Ухвала суду № 133872382, 06.02.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"06" лютого 2026 р. м ХарківСправа № 922/325/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

розглянувши матеріали

позовної заявиТовариства з обмеженою відповідальністю "ДІФРАНО ЮНІОН", м. Київ до Дочірнього підприємства "СЛЯПЧУК", м. Харків про стягнення 378 000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІФРАНО ЮНІОН" (надалі - Позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області 02 лютого 2026 року із позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства "СЛЯПЧУК" (надалі - Відповідач) суми попередньої оплати у розмірі 378 000,00 грн, а також судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 5 600,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань за договором № 030625-ПФ від 03.07.2025 в частині виготовлення (поставки) товару (виробу).

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Разом з тим, у позовній заяві Позивачем зазначено, що у Відповідача наявний електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, проте не надано доказу реєстрації останнього. Судом встановлено, що Відповідач не має зарестрованого електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, отже Позивач зазначив не вірну інформацію щодо наявності електронного кабінету у Відповідпача.

Крім того, Позивач у позовній заяві зазначив ідентифікаційний код Відповідача: «код ЄДРПОУ 35921487», що відрізняється від ідентифікаційного коду ДП "СЛЯПЧУК" у договорі № 030625-ПФ від 03.07.20256: «код ЄДРПОУ 32951487».

Отже, виникає необхідність в наданні до суду вірного ідентифікаційного коду Відповідача - ДП "СЛЯПЧУК".

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Пунктом 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно ч. 2 ст. 164 ГПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно ч. 2 ст. 80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Водночас, в обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на договір № 030625-ПФ від 03.07.2025. Проте, додана до позовної заяви копія договору № 030625-ПФ від 03.07.2025 та копія додатку до договору (технічне завдання на проведення виробничо-конструкторських робіт по виробу «Lid-C.В.») не містять підпису уповноважених представників та печаток сторін.

Отже, виникає необхідність в наданні до суду договору № 030625-ПФ від 03.07.2025 та додатку до договору (технічне завдання на проведення виробничо-конструкторських робіт по виробу «Lid-C.В.») з підписами уповноважених представників та печатками сторін на підтвердження укладання зазначеного договору, на який посилається Позивач у позовній заяві, на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Крім того, в обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на досудову вимогу № 1 за вих. № 2 від 16.01.2025 по договору від 03.07.2025 № 030625-ПФ. Водночас, дата «16.01.2025» зазначеної досудової вимоги по строку датована раніше, ніж дата договору, за яким була направлена вимога.

Отже, виникає необхідність в наданні до суду письмових пояснень щодо дати досудової вимоги.

У відповідності до положень п.9 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з тим, Позивач визначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи у розмірі 383 600,00 грн, з яких 378 000,00 грн борг Відповідача за договором та 5600,00 грн сплачений Позивачем судовий збір за подання позовної заяви.

Отже, Позивачем невірно визначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, з огляду на те, що «борг Відповідача за договором» не входить до витрат, пов`язаних з розглядом справи, а відтак виникає необхідність в наданні до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які Позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Суд звертає увагу, що п. 1. ч. 1 ст. 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Частиною 7 ст. 42 ГПК України зазначено, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Згідно з абз.1 ч.6 ст.6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідач - Дочірнє підприємство "СЛЯПЧУК", належить до осіб, які в силу ст. 6 ГПК України зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Судом встановлено, що Відповідач, станом на момент звернення Позивача до суду з зазначеним позовом, електронний кабінет не зареєстрував.

Суд зазначає, що Позивач має зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, проте звернувся до суду з даними позовом у паперовій формі. Відтак, Позивач зобов`язаний направити позовну заяву з доданими до неї документами на адресу Відповідача у паперовій формі листом з описом вкладення.

Разом з тим, Позивач у доказ направлення Відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів надав до суду лише копію накладної «Укрпошти», що унеможливлює встановити перелік документів, які були направлені Відповідачу.

Отже, виникає необхідність в наданні до суду документальних доказів, які підтверджують направлення Відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно зі ч. ч. 1-2 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (зі змінами) судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За змістом пунктів 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.

Суд зазначає, що позов (вх. № 325/26 від 02.02.2026) надійшов до господарського суду засобами поштового зв`язку.

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, Позивачем заявлена вимога майнового характеру, а саме: стягнення суми попередньої оплати у розмірі 378 000,00 грн.

Таким чином, за пред`явлення даного позову, який містить позовну вимогу майнового характеру Позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 5670,00 грн (378000,00 * 1,5 = 5670,00 грн).

До позовної заяви Позивачем додано копію платіжної інструкції №20150 від 26.01.2026 року про сплату 5600,00 грн судового збору, що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України в матеріалах справи.

Водночас, сплачена заявником сума судового збору у розмірі 5600,00 грн за подання позовної заяви майнового характеру не відповідає розміру, встановленому законом.

Суд звертає увагу Позивача про можливість, в даному випадку, доплати судового збору у розмірі 70,00 грн.

У відповідності до пунктів 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

За вказаних обставин та підстав позовна заява підлягає залишенню без руху, із встановленням Позивачу строку для усунення недоліків, про які вказано у цій ухвалі.

Суд звертає увагу Позивача на те, що відповідно до частини 3 статі 174 ГПК України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІФРАНО ЮНІОН" (вх. № 325/26 від 02.02.2026) - залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІФРАНО ЮНІОН" строк на усунення недоліків позовної заяви не пізніше 5 (п`ятого) дня з дня отримання цієї ухвали (з урахування поштового перебігу у разі подання засобами поштового зв`язку) для подання до Господарського суду Харківської області:

- вірного ідентифікаційного коду Відповідача - ДП "СЛЯПЧУК";

- договору № 030625-ПФ від 03.07.2025 та додатку до договору (технічне завдання на проведення виробничо-конструкторських робіт по виробу «Lid-C.В.») з підписами уповноважених представників та печатками сторін на підтвердження укладання зазначеного договору, на який посилається Позивач у позовній заяві, на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

- письмових пояснень стосовно дати досудової вимоги;

- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які Позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- документальних доказів, які підтверджують направлення Відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів;

- документальних доказів сплати (доплати) судового збору у розмірі 70,00 грн.

3. Суд повідомляє Позивача, що строк на усунення недоліків позовної заяви обраховується з дати доставлення цієї ухвали в зареєстрований електронний кабінет ЄСІТС Позивача.

4. Суд звертає увагу, що заяви та клопотання, які подаються до суду, повинні відповідати статтям 169-170 ГПК України. У випадку подання доказів до суду, у всіх учасників справи існує обов`язок надіслання копій таких доказів усім іншим учасникам справи заздалегідь (ч. 9 статті 80 ГПК України), а докази такого направлення надати суду.

5. Роз`яснити, що у випадку невиконання Позивачем вимог суду про усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.

Також суд наголошує на необхідності дотримання сторонами вимог частини 6 статті 6 ГПК України в частині обов`язкової реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, та можливості ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами, а також зазначає про процесуальні наслідки, передбачені ГПК України, невчинення відповідних дій щодо реєстрації електронного кабінету.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвалу підписано 06.02.2026.

СуддяІ.П. Жигалкін