Рішення № 133872868, 06.02.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/6068/24

Провадження № 2/361/4226/24

06.02.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

06 лютого 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Гізатуліної Н.М., за участю секретаря судових засідань Охріменко Є.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРВАРД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАНК ФОРВАРД» (далі АТ «БАНК ФОРВАРД») засобами поштового зв`язку направило до суду зазначений позов.

Позов мотивований тим, що 08 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «БАНК ФОРВАРД» з підписною нею Анкетою-заявою № 300013262, в п. 2.1 якої містилася пропозиція укласти договір про банківське обслуговування.

На підставі зазначеної Анкети між банком та відповідачкою був укладений Кредитний договір № 300013262 шляхом відкриття поточного рахунку в гривні з назвою продукту: Реструктуризація-35 строком на 2223 дні, сума кредиту: 49 104,52 грн, мета отримання: реструктуризація діючого проблемного кредитного договору.

Відповідно до п. 2.1.2. Договору він укладений на умовах, викладених у Заяві, та Умовах надання та обслуговування лояльних кредитів банку.

На виконання умов договору відповідачці був наданий кредит у розмірі 49 104,52 грн строком на 2223 дні під 35 % річних.

Позивач повністю виконав свої зобов`язання відповідно до кредитного договору. Відповідачка зі свого боку не виконала умов кредитного договору, кредит, проценти за користування ним в порядку та строки, визначені Договором не повернула.

Станом на 22 травня 2024 року відповідачка має заборгованість по кредиту, в сумі 57 219,67 грн яка складається з: 49 104,52 грн простроченої заборгованості по кредиту; 8 115,15 грн простроченої заборгованості по процентах.

У зв`язку із викладеним, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «БАНК ФОРВАРД» заборгованість за Кредитним договором № 300013262 від 08 грудня 2021 року в розмірі 57 219,67 грн та судовий збір у розмірі 3 028 грн.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Як вбачається із Довідки про доставку електронного документа до Електронного кабінету позивача та його представника копія ухвали суду доставлена 25 червня 2024 року.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачки направлялась ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, яка повернулись до суду з відміткою «За закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Близькі за змістом висновку містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду Овдієнко Л.П. від 06 серпня 2025 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 серпня 2025 року вищевказану цивільну справу передано на розгляд судді Гізатуліній Н.М.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2025 року цивільну справу прийнято до провадження у порядку спрощеного позовного провадження без виклику /повідомлення сторін.

Позивач до суду додаткових заяв, пояснень не подавав, відповідачка не використала право подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ст. ст. 223, 280 ЦПК України, за відсутності заперечень позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних доказів, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Суд встановив, що 08 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «БАНК ФОРВАРД» з Анкетою-заявою № 300013262 про акцепт публічної пропозиції АТ «БАНК ФОРВАРД» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «БАНК ФОРВАРД».

Блоком 2 заяви відповідачка підтвердила, що ознайомлена та погоджується з усім умовами кредитування та орієнтовною сукупною вартістю кредиту, порядком нарахування процентів та інших платежів, фінансовими Умовами Угоди та Договору про картку, повністю погоджується з ними, їх зміст розуміє та зобов`язується виконувати.

З заяви та виписки за особовим рахунком вбачається, що 08 грудня 2021 року ОСОБА_1 був відкритий поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Також з виписки про рух коштів за період з 08 грудня 2021 року по 22 травня 2024 року вбачається, що 08 грудня 2021 року на рахунок відповідачки було перераховано кредитні кошти за договором № 300013262 від 08 грудня 2021 року у сумі 49 104,52 грн.

Умови кредитування та орієнтовна сукупна вартість кредиту за кредитною карткою містяться в паспорті споживчого кредиту, з яким відповідачка була ознайомлена до укладення кредитного договору, а саме: умови про строк, суму та мету кредиту, форму кредитування, тип процентної ставки, процентну ставку, графік платежів та розмір плати за комісію.

Проте відповідачка взяті на себе грошові зобов`язання не виконує, внаслідок чого станом на 22 травня 2024 року заборгованість відповідачки за договором складає 57 219,67 грн яка складається з: 49 104,52 грн простроченої заборгованості по кредиту; 8 115,15 грн простроченої заборгованості по процентах, що підтверджується детальним розрахунком заборгованості за кредитним договором від 08 грудня 2021 року № 300013262.

Між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачкою взятих на себе кредитних зобов`язань.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18) дійшов висновку проте, що банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача).

Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом.

У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

Враховуючи, що фактично отримані та використані кошти, відповідно до умов кредитного договору від 08 грудня 2021 року № 300013262 ОСОБА_1 не повернула, розмір заборгованості підтверджений АТ «БАНК ФОРВАРД» банківською випискою з рахунку позичальника, будь-яких доказів на спростування розрахунку заборгованості відповідачка не надала, суд дійшов висновку проте, що позовні вимоги АТ «БАНК ФОРВАРД» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

АТ «БАНК ФОРВАРД» за подачу позову сплатило судовий збір у розмірі 3 028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 14 червня 2024 року № 197005.

Таким чином, із відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3 028 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280, 283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРВАРД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРВАРД» заборгованість за кредитним договором від 08 грудня 2021 року № 300013262 у сумі 57 219 (п`ятдесят сім тисяч двісті дев`ятнадцять) гривень 67 коп., з них 49 104,52 грн простроченої заборгованості по кредиту; 8 115,15 грн простроченої заборгованості по процентах.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРВАРД» судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАНК ФОРВАРД», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Малопідвальна, буд. 8, код ЄДРПОУ 34186061.

Відповідачка: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складений 06 лютого 2026 року.

Суддя Н.М. Гізатуліна