Ухвала суду № 133883837, 04.02.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/10138/18

1-кс/569/1062/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, -

в с т а н о в и в:

Слідчий, у рамках кримінального провадження №12017180010006812 від 12.10.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, звернувся до слідчого судді Рівненського міського суду із вказаним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

Своє клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 порушуючи порядок, встановлений ст. 12 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ст. ст. 6, 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, з корисливих мотивів, за невстановлених досудовим слідством обставинах та в невстановлений час, незаконно придбала та зберігала при собі з метою збуту наркотичний засіб «канабіс», який 12.10.2017, приблизно о 15 год. 00 хв., перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1 , в ході проведення оперативної закупки, незаконно збула ОСОБА_7 за 100 гривень паперовий згорток з речовиною зеленого кольору рослинного походження, яка відповідно до висновку експерта №2.1-1130/17 від 17.11.2017 є наркотичним засобом канабіс, масою 1.240 г. (в перерахунку на висушену речовину), обіг якого обмежено відповідно до списку 1 таблиці 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 , діючи повторно, порушуючи порядок встановлений ст. 12 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ст. ст. 6, 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, з корисливих мотивів, за невстановлених досудовим слідством обставинах та в невстановлений час, незаконно придбала та зберігала при собі з метою збуту наркотичний засіб «канабіс», який 18.12.2017, приблизно о 15 год. 30 хв., перебуваючи поблизу будинку № 137, по вул. Соборна в м. Рівне, в ході проведення оперативної закупки, незаконно збула ОСОБА_7 за 150 гривень один паперовий згорток із вмістом речовини зеленого кольору рослинного походження, яка відповідно до висновку експерта №2.1-1278/17 від 28.12.2017 є наркотичним засобом канабіс, масою 2,309 г. (в перерахунку на висушену речовину), обіг якого обмежено відповідно до списку 1 таблиці 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 порушуючи порядок, встановлений ст.12 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ст. ст. 6, 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, діючи повторно, за невстановлених досудовим слідством обставинах та в невстановлений час, незаконно придбала та зберігала при собі психотропну речовину «метамфетамін», яку остання зберігала у портфелі рожевого кольору, до моменту огляду місця події, 18 грудня 2017 року, о 16 год. 12 хв., в ході проведення якого працівниками поліції виявлено та в подальшому вилучено 2 пакетики з прозорого безбарвного полімерного матеріалу із вмістом кристалічної речовини білого кольору, яка згідно висновку експерта №2.1-1277/17 від 20.02.2018 являється психотропною речовиною «метамфетамін», загальною масою 0,2634 г., обіг якого обмежено відповідно до списку 2 таблиці 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.

19 грудня 2017 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, крім того 20 березня 2018 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та вручено близькому родичу - дочці ОСОБА_8 .

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого їй правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- даними протоколу огляду (помітки) грошей від 12.10.2017;

- даними протоколу огляду покупця від 12.10.2017;

- даними протоколу оперативної закупівлі від 12.10.2017;

- даними протоколу за результатами проведення оперативно-технічного заходу аудіо-, відео контролю особи від 12.10.2017;

- даними висновку експерта N?2.1-1130/17 від 17.11.2017;

- даними протоколу допиту особи, щодо якої здійснюються заходи безпеки від

19.10.2017;

- даними протоколу огляду (помітки) грошей від 18.12.2017;

- даними протоколу огляду покупця від 18.12.2017;

- даними протоколу вилучення товару від 18.12.2017;

- даними протоколу огляду місця події від 18.12.2017;

- даними протоколу додаткового допиту особи, щодо якої здійснюються заходи безпеки від 19.12.2017;

- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 15.02.2017;

- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 19.01.2018;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Застосування особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного, а тому є підстави вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, зазначеним в п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і не зможуть гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просили застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою покликаючись на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрювана та її захисник заперечили проти задоволення клопотання та просили застосувати запобіжний захід у виді застави, так як ОСОБА_5 є раніше не судима, має постійне місце проживання, роботи, що свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків, наміру перешкоджати органу досудового розслідування не має, визнає свою вину та щиро розкаюється у вчиненому, тісно співпрацює з органом досудового розслідування.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що у провадженні Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області перебуває кримінальне провадження №12017180010006812 від 12.10.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.

За вищевказаних обставин, у рамках даного кримінального провадження, 19 грудня 2017 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, крім того 20 березня 2018 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та вручено близькому родичу - дочці ОСОБА_8 .

20 грудня 2017 року відповідно до ухвали слідчого судді Рівненського міського суду ОСОБА_11 відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та встановлено строк дії ухвали на два місяці з моменту затримання, а саме до 15 лютого 2018 року, термін дії обов?язків, покладених судом, визначено у два місяці - до 15 лютого 2018 року.

05 березня 2018 року отримано інформацію з міжвідомчої підсистеми «Аркан» МВС України, а саме про те, що ОСОБА_5 , 14.02.2018 виїхала за межі території України через пункт пропуску через державний кордон України на кордоні з Польщею - Краківець.

28 лютого 2018 року слідчим СВ Рівненського ВП за погодженням з прокурором прокуратури м. Рівне ОСОБА_12 кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017180010006812 від 12.10.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, зупинене у зв?язку з тим, що підозрювана ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності і її місцезнаходження невідоме.

13 червня 2019 року підозрювану ОСОБА_5 оголошено в міжнародний розшук.

31.07.2025 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області останній обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

02.02.2026 ОСОБА_5 , яка перебувала в міжнародному розшуку, була затримана.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Так, відповідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду даного клопотання, прокурором не обґрунтовано наявність в діях та поведінці підозрюваної ОСОБА_5 достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається у своєму клопотанні слідчий.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до якого, зокрема, відноситься: верховенство права.

Згідно ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Узагальнююче визначення «обґрунтованість підозри» у вчиненні кримінального правопорушення, доведення якої, як одного з трьох обов`язкових елементів, визначених КПК України для можливості взагалі обрання запобіжного заходу, покладено на прокурора, сформульовано у правових позиціях Європейського суду з прав людини.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року вказав, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. ЄСПЛ в даному рішенні наголошує, що вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.

Крім того, як зазначено у матеріалі ВССУ від 11.07.2016р. «захист прав людини у кримінальному провадженні: доказування та докази», передумовою для подання клопотання стороною обвинувачення про застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри про те, що особа вчинила кримінальне правопорушення. Слідчий, прокурор зобов`язані з належним обґрунтуванням викласти обставини, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначив, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню, знищення, сховати або спотворити річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення є недостатньою для обґрунтування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, у справі «Бойченко проти Молдови» №41088/05, рішення від 11 липня 2006 року «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу».

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.

Прокурором та слідчий в судовому засіданні також не надано жодних документів які б, підтверджували твердження того, що перебуваючи на волі, ОСОБА_5 буде порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки.

В судовому засіданні також встановлено, що підозрювана працездатна, раніше не судимий, має постійне місце проживання, що свідчить про її місці соціальні зв`язки, співпрацює з органом досудового розслідування, повністю визнає свою провину, тісно співпрацює з органом досудового розслідування.

Про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, визначених у клопотанні, прокурором та слідчим при його розгляді не доведено.

Тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, пов`язаним із позбавленням особи свободи, який полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установу тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням режиму цієї установи (Рішення Конституційного Суду України, 23.11.2017, №1-р/2017). У рішенні у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (§ 80). У рішенні у справі «Хайредінов проти України» від 14 жовтня 2010 року вказаний суд, зокрема, дійшов висновку, що національні суди порушили пункт 1 статті 5 Конвенції, оскільки при ухваленні рішень не було розглянуто можливості застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою (§ 29, §31).

Згідно із частиною 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною ОСОБА_5 кримінального правопорушення, її стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, слідчий суддя вважає, що у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, слід застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід у виді застави. Оскільки саме цей запобіжний захід буде цілком достатнім та забезпечить виконання підозрюваною процесуальних обов`язків та попередить вчинення нею дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваної ОСОБА_5 , з урахуванням наявних ризиків, суд вважає, що більш м`який запобіжний захід, ніж застава, не зможе в повній мірі забезпечити її належну процесуальну поведінку такого, нівелювати наявні ризики та не забезпечить дієвості кримінального провадження.

Суд приймає до уваги також практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, у рішенні "Мангурас проти Іспанії" від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. При цьому ЄСПЛ також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином суд, визначаючи розмір застави бере до уваги обставини, встановлені ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а тому вважає, що підозрюваній ОСОБА_5 слід визначити заставу у розмірі 40 прожиткових мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 гривень, оскільки саме така сума співмірна з наявними ризиками та може забезпечити виконання нею процесуальних обов`язків.

Саме такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваної, та підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваної суд не вбачає.

Окрім цього, застосовуючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 131-132, 176, 177, 181, 183, 194, 196, 199, 205 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично продиваючої за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 (сорок) розмірів прожитковмх мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три гривні сто двадцять) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559, в межах строку досудового розслідування. яку зобов`язати сплатити протягом п`яти днів з моменту винесення ухвали.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_5 наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

-не відлучатися за межі Рівненської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзд з України і в`їзд в Україну.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити із залу суду негайно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя