Рішення № 133885320, 06.02.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2026 рокуСправа №160/32865/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерство освіти і науки України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державне підприємство «Інфоресурс», Дніпровський технолого-економічний фаховий коледж про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства освіти і науки України, в якій просить:

визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України в частині внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт: № НОМЕР_1 виданий 04.09.2023р. органом 1215, реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_2 ) порушує послідовність здобуття освіти, визначену частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".

зобов`язати Міністерство освіти і науки України вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт: № НОМЕР_1 виданий 04.09.2023р. органом 1215, реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_2 ) про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він навчається у Дніпровському технолого-економічному фаховому коледжі за спеціальністю «121 Інженерія програмного забезпечення» на денній формі здобуття освіти (навчання), що підтверджується Наказом Дніпровського технолого-економічного фахового коледжу №62/В від 14.08.2024 року, відомості про який містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

02 жовтня 2025 року ОСОБА_1 в Єдиній державній електронній базі з питань освіти сформовано Довідку №780151 про здобувача освіти, яка містить некоректну інформацію, що не відповідає дійсності, а саме в графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»» встановлено значення «Ні, порушує».

ОСОБА_1 вважає протиправними дії Міністерства освіти і науки України в частині внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 порушує послідовність здобуття освіти, визначену частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", оскільки поточну здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 листопада 2025 року для розгляду адміністративної справи №160/32865/25 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 року, з урахування усунення недоліків, провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

01.12.2025 року на адресу відповідача направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.

02.12.2025 року відповідачем отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.

03.12.2025 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Міністерство освіти і науки України надійшов відзив на позовну заяву вх.№64767/25, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

Частиною 2 статті 17 Закону №2145-VIII встановлено, що рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.

Згідно частин 1-3 статті 40 Закону №2145-VIII після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.

Відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» та з метою реалізації пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, згідно з дорученням Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 № 1/34-Д-24, встановлено алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, здійснено розроблення технічного опису та забезпечено доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Для заповнення інформації про здобувача освіти за денною або дуальною формою стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», визначення послідовності здобуття освіти здійснювати за таким алгоритмом:

якщо в даних здобувача освіти, що містяться в ЄДЕБО, зокрема у Реєстрі документів про освіту, є діючий документ про освіту з рівнем, не нижчим ніж рівень поточного навчання, за яким формується Довідка (за таблицею послідовності рівнів, наведеною в додатку 2 до цього доручення), в полі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту"» зазначається «Ні, порушує»;

в іншому випадку здійснюється автоматична перевірка даних усіх записів про здобуття особою освіти, що містяться в ЄДЕБО, - якщо наявна інформація про навчання, рівень якого не нижче рівня поточного навчання, за яким формується Довідка, у згаданому вище полі зазначається «Ні, порушує», а якщо відсутня - «Так, не порушує».

Водночас не вважається порушенням послідовності таке здобуття освіти:

здобувача освіти було поновлено на навчання або переведено з іншого закладу освіти (в історії поточного навчання перший статус «Поновлено», «Поновлено (з іншого ЗО)», «Переведено (з іншого ЗО»), а попереднє навчання (запис про яке у статусі «Відраховано із ЗО») було за таким же рівнем, що й поточне навчання (аналогічно, якщо поточне навчання за ОПС «Фаховий молодший бакалавр», а попереднє - за ОКР «Молодший спеціаліст», або поточне навчання за ОС «Бакалавр» (на основі ПЗСО), а попереднє - за ОС «Магістр» (на основі ПЗСО)). При цьому в записах про попереднє навчання рік початку навчання не менше року початку поточного навчання. Як виняток рік початку навчання не порівнюється, якщо особу було відраховано до дати початку навчання або з причиною «За невиконання вимог навчального плану та графіка навчального процесу (після зарахування не приступили до занять протягом 10 днів)»;

наявні інші записи про навчання у статусі «Скасовано запис про навчання» (запис був створений помилково);

наявні інші записи про освіту, що здобувається або її здобуття призупинено, на такому ж рівні, як поточне навчання, в яких:

дата початку іншого навчання більша ніж дата початку поточного навчання;

дата початку іншого навчання співпадає з датою початку поточного навчання та його дата завершення не менше дати завершення поточного навчання;

рік початку іншого навчання (не за денною або дуальною формою) не менше ніж рік початку поточного навчання.

Крім зазначеного, порушенням послідовності є поточне навчання за ОС «Магістр» (на основі ПЗСО/НРК5) за наявності диплома бакалавра.

Врахувати, що технічний опис має передбачати необхідність блокування в ЄДЕБО дій закладів освіти щодо анулювання у картці фізичної особи записів про документи про освіту.

Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здобувач освіти ОСОБА_1 :

у 2013 - 2016 р.р. навчався у Вищому професійному училищі №17 за професією «Слюсар-інструментальник. Слюсар з ремонту автомобілів» і здобув освітній ступінь «кваліфікований робітник» (4 рівень НРК);

у період 2016-2018 р.р. навчався у відокремленому структурному підрозділі «Автотранспортний фаховий коледж Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» за спеціальністю «Автомобільний транспорт» для здобуття освітнього ступеню «молодший спеціаліст» (5.1 рівень НРК), відрахований за порушення умов контракту.

А отже протягом двох навчальних років позивач набував сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей за освітнім рівнем "молодший спеціаліст" та знову був зарахований на тотожний рівень здобуття освіти;

у серпні 2024 р. зарахований до Дніпровського технолого-економічного фахового коледжу за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення» для здобуття освітньо-професійного ступеню «фаховий молодший бакалавр» (5 рівень НРК).

Згідно із пунктом 2 розділу XV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про вищу освіту» освітня діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, що провадилася закладами вищої освіти і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжувалася у межах строку навчання за певною освітньо-професійною програмою з видачею державного документа про вищу освіту встановленого зразка - диплома молодшого спеціаліста. Останній прийом на здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста проводився у 2019 році. Особи, які розпочали навчання за програмою підготовки молодшого спеціаліста до 2019 року включно, у разі успішного завершення навчання отримували документ про вищу освіту - диплом молодшого спеціаліста, який, відповідно до вищезгаданого Закону, прирівнюється до диплома молодшого бакалавра.

Фаховий молодший бакалавр - це освітньо-професійний ступінь, що здобувається на рівні фахової передвищої освіти і присуджується закладом освіти у результаті успішного виконання здобувачем фахової передвищої освіти освітньо-професійної програми.

Отже, позивач повторно здобуває тотожний рівень освіти.

Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку.

Міністерство освіти і науки України не порушувало права та законні інтереси позивача, не вносило до ЄДЕБО відомості щодо нього, відтак не зобов`язано вчиняти щодо нього дії із внесення в ЄДЕБО інформації, оскільки відповідні дії із внесення відомостей до ЄДЕБО здійснюють суб`єкти освітньої діяльності.

З урахуванням викладеного, представник відповідача вважає, що позивач здобуває освіту непослідовно, саме тому у довідці сформованій на підставі цих даних, що містяться в ЄДЕБО, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 року заяву представника Міністерства освіти і науки України про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - задоволено та ухвалено:

Залучити до участі в адміністративній справі №160/32865/25 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство «Інфоресурс», 03057, м. Київ, вулиця Олександра Довженка, буд. 3, код ЄДРПОУ 37533381, тел. +38 (044) 290-18-14, адреса електронної пошти: info@inforesurs.gov.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Залучити до участі в адміністративній справі №160/32865/25 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Дніпровський технолого-економічний фаховий коледж, код 00193418, 49064, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Авіаційна, будинок 33.

08.12.2025 року на адресу відповідача та третіх осіб направлено ухвалу про залучення третіх осіб та примірник позовної заяви з додатками.

09.12.2025 року відповідачем та третіми особами отримано ухвалу про залучення третіх осіб та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.

09.12.2025 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив на позовну заяву вх.№66033/25, в якій позивач з доводами представника відповідача не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

Щодо твердження відповідача про відсутність підстав для стягнення витрат з професійної правничої (правової) допомоги.

У відзиві відповідач наголошує на відсутності підстав для стягнення витрат з професійної правничої (правової) допомоги, крім того, заявлено можливість стягнення таких витрат в розмірі не більшому за 1000,00 гривень.

Однак, позивач вважає твердження відповідача недоречними, оскільки позовна вимога, як стягнення витрат на правничу (правову) допомогу, позивачем не заявлена.

Відповідно до частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що саме має містити в собі така заява по суті справи, як відзив.

У пункті 5 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що відзив повинен містити заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.

Така обставина чи правова підстава позову, як стягнення витрат з правової (правничої) допомоги позивачем не була заявлена та не обґрунтовується в тексті позовної заяви.

Щодо твердження відповідача про те, що позивач здобуває освіту не послідовно.

Згідно до позиції Верховного Суду в постанові від 12.11.2025 року в справі №620/16629/25 зроблено наступні висновки:

"Згідно з частиною 2 статті 17 Закону України «Про освіту» вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.

За приписами статті 40 Закону України «Про освіту» після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.

Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності.

Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до ЄДЕБО в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про освіту» визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Після відрахування 23.02.2018 року за академічну неуспішність позивача з приватного вищого навчального закладу «Херсонський економічно-правовий інститут» за освітнім рівнем бакалавра, він 15.08.2024 зарахований до Чернігівського кооперативного фахового коледжу Чернігівської облспоживспілки за освітньо-професійним рівнем фаховий молодший бакалавр.

Тобто, позивач не здобув вищої освіти за освітнім ступенем бакалавр.

Отже, вказані факти не можуть свідчити про здобуття позивачем відповідного рівня освіти за освітнім ступенем бакалавр у зв`язку з незавершеністю процесу здобуття освіти.

На факт незавершеності здобуття позивачем вищої освіти безумовно вказують також відомості з ЄДЕБО (щодо позивача), згідно з якими до цієї бази включено документи про освіту позивача: свідоцтво про базову середню освіту та свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти.

Аналіз наведених правових норм дає змогу дійти висновку, що фізична особа вважається такою, яка здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, що відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання необхідного обсягу відповідної освітньої програми та проходження атестації.

Таким чином, основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що має підтверджуватись відповідним документом про освіту".

З урахуванням викладеного, позивач просить задовольнити його позовні вимоги.

Протягом строку, визначеного в ухвалі про залучення третіх осіб, треті особи пояснень щодо позову не надали, з заявами та клопотаннями на адресу суду не зверталися.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здобувач освіти ОСОБА_1 :

- у 2013 - 2016 р.р. навчався у Вищому професійному училищі №17 за професією «Слюсар-інструментальник. Слюсар з ремонту автомобілів» і здобув освітній ступінь «кваліфікований робітник» (4 рівень НРК);

- у період 2016-2018 р.р. навчався у відокремленому структурному підрозділі «Автотранспортний фаховий коледж Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» за спеціальністю «Автомобільний транспорт» для здобуття освітнього ступеню «молодший спеціаліст» (5.1 рівень НРК), відрахований за порушення умов контракту;

- у серпні 2024 року зарахований до Дніпровського технолого-економічного фахового коледжу за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення» для здобуття освітньо-професійного ступеню «фаховий молодший бакалавр» (5 рівень НРК).

ОСОБА_1 зараз навчається у Дніпровському технолого-економічному фаховому коледжі за спеціальністю «121 Інженерія програмного забезпечення» на денній формі здобуття освіти (навчання), що підтверджується Наказом Дніпровського технолого-економічного фахового коледжу №62/В від 14.08.2024 року, відомості про який містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

02 жовтня 2025 року ОСОБА_1 в Єдиній державній електронній базі з питань освіти сформовано Довідку №780151 про здобувача освіти, яка містить некоректну інформацію, що не відповідає дійсності, а саме в графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»» встановлено значення «Ні, порушує».

ОСОБА_1 вважає протиправними дії Міністерства освіти і науки України в частині внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 порушує послідовність здобуття освіти, визначену частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", оскільки поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (строк дії воєнного стану в Україні продовжено надалі іншими Указами до сьогоднішнього дня).

Одночасно з введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03.03.2022 №2105-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом (строк проведення загальної мобілізації продовжено надалі іншими Указами до сьогоднішнього дня).

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 №3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №630, визначено, що МОН України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності, забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Додатком 9 до зазначеного Порядку затверджено форму довідки, яка формується за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти та має підтверджувати статус здобувача вищої освіти, а також на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти формувати висновок щодо того, чи порушує поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту».

Згідно з частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VIIІ рівнями освіти є:

- дошкільна освіта;

- початкова освіта;

- базова середня освіта;

- профільна середня освіта;

- перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;

- другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;

- третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;

- фахова передвища освіта;

- початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;

- перший (бакалаврський) рівень вищої освіти;

- другий (магістерський) рівень вищої освіти;

- третій (освітньо-науковий / освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Частиною 2 статті 17 Закону №2145-VІІІ встановлено, що рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.

Згідно частин 1-3 статті 40 Закону №2145-VІІІ після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про вищу освіту» вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.

Необхідно зазначити, що у разі повторного вступу для здобуття освіти за тим самим освітнім ступенем, здобуття вищої освіти відбуватиметься в непослідовному порядку.

Судом встановлено, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здобувач освіти ОСОБА_1 :

- у 2013 - 2016 р.р. навчався у Вищому професійному училищі №17 за професією «Слюсар-інструментальник. Слюсар з ремонту автомобілів» і здобув освітній ступінь «кваліфікований робітник» (4 рівень НРК);

- у період 2016-2018 р.р. навчався у відокремленому структурному підрозділі «Автотранспортний фаховий коледж Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» за спеціальністю «Автомобільний транспорт» для здобуття освітнього ступеню «молодший спеціаліст» (5.1 рівень НРК), відрахований за порушення умов контракту.

А отже, протягом двох навчальних років позивач набував сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей за освітнім рівнем "молодший спеціаліст" та знову був зарахований на тотожний рівень здобуття освіти;

У серпні 2024 року зарахований до Дніпровського технолого-економічного фахового коледжу за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення» для здобуття освітньо-професійного ступеню «фаховий молодший бакалавр» (5 рівень НРК).

Згідно із пунктом 2 розділу XV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про вищу освіту» освітня діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, що провадилася закладами вищої освіти і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжувалася у межах строку навчання за певною освітньо-професійною програмою з видачею державного документа про вищу освіту встановленого зразка - диплома молодшого спеціаліста. Останній прийом на здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста проводився у 2019 році. Особи, які розпочали навчання за програмою підготовки молодшого спеціаліста до 2019 року включно, у разі успішного завершення навчання отримували документ про вищу освіту - диплом молодшого спеціаліста, який, відповідно до вищезгаданого Закону, прирівнюється до диплома молодшого бакалавра.

Фаховий молодший бакалавр - це освітньо-професійний ступінь, що здобувається на рівні фахової передвищої освіти і присуджується закладом освіти у результаті успішного виконання здобувачем фахової передвищої освіти освітньо-професійної програми.

Отже, позивач повторно здобуває тотожний рівень освіти.

Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку.

Відтак, Міністерство освіти і науки України не порушувало права та законні інтереси позивача.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 порушує послідовність здобуття освіти, визначену частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерство освіти і науки України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державне підприємство «Інфоресурс», Дніпровський технолого-економічний фаховий коледж про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник