платежів, моральну шкоду в розмірі 150228,00 грн;

зобов`язати відповідача виплатити на користь позивача компенсацію за невикористану відпустку за період з 27 вересня 2016 року по 04 вересня 2019 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року у справі № 759/16200/19 залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Києво-Святошинської районної ради Київської області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів. Надано позивачу п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у 3097,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2019 року у справі № 759/16200/19 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2020 року у справі №759/16200/19 залишено заяву представника Києво-Святошинської районної ради Київської області про розгляд адміністративної справи №759/16200/19 за правилами загального позовного провадження без задоволення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2022 року у справі №759/16200/19 прийнято адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинської районної ради Київської області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів до розгляду.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст.ст. 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

28 лютого 2025 року матеріали адміністративної справи №759/16200/19 надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2025 зазначену справу передано на розгляд головуючому судді Черновій Ж.М.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу №759/16200/19 (ЗП/280/326/25) та продовжити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі відмовлено.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на засіданні депутатів Києво-Святошинської районної ради Київської області VII скликання 27.09.2016 прийнято рішення за підписом заступника голови ради ОСОБА_2 про звільнення позивача з посади голови Києво-Святошинської районної ради Київської області VII скликання та обрання ОСОБА_3 головою Києво-Святошинської районної ради Київської області VII скликання. Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 26.05.2017 позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення сесії Києво-Святошинської районної ради Київської області сьомого скликання від 27.09.2016 в частині звільнення ОСОБА_1 з посади голови Києво-Святошинської районної ради Київської області сьомого скликання, та про обрання голови Києво-Святошинської районної ради Київської області сьомого скликання від 27.09.2016 ОСОБА_3 . В решті позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 постанову Святошинського районного суду міста Києва від 26.05.2017 змінено в частині мотивування. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін. Станом на 04.09.2019 рішення суду від 26.05.2017 про скасування рішення сесії Києво-Святошинської районної ради Київської області сьомого скликання від 27.09.2016 в частині звільнення ОСОБА_1 з посади голови Києво-Святошинської районної ради Київської області сьомого скликання та про обрання голови Києво-Святошинської районної ради Київської області сьомого скликання від 27.09.2016 ОСОБА_3 не виконане, на робоче місце позивач не допускається, заробітна плата з 27.06.2016 не виплачується, компенсація за невикористану відпустку не виплачена. Не погодившись з бездіяльністю відповідача у невиплаті позивачу заробітної плати за час вимушеного прогулу з 27 вересня 2016 року до 04 вересня 2019 року та компенсації за невикористану відпустку за 2016-2019 роки, позивач звернувся до суду. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що поданим адміністративним позовом в судовому порядку оскаржувалась процедура скликання пленарного засідання чергової тринадцятої сесії Києво-Святошинської районної ради Київської області сьомого скликання, а не факт звільнення з посади голови Києво-Святошинської районної ради як спір у сфері трудових відносин. Також, постановою Святошинського районного суду міста Києва від 26.05.2017 не вирішено поновлення на посаді ОСОБА_1 та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу. У зв`язку з чим відсутня протиправна бездіяльність Києво-Святошинської районної ради щодо виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку. Способом виконання судового рішення Святошинського районного суду міста Києва від 26.05.2017 не передбачено поновлення на посаді голови районної ради ОСОБА_1 , судовим рішенням не зобов`язано Києво-Святошинську районну раду вчиняти такі дії. Тому, відповідач вважає вимогу позивача про виплату компенсації за невикористану відпустку безпідставною. Також повідомлено, що до Києво-Святошинської ради Київської області була подана заяава ОСОБА_1 від 08.06.2017 про складання повноважень голови Києво-Святошинської районної ради. Тобто позивач написаною заявою виявив власне волевиявлення щодо складання повноважень голови Києво-Святошинскьої районної ради. За таких обставин відповідач вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. Крім того відповідач зазначив, що позивачем не додано жодних доказів на підтвердження моральної шкоди, тому відповідач заперечує щодо відшкодування моральної шкоди позивачу. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступні обставини.

27.09.2016 на засіданні депутатів Києво-Святошинської районної ради Київської області VII скликання було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Києво-Святошинської районної ради Київської області VII скликання.

В жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинськуого районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Києво - Святошинської районної ради Київської області сьомого скликання, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення сесії Києво - Святошинської районної ради Київської області сьомого скликання.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 26 травня 2017 року по справі №759/13636/16-а, адміністративний позов - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення сесії Києво - Святошинської районної ради Київської області сьомого скликання від 27 вересня 2016 року, в частині звільнення ОСОБА_1 з посади голови Києво - Святошинської районної ради Київської області сьомого скликання, та про обрання Голови Києво-Святошинської районної ради Київської області сьомого скликання від 27 вересня 2016 року ОСОБА_3 .

