Рішення № 133873196, 03.02.2026, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/2885/25

Провадження № 2/382/482/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року м. Яготин

Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Нарольського М. М.,

при секретарі судового засідання Матвієнко Ю. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу № 382/2885/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 101048323 від 03.04.2023 року у розмірі 60375 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 02.04.2023 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 101048323, згідно з умовами якого відповідач отримав 15000 грн кредиту зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором, відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток № 1). Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. ТОВ "Мілоан" умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах договору, однак відповідач порушив умови договору, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом. 27.07.2023 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" було укладено Договір відступлення прав вимоги № 104-МЛ, згідно якого було передано право вимоги до відповідача за кредитним договором № 101048323 від 03.04.2023 року. Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №104-МЛ від 27.07.2023 року сума заборгованості відповідача становить 60375 грн.

Ухвалою суду від 30.12.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача подав до суду клопотання в якому просив суд здійснювати розгляд справи за їх відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з`явився, представник відповідача подав заяву про визнання позову, розгляд справи за відсутності відповідача та із запереченнями проти суми витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частинами 1, 2, 3, 4 статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до статті 12 ЦПК України. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення усіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно із частини 1 статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно із частиною 3 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина 1 статті 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина1статті 612 ЦК України).

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 02.04.2023 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 101048323, відповідно до умов якого сума кредиту становить 1500 грн (п. 1.2 Договору). Кредит надається строком на 105 днів з 02.04.2023 (п. 1.3 Договору). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 16.07.2023. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк кредитування складає 60375 грн (п. 1.5 Договору).

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 кредитного договору - цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства. Розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (смс на мобільний телефонний номер Позичальника або передається іншим чином засобами зв`язку вказаними Позичальником під час реєстрації особистого кабінету, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання Кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей Кредитний договір розміщується в Особистому кабінеті Позичальника.

Позичальник підтверджує, що до підписання цього Договору ознайомився з усіма його умовами та правилами (п. 5.1 Договору).

Додатком № 1 до договору про споживчий кредит складено графік платежів за договором про споживчий кредит, передбачено загальну вартість кредиту з відсотками 60375 грн.

02.04.2023 року відповідно до платіжного доручення № 62166427 ТОВ "Мілоан" перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1500 грн згідно договору № 101048323, кредитний рахунок № НОМЕР_1 .

27.07.2023 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" укладено Договір відступлення прав вимоги №102-МЛ. Згідно вказаного договору ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ "Мілоан", включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 101048323 від 03.04.2023 року. Згідно витягу з реєстру боржників до Договору №102-МЛ про відступлення прав вимоги відповідач має загальну суму заборгованості у розмірі 60375 грн.

Розглядаючи даний спір судом встановлено, що між ТОВ "Мілоан" та відповідачем, було укладено зазначений кредитний договір, за яким відповідач отримав кредитні кошти. Доказів погашення кредитної заборгованості відповідачем надано не було, а право вимоги перейшло до позивача. Отже з відповідача, з урахуванням заявлених позовних вимог за тілом кредиту в сумі 15000 грн необхідно стягнути цю суму.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Належних доказів на підтвердження погашення заборгованості за тілом кредиту та нарахованих у встановленому порядку процентів відповідачем не подано, натомість подано заяву про визнання позову.

Таким чином, дослідивши наявні докази в їх сукупності та враховуючи положення ст. 206 ЦПК України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

На підтвердження надання позивачу професійної правничої допомоги адвокатом Усенко М. І., до матеріалів справи долучено: договір про надання правничої допомоги № 0107; акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги; витяг з Акту № Д10436 від 11.12.2025 року приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №0605 від 06.05.2025 року, в якому вартість наданих послуг визначена в 8000 грн; акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги; ордером на надання правничої допомоги та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видане Усенко М. І.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов`язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Так, при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України).

Судом враховується, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням наведеного, враховуючи заперечення відповідача проти розміру заявлених витрат на правничу допомогу, оцінюючи об`єктивно як складність цієї справи, враховуючи предмет спору, кількість судових засідань та їх тривалість, а також з огляду на приписи п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 1500 грн, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг.

Судовий збір відповідно до ст. ст. 141, 142 ЦПК України підлягає покладенню на відповідача з урахуванням визнання ним позову.

Керуючись ст. ст. 141, 206, 258-259, 265, 268, 354, 355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит-Капітал" 60375грн заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит-Капітал" 1211,20 грн судового збору та 1500 грн витрат на правничу допомогу.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Кредит-Капітал"повернути 1211,20 грн сплаченого ним судового збору з державного бюджету у зв`язку з визнанням позову відповідачем.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит - Капітал", місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Повний текст рішення підписано 06.02.2026.

Суддя М. М. Нарольський