Рішення № 133885260, 31.12.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2025 рокуСправа №160/26869/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо № 61078/03-16 від 09.09.2025 про відмову мені, ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), у проведенні перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області задовольнити мою, ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), заяву від 01.09.2025 р. про переведення з пенсії за віком та пенсію по втраті годувальника у зв`язку з втратою годувальника мого чоловіка ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Після смерті чоловіка позивач звернулася до відповідача із заявою від 01.09.2025 року про перехід на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Однак, рішенням від 09.09.2025 року №61078/03-16 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області за принципом екстериторіальності відмовило в переведенні на інший вид пенсії у зв`язку з тим, що позивач, як заявник, не проживала за однією адресою з померлим годувальником. Вважаючи, відмову необґрунтованою та протиправною, оскільки до заяви додано всі необхідні документи, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 25 вересня 2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

31 жовтня 2025 року до суду через підсистему Електронний суд від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та просив відмовити у його задоволенні. Так, відповідачем зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 01.09.2025 Позивач звернулась до Головного управління із заявою про переведення із пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника. За принципом екстериторіальності відмову у призначенні пенсії від 09.09.2025 №61078/03-16 прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області. Згідно з п. 2.11 Порядку 22-1 документами, що засвідчують факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, є відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами ст. 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органів місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. До заяви Позивач надала витяг з Реєстру територіальної громади від 26.08.2025, де вказано зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 . В матеріалах пенсійної справи померлого годувальника вказана адреса: АДРЕСА_2 . Також до заяви було надано акт обстеження домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 від 28.08.2025 виданий КП «Жилсервіс-5». Враховуючи вищевикладене, Позивачу відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки не підтверджено сумісне проживання разом з годувальником за однією адресою.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 14.02.1969 року позивач перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 18.08.2025 року.

01 вересня 2025 року позивач звернулася до відділу обслуговування громадян №2 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про перехід на пенсію у разі втрати годувальника у зв`язку зі смертю чоловіка.

До зазначеної заяви додані були наступні документи:

- копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 14.02.1969 року Бюро записів актів громадянського стану Виконавчого комітету Ленінського району м. Дніпропетровська;

- копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 18.08.2025 р. Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), відповідно до якого ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- витяг з Реєстру територіальної громади №2025/012260929 від 26.08.2025 р. щодо зареєстрованої адреси проживання позивача: АДРЕСА_1 ;

- акт обстеження домогосподарства від 28.08.2025 року за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до якого мешканці зазначеного будинку з квартири АДРЕСА_4 , з квартири АДРЕСА_5 , з квартири АДРЕСА_6 підтвердили, що ОСОБА_2 з ОСОБА_1 проживали сумісно за адресою: АДРЕСА_2 , починаючи з 2004 року. Підписи мешканців підтверджені директором КП «Жилсервіс-5» ОСОБА_3 з проставленням печатки підприємства. До акту долучені копії паспортів мешканців будинку.

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області за принципом екстериторіальності розглянуло заяву та рішенням №61078/03-16 від 09.09.2025 року «Про відмову у перерахунку» відмовило у переведенні позивача з пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника.

У вказаному рішенні зазначено, зокрема, наступне:

«Згідно п.2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне, пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами ст.3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органів місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

До заяви ОСОБА_1 надала витяг з реєстру територіальної громади від 26.08.2025, де вказано зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 . В матеріалах пенсійної справи померлого годувальника вказана адреса: АДРЕСА_2 . Також до заяви було надано акт обстеження домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 від 28.08.2025 виданий КП «Жилсервіс-5».

Оскільки не підтверджено сумісне проживання разом з годувальником за однією адресою в перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно поданої заяви відмовлено».

Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначаються Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-ІV).

Згідно з частиною першою статті 9 Закон №1058-ІV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 10 Закону України № 1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Статтею 36 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Так, за змістом абзацу 1 частини першої статті 36 Закону №1058-ІV (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Отже, зазначеною нормою закону визначені умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, за яких пенсія у зв`язку з втратою годувальника - пенсіонера, призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, що були на його утриманні.

За змістом пункту 1 частини другої статті 36 Закону №1058-ІV непрацездатними членами сім`ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону №1058-ІV до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону № 1058-ІV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

За приписами частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 2.3 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.

Також надаються такі документи:

1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) особи, якій призначається пенсія (надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків), та померлого годувальника (надається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такі документи);

2) свідоцтво про народження або документ, що посвідчує особу, зазначений у пункті 2.9 цього розділу, якій призначається пенсія;

3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником;

4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;

5) документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів, закладів освіти за кордоном про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;

7) документи про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;

8) відомості про місце проживання;

9) документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;

10) експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника).

Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім`ї, яким право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.

До заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника сім`ї військовослужбовця строкової служби додається документ, одержаний від військової частини або районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи відповідного підрозділу розвідувального органу чи іншої військової установи, що засвідчує дату та причину смерті військовослужбовця, або документ про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення його померлим. Якщо смерть настала після звільнення з військової служби, подаються свідоцтво ДРАЦС про смерть, довідка територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи відповідного підрозділу розвідувального органу про проходження військової служби із зазначенням дати призову, дати і підстав звільнення з військової служби та висновок МСЕК про те, що смерть військовослужбовця пов`язана з проходженням військової служби.

До заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника членам сім`ї особи, яка загинула (померла) внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час безпосередньої участі в АТО/ООС або під час безпосередньої участі в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, додаються документи згідно з Порядком надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року № 740 (при призначенні пенсії відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб членам сім`ї осіб, зазначених в пунктах е та є статті 3 цього Закону).

До заяви про призначення пенсії членам сім`ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону;

11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).

Відповідно до пункту 2.11 розділу ІІ Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Згідно з пунктом 2.16 розділу ІІ Порядку №22-1 за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, а також рішення суду.

Отже, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. При цьому, необхідною умовою для призначення вказаним особам пенсії у зв`язку з втратою годувальника або переведення на такий вид пенсії є встановлення їм інвалідності або досягнення ними 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-ІV.

Дружина померлого, якщо вона досягла віку 65 років або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-ІV, і була на утриманні померлого (перебувала на повному утриманні померлого або одержувала від нього допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування), має право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Дружина померлого, яка не була на його утриманні, має право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника в разі втрати джерела засобів до існування. Для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються, серед іншого, документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником; документи про місце проживання (реєстрації); документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

При цьому, за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про шлюб. За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою) або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.

У ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV та перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Із заявою про перехід на пенсію у зв`язку з втратою годувальника позивач звернулась 01.09.2025, тобто протягом 12 місяців з дня смерті годувальника, та на час звернення із такою заявою вже досягла 65 річного віку, і вказані обставини не заперечуються відповідачем.

Із матеріалів справи слідує, що єдиною підставою для відмови позивачці в призначенні (переведенні) пенсії у зв`язку з втратою годувальника за спірним рішенням став висновок відповідача про відсутність належного документального підтвердження про факт сумісного проживання з померлим годувальником

У відзиві на позовну заяву відповідач також зазначає, що наданий акт обстеження домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 від 28.08.2025, виданий КП иЖилсервіс-5, не є належним доказом підтвердження місця проживання позивача разом з годувальником за однією адресою, оскільки підтвердження місця проживання разом з годувальником за однією адресою свідками не передбачено чинним законодавством.

Суд критично оцінює таку позицію відповідача та з цього приводу зазначає, що абзацами першим та другим частини другої, частиною четвертою статті 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Таким чином, у цьому випадку єдиною та достатньою умовою для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника є факт перебування позивача в шлюбних відносинах з померлим, що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб, копія якого наявна у матеріалах справи.

Як передбачено пунктом 2.11 Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.

Згідно статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року №1382-IV місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Судом встановлено, що на підтвердження проживання разом із чоловіком за однією адресою, ОСОБА_1 надані наступні документи:

- копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 14.02.1969 року Бюро записів актів громадянського стану Виконавчого комітету Ленінського району м. Дніпропетровська;

- копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 18.08.2025 р. Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), відповідно до якого ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- витяг з Реєстру територіальної громади №2025/012260929 від 26.08.2025 р. щодо зареєстрованої адреси проживання позивача: АДРЕСА_1 ;

- акт обстеження домогосподарства від 28.08.2025 року за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до якого мешканці зазначеного будинку з квартири АДРЕСА_4 , з квартири АДРЕСА_5 , з квартири АДРЕСА_6 підтвердили, що ОСОБА_2 з ОСОБА_1 проживали сумісно за адресою: АДРЕСА_2 , починаючи з 2004 року. Підписи мешканців підтверджені директором КП «Жилсервіс-5» ОСОБА_3 з проставленням печатки підприємства. До акту долучені копії паспортів мешканців будинку.

Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що ОСОБА_1 , відповідно до п.2.11. Порядку №22-1 надала пенсійному органу документи, що підтверджують факт спільного проживання з померлим годувальником, тобто інший документ, виданий відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи.

За змістом пункту 2.11 Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймається:

документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою),

інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.

При цьому, суд звертає увагу, що вжите в пункті 2.11 Порядку №22-1 слово зокрема означає виділення документів органів місцевого самоврядування з поміж інших документів, тобто, в тому числі, серед іншого.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач та її померлий чоловік мали фактичне місце проживання за однією адресою, а наявність реєстрації місця проживання позивачки за іншою адресою не може беззаперечно свідчити про те, що вона не могла проживати сім`єю разом зі своїм чоловіком за однією адресою.

Таким чином, відмовляючи позивачі у переведенні на пенсію по втраті годувальника, відповідач невірно застосував вказані норми щодо визначення переліку документів, які засвідчують факт перебування на утриманні померлого годувальника.

Враховуючи викладене, рішення відповідача №61078/03-16 від 09.09.2025 року не відповідає приписам частини другої статті 2 КАС України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача перевести на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, суд зазначає про таке

Відповідно до положень частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4 частини другої статті 245 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Нормами частини другої статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд зазначає, згідно із пунктом 3 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Оскільки відповідачем протиправно відмовлено позивачеві у переведенні на пенсію у зв`язку із втратою годувальника з підстав не надання документу, що засвідчує факт перебування на утриманні померлого годувальника, що встановлено судом, а інших підстав для відмови позивачу в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідачем не зазначено та оскаржуване рішення не містить, суд констатує, що у спірних правовідносинах нормами чинного законодавства не передбачено альтернативних способів поведінки, дій, рішень суб`єкта владних повноважень, окрім як призначення позивачу пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з метою відновлення порушеного права позивача слід зобов`язати відповідача здійснити переведення позивача на пенсію у зв`язку з втратою годувальника з наступного дня, що наств після смерті годувальника - з 16.08.2025 року, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права позивача у цьому випадку є належним та це необхідне для його ефективного захисту.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на те, що відповідачем в ході розгляду справи не було доведено правомірність своїх дій та прийняття відповідних рішень, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до вимог часини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, індекс 08500, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 61078/03-16 від 09.09.2025 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перевести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника - чоловіка ОСОБА_2 , з наступного дня, що наств після смерті годувальника - з 16.08.2025 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, індекс 08500, код ЄДРПОУ 22933548) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева