Ухвала суду № 133885534, 06.02.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

06 лютого 2026 р.Справа №160/2623/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/2623/26 за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

05.02.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якій він просить:

- визнати протиправною та скасувати прийняту Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ 44729283) постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ПС/ДН/31791/025404/НП/СП-ФС від 29 жовтня 2025 року, якою на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 накладено штраф у розмірі 128 000,00 грн.

Разом із позовною заявою Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить:

- зупинити дію постанови Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ 44729283) про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ПС/ДН/31791/025404/НП/СП-ФС від 29 жовтня 2025 року, якою на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 накладено штраф у розмірі 128 000,00 грн. - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/122/26.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що позивач оскаржує постанову Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № ПС/ДН/31791/025404/НП/СП-ФС від 29 жовтня 2025 року, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 128 000,00 грн.

Вказано, що відповідач не направляв оскаржуване рішення на адресу позивача, у зв`язку з чим останній не був належним чином повідомлений про накладення стягнення. Про існування постанови стало відомо лише після ініціювання примусового виконання та списання коштів з рахунків позивача.

Також зазначено, що на даний час відповідач, ініціювавши виконавче провадження з примусового виконання оскаржуваної у цій справі постанови Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ПС/ДН/31791/025404/НП/СП-ФС від 29 жовтня 2025 року, отримав у такий спосіб можливість здійснити виконання протиправно прийнятої ним постанови. Внаслідок цього банківські рахунки арештовані, та з них вже стягуються грошові кошти, як зазначено у постанові про відкриття виконавчого провадження від 07.01.2026 року, навіть не на користь держави, а на користь безпосередньо Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці. Це не тільки може призвести у майбутньому, але вже і призвело до примусового списання коштів з рахунків ОСОБА_1 , що, в свою чергу, унеможливить та ускладнить виконання рішення суду в разі задоволення позову у цій справі, а також завдасть ОСОБА_1 значної фінансової шкоди.

Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з такого.

Частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином, вказаною нормою визначено вичерпний перелік заходів забезпечення позову, які можуть застосовуватися адміністративними судами.

Частиною другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили.

Спосіб забезпечення позову має бути безпосередньо пов`язаним з предметом спору, співмірним суті порушеного права та водночас запобігати порушенню прав інших осіб, тобто в основі має бути принцип збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Суд зазначає, що позивач у справі №160/2623/26 оскаржує постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ПС/ДН/31791/025404/НП/СП-ФС від 29 жовтня 2025 року, якою на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладений штраф за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні в сумі 128000,00 грн.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: рішень інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Відповідно до частин 2, 9 статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.

Згідно з пунктом 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Таким чином, оскаржувана постанова є виконавчим документом та підлягає виконанню органом державної виконавчої служби у разі несплати суб`єктом господарювання штрафу у встановлений законом строк.

Судом встановлено, що державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрите виконавче провадження № 79914588 щодо примусового виконання постанови Південно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці № ПС/ДН/31791/025404/НП/СП-ФС від 29 жовтня 2025 року.

Своєю чергою пунктом 10 Порядку №509 передбачено, що постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Суд зазначає, що питання правомірності оскаржуваної постанови Південно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці ПС/ДН/31791/025404/НП/СП-ФС від 29 жовтня 2025 року буде вирішено судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду цієї справи по суті.

Таким чином, у разі встановлення протиправності постанови і задоволення позовних вимог, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення у разі примусового виконання цієї постанови про накладення на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 128000,00 грн.

Наведене свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - постанови Південно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці № ПС/ДН/31791/025404/НП/СП-ФС від 29 жовтня 2025 року про накладення на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу може істотно ускладнити ефективний захист порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом, у разі задоволення цього позову, оскільки правові наслідки прийняття оскаржуваної постанови настануть до прийняття рішення судом у даній справі.

При цьому, вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Південно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці № ПС/ДН/31791/025404/НП/СП-ФС від 29 жовтня 2025 року про накладення на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про необхідність забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії постанови Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ 44729283) про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ПС/ДН/31791/025404/НП/СП-ФС від 29 жовтня 2025 року, якою на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) накладено штраф у розмірі 128 000,00 грн. - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/2623/26.

Таким чином, заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі №160/2623/26 слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі №160/2623/26 - задовольнити.

Зупинити дію постанови Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ 44729283) про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ПС/ДН/31791/025404/НП/СП-ФС від 29 жовтня 2025 року, якою на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) накладено штраф у розмірі 128 000,00 грн. - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/2623/26.

Стягувачем за цим виконавчим документом є Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ).

Боржником за цим виконавчим документом є Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (49064, м. Дніпро, вул. Коксохімічна, буд. 1, код ЄДРПОУ 44729283).

Дана ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, строк пред`явлення ухвали до виконання 3 роки.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник