Ухвала суду № 133875953, 04.02.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/1457/26

Провадження № 1-кс/201/379/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі слідчого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №2 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025042020000076 від 30.09.2025 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Царичанка, Царичанський район, Дніпропетровської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України,

У судовому засіданні брали участь:

прокурор ОСОБА_4 ,

слідчий ОСОБА_3 ,

захисник ОСОБА_6 ,

підозрюваний ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий слідчого відділення відділу поліції №2 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернулася з клопотанням, погодженим з прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025042020000076 від 30.09.2025 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що у слідчому відділенні відділу поліції №2 Дніпровського районного управляння поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 42025042020000076 від 30.09.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Правобережною окружною прокуратурою м. Дніпра.

У невстановлений в ході досудового розслідування час, однак не пізніше 30.09.2025 перебуваючи за невстановленою адресою, на території Дніпропетровської області, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

В подальшому, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що для реалізації свого злочинного умислу, повноважень наявних в останнього у зв`язку із займаною ним посадою старости Лобойківського старостинського округу Петриківської селищної ради недостатньо, прийшов до висновку, про неможливість здійснення запланованої злочинної діяльності самостійно та про необхідність залучення інших осіб, які поділяють його незаконні інтереси і прагнуть до швидкого збагачення, та спільно з ним, виявлять бажання взяти участь в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Реалізуючи свій злочинний умисел, не пізніше 30.09.2025, перебуваючи на території Дніпропетровської області, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з єдиним прямим умислом на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, вступив у злочинну змову з іншими фігурантами провадження, які залучені ОСОБА_5 для здійснення протиправної діяльності пов`язаної з ухиленням від мобілізації на військову службу.

Так, не пізніше 30.09.2025 перебуваючи за невстановленою адресою, на території Дніпропетровської області ОСОБА_5 зустрівся із раніше знайомим йому ОСОБА_7 та повідомив, останньому, що може, за грошову винагороду в сумі 3500 доларів США за одну особу, здійснити вплив на відповідних співробітників РТЦК та СП, а також на власників підприємств, з метою зняття такої особи з бази «Розшуку», осіб, що ухиляються від мобілізації та забезпечення «бронювання», шляхом отримання особами, що придатні для проходження військової служби, за грошову винагороду, довідки військово-лікарської комісії із внесеними туди недостовірними відомостями, у вигляді інформації про проходження такими особами військово-лікарської комісії та встановлення «фіктивних» діагнозів, відповідно до яких, особа є обмежено придатною та підлягає проходженню служби лише в підрозділах забезпечення.

Діючи під контролем правоохоронних органів ОСОБА_7 , погодився на пропозицію ОСОБА_5 та 17.10.2025, перебуваючи за адресою: Дніпропетровська область, с. Балівка, вул. Центральна, 1 -А на території АЗС «БРСМ Нафта» надав останньому документи третіх осіб. В ході спілкування ОСОБА_5 також запропонував ОСОБА_7 отримати собі відстрочку від мобілізації за грошову винагороду.

ОСОБА_7 02.12.2025 було повідомлено, що дані стосовно одного із конфідентів оновлено, останній «фіктивно» працевлаштований на ТОВ «ТДНЧ» (код ЄДРПОУ 39235689), а 20.12.2025 в системі «Резерв+» оновились дані щодо його відстрочки та вказано бронювання до 01.05.2026 року, вартість вказаних послуг ОСОБА_5 озвучив у сумі 4000 доларів США.

В подальшому ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, за попередньою змовою з іншими фігурантами кримінального провадження, узгодивши вартість послуг, повідомив ОСОБА_7 , що стосовно нього та конфідента також вирішено питання, щодо надання «фіктивних» довідок військово-лікарської комісії та працевлаштування за надання грошової винагороди в сумі 1 500 доларів США за кожного. Загальну суму за надані ним «послуги» ОСОБА_5 озвучив в 7 500 доларів США, які ОСОБА_7 має передати останньому після оновлення даних стосовно трьох осіб в системі «Резерв+».

Реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди ОСОБА_5 почав неодноразово телефонувати ОСОБА_7 та здійснювати на останнього психологічний тиск, аргументуючи тим, що дані стосовно однієї особи, оновились, стосовно інших осіб виконані всі дії для оновлення даних в системі «Резерв+», а отже ОСОБА_7 мусить сплатити йому грошові кошти в сумі 4000 доларів США, погрожуючи останньому, що у разі несплати, ОСОБА_5 , використовуючи свої владні повноваження та зв`язки із співробітниками РТЦК та СП, здійснить передачу останнім особистих даних про ОСОБА_7 та двох осіб, в інтересах яких він діяв та забезпечить всім трьом особам призив для проходження військової служби, а також оголошення останніх у «розшук» за ухилення від мобілізації у спрощеному порядку, навіть якщо вони в такому розшуку не перебували.

Так, 03.02.2026 близько 15 годин 00 хвилин ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з єдиним прямим умислом, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення отримав від ОСОБА_7 , що діяв під контролем правоохоронних органів, імітаційні засоби у вигляді грошових коштів у сумі 4000 доларів США, перебуваючи за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пл. Шевченко, біля будинку № 4, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто оновлення даних та відстрочку від мобілізації на підставі «фіктивних» документів, для конфідентів у кримінальному провадженні.

Надалі, 03.02.2026 близько 15 годин 05 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 після передачі неправомірної вигоди ОСОБА_7 був викритий працівниками правоохоронних органів.

За викладених обставин, дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме: одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років із конфіскацією майна.

На даний час встановлено наявність ризиків, що підозрюваний може вчинити дії передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку із чим з метою забезпечення виконання підозрюваного покладених на неї процесуальних обов`язків, виникла необхідність звернутись з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зокрема, необхідність обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатись на волі, а саме запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування або суду (враховуючи те, що покарання за інкримінований злочин передбачає позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, усвідомлюючи реальність відбуття покарання у місцях позбавлення волі за інкриміноване йому кримінальне правопорушення, ОСОБА_5 може ухилятись від явки до органу досудового розслідування або суду, передбачаючи отримання реальної міри покарання за скоєне, в разі винесення судом обвинувального вироку та перейти на нелегальне становище;

3) незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні (враховуюче те, що основний свідок у кримінальному провадженні є знайомими підозрюваного, тому з метою зміни ними своїх показань, ОСОБА_5 може незаконно всіляко впливати на нього, в тому числі шляхом залякування, погроз або вмовляння чи підкупу);

Підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність вищезазначених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити зазначені вище дії.

Отже, суспільний інтерес у справі, який полягає у досягненні цілей, визначених ст.177 КПК України, перевищує посередні характеристики підозрюваного як особи та інші можливі доводи сторони захисту.

З метою забезпечення дієвості вказаного кримінального провадження доцільно застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Слідчим також зазначено, що ОСОБА_5 має у власності об`єкти нерухомості, земельні ділянки та декілька автомобілів, а також офіційний дохід на посаді старости Лобойківського старостинського округу Петриківської селищної ради близько 500 000 гривень на рік, що підтверджуються даними поданої ним декларації від 26.03.2025, як суб`єкта декларування. Також слід зазначити, що більша частина нерухомості ОСОБА_5 оформлена на дружину останнього ОСОБА_8 , дохід якої за рік, згідно тієї самої декларації близько 800 000 гривень.

У поданому клопотанні слідчим зазначено, що з урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості та особистої репутації підозрюваного, сімейного стану особи, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст.177 КПК України, відносно підозрюваного ОСОБА_5 має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави розміром 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, на його задоволенні наполягав.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, на його задоволенні наполягав.

Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти задоволення поданого клопотання, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення поданого клопотання, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до таких висновків.

У судовому засіданні встановлено, що у слідчому відділенні відділу поліції №2 Дніпровського районного управляння поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 42025042020000076 від 30.09.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.

03.02.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

04.02.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 України, що підтверджується: протоколами допитів свідка ОСОБА_7 від 07.10.2025, 28.01.2026; протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протоколом огляду від 04.11.2025; протоколом обшуку від 03.02.2026; протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України; повідомленням про підозру ОСОБА_5 .

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5&1(с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007).

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Сукупність вказаних вище доказів дозволяє прийти до висновку, що підозра не є очевидно необґрунтованою і в межах доказування на досудовому слідстві, зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру. При цьому суд звертає увагу, що для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення. Такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей.

Як зазначено в ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги і п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Крім того, слідчий суддя бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України", а саме: «При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших альтернативних запобіжних заходів»; у рішенні від 28.05.2020 у справі «Распряхін проти України», в якому Європейський суд констатував порушення п.3 ст. 5 Конвенції, у зв`язку з тим, що орган державної влади, не оцінивши конкретні факти або не розглянувши можливість застосування інших запобіжних заходів як альтернативу тримання під вартою під час досудового слідства, та по суті постійно посилаючись на тяжкість обвинувачень і ризик ухилення або перешкоджання слідству, продовжували строк тримання під вартою на підставах, які не можуть вважатися «достатніми» та «відповідними».

Так, прокурором у судовому засіданні доведено, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Свершов проти України» тяжкість злочину, в якому обґрунтовано підозрюється особа, має суттєве значення, однак не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.

При цьому, суд враховує, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами (рішення Європейського суду з прав людини від 23.02.2012 року у справі «Клішин проти України», № 30671/04).

У свою чергу, слідчий суддя також вважає доведеними твердження сторони захисту, що більш м`які запобіжні заходи, не пов`язані із триманням під вартою, зможуть запобігти наявним ризикам. Так, підозрюваний ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, офіційно працевлаштований, що підтверджує міцність його соціальних зв`язків.

Таким чином, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного слідчий суддя враховує не лише тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення, а також те, що підозрюваний має визначене місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а тому фактично вказані обставини не позбавляють можливості здійснення контролю за ним з боку слідчого та прокурора у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу.

При цьому, вирішуючи питання щодо обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує мету застосування запобіжного заходу, а також обставини у відповідності до вимог ст. 178 КПК України.

У відповідності ж до вимог ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.1 та 2 ч.1 ст.194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Згідно з положеннями ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного. Відповідно до ч. 6 цієї ж статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим, прокурором, при доведеності обставин, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.194 КПК України, не доведено, що більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам незаконно впливати на свідків, та відповідно до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та водночас про обрання більш м`якого запобіжного заходу, а саме: домашнього арешту. На думку слідчого судді, домашній арешт стане надійною запорукою дотримання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків, а покладення на нього додаткових обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, забезпечить дотримання вимог ст.2 та ч.2 ст.28 КПК України щодо проведення досудового розслідування у розумні строки.

З урахуванням викладеного та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, з метою забезпечення належного проведення досудового розслідування, явки даної особи для надання показань тощо, слідчий суддя доходить висновку про необхідність застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного певні обов`язки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №2 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025042020000076 від 30.09.2025 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк досудового розслідування, тобто до 04 квітня 2026 року.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк дії ухвали суду такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

- не залишати місце постійного проживання, а саме: АДРЕСА_1 , з 22-00 години до 07-00 години кожного дня, за винятком випадків переміщення до найближчого укриття на час дії сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до житла після відбою сигналу «Повітряна тривога»;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, а саме: Дніпропетровська область, с. Лобойківка без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, залежно від стадії кримінального провадження (за виключенням випадків безпосередньої загрози життю та здоров`ю внаслідок збройної агресії рф проти України);

- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- за наявності, здати на зберігання до органів міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Виконання ухвали покласти на органи Національної поліції України за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні інших вимог клопотання - відмовити.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, але може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений і оголошений о 15:25 годині 06.02.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1