В решті вимог позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року року по справі №759/13636/16-а, апеляційну скаргу Києво-Святошинської районної ради Київської області задоволено частково.

Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 26 травня 2017 року змінено в частині мотивування.

В іншій частині постанову суду залишено без змін.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року по справі №759/13636/16-а, касаційну скаргу Києво-Святошинської районної ради Київської області залишено без задоволення.

Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 26 травня 2017 року в незмінній частині та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року у цій справі залишено без змін.

ОСОБА_1 , не погодившись з бездіяльністю Києво-Святошинської районної ради Київської області щодо невиплати заробітної плати за час вимушеного прогулу з 27 вересня 2016 року до 04 вересня 2019 року та компенсації за невикористану відпустку за 2016-2019 роки, звернувся з даним позовом до суду.

В матеріалах справи міститься копія заяви ОСОБА_1 до Голови Києво-Святошинської районної ради Київської області від 08 червня 2017 року, за змістом якої ОСОБА_1 на підставі пункту І частини І статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» склав повноваження голови Києво-Святошинської районної ради. Дана заява за резолюцією Голови Києво-Святошинської районної ради була прийнята до уваги.

Рішенням Києво-Святошинської районної ради від 26.05.2017 №331-21-VII «Про обрання голови Києво-Святошинської районної ради Київської області VII скликання» головою Святошинської районної ради Київської області VII скликання обрано ОСОБА_3 .

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону №280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Згідно із частинами першою, другою статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 43 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях районної ради, обласної ради вирішуються такі питання: обрання голови ради, відповідно заступника голови районної ради та першого заступника, заступника голови обласної ради, звільнення їх з посади.

Під час розгляду справи встановлено, що позивач звертався з адміністративним позовом до Святошинського районного суду міста Києва, в якому оскаржував процедуру слкикання пленарного засідання чергової тринадцятої сесії Святошинської районної ради Київської області сьомого скликання.

Так, постановою Святошинського районного суду міста Києва від 26 травня 2017 року по справі №759/13636/16-а, визнано протиправним та скасовано рішення сесії Києво - Святошинської районної ради Київської області сьомого скликання від 27 вересня 2016 року, в частині звільнення ОСОБА_1 з посади голови Києво - Святошинської районної ради Київської області сьомого скликання, та про обрання Голови Києво-Святошинської районної ради Київської області сьомого скликання від 27 вересня 2016 року ОСОБА_3 .

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року року по справі №759/13636/16-а, апеляційну скаргу Києво-Святошинської районної ради Київської області задоволено частково. Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 26 травня 2017 року змінено в частині мотивування. В іншій частині постанову суду залишено без змін.

Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Суд звертає увагу позивача на те, що судовим рішенням по справі №759/13636/16-а не було вирішено питання про поновлення позивача на посаді, а також не покладено на відповідача обов`язку щодо виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу чи інших виплат, пов`язаних із трудовими правовідносинами.

Суд також враховує, що 08.06.2017 позивачем було подано заяву про складання повноважень голови Києво-Святошинської районної ради на підставі пункту 1 частини першої статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», що свідчить про власне волевиявлення позивача щодо припинення перебування на посаді.

Таким чином, після подання зазначеної заяви у відповідача відсутні правові підстави для допуску позивача до виконання повноважень голови районної ради, а також для нарахування та виплати заробітної плати.

Суд зазначає, що стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу є можливим виключно у разі поновлення працівника на посаді.

Оскільки рішенням суду по справі №759/13636/16-а не було поновлено позивача на посаді, відсутні підстави вважати, що відповідач допустив протиправну бездіяльність у частині невиплати заробітної плати за час вимушеного прогулу.

З огляду на викладене, суд доходить тотожного висновку щодо вимоги про зобов`язання відповідача виплатити компенсацію за невикористану відпустку, оскільки така компенсація є похідною від факту перебування особи у трудових відносинах та припинення цих відносин у встановленому законом порядку.

Що стосується вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає, що відповідно до статей 72, 73 КАС України обов`язок доказування обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, покладається на позивача. Позивачем не надано жодних належних і допустимих доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди, її розміру та причинного зв`язку з діями або бездіяльністю відповідача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Києво-Святошинської районної ради Київської області (03170, м.Київ, вул.Янтарна, буд.12, код ЄДРПОУ 04054748) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.М. Чернова