Рішення № 13387229, 28.12.2010, Гагарінський районний суд міста Севастополя

ГАГАРІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

м. Севастополь вул. Вакуленчука , 3

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

код суду 2702

перша інстанція

справа № 2 32/2010

категорія 56

РІШЕННЯ

І М " Я У К Р А Ї Н И

Від 28 грудня 2010 г. Гагарінського районного суду м. Севастополя

В складі: головуючою Завгородньої Л.М

При секретарі Гоголевої І.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ВАТ «АТП-14330», 3-ї особи ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, суд

Встановив

Позивачка звернулася до суду з позовом на тих підставах, що з вини водія ОСОБА_2, який знаходився в трудових відносинах з відповідачем, і який керував маршрутним автобусом №7, у порушенні п.10.1 ПДД України різко почав рух в той момент, коли позивачка ще не встигла схопитися за поручень . Із-за різкого початку руху позивачка не утрималася і впала, отримавши тілесні ушкодження середньої тяжкості. Просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 3607гр.02 коп. і моральну шкоду в сумі 20000 гр.

Представник відповідача з позовом не згоден, пояснивши, що є постанова про відмову в провадженні кримінальної справи, де вказано, що провини водія ОСОБА_2 немає .

3-я особа з позовом не згоден, пояснивши, що він нічого не знав про падіння пасажира, йому про це ніхто не повідомив.

Вислухавши сторони, їх представників, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що 26.04.2006р. на зупинці вул.Колобова у м. Севастополі позивачка сідала в маршрутний автобус «Ікарус» г\ н НОМЕР_1 . Водій ОСОБА_2 різко почав рух і позивачка не встигла схопитися за поручень, впала і отримала тілесні ушкодження, що підтверджується не тільки поясненнями позивачки, но і медичною картою, яку оповістили в судовому засіданні, випискою з історії хвороби, свідченнями свідків ОСОБА_3,ОСОБА_4, з яких убачається, що позивачка впала в автобусі через те, що водій різко почав рух і позивачка не утрималася за поручень і впала, пасажири почали голосно кричати, водій зупинив автобус, позивачки дали місце і пігулку,так як їй було погано. На зупинці « Пошта» позивачка вийшла . Кондуктор була в салоні автобуса і все бачила.

В ході судового засідання було встановлено, що постанова про відмову в провадженні кримінальної справи кілька разів скасовувалась Гагарінським райсудом, але не дивлячись на це 30.04.2010 р. було винесено знов постанова про відмову в провадженні кримінальної справи відносно 3-ї особи ОСОБА_2, указуючи на те, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбачений ст.286 УК України .

Але згідно п.12.1 ПДД України при виборі у встановлених межах безпеки швидкості руху водій враховує дорожню обстановку, а так само особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати можливість постійно контролювати його рух і безпечно управляти їм.

Відповідно до ст.40 Закону України» Про автомобільний транспорт» водій маршрутного автобуса зобов'язаний «вживати необхідних заходів для безпеки пасажирів у разі виникнення перешкод для руху на маршруті.»

Що стосується свідчень свідка ОСОБА_5, кондуктора, яка знаходилася в автобусі,то суд вважає, що дані свідчення не можуть бути покладені в основу рішення, оскільки даний свідок зацікавлена особа і її свідчення суперечат матеріалам справи .

Зі свідчень свідка ОСОБА_6, убачається, що про подію, що трапилася, їй стало відомо в АТП через деякий час . Водія ОСОБА_7 характеризує з позитивного боку.

Згідно ст.1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Представник відповідача не представив суду ніяких доказів, що шкода завдана внаслідок непереборної сили або умислу позивачки. Тому у суду немає ніяких підстав для відмови в позові .

Обговорюючи питання про моральну шкоду, суд вважає, що діями відповідача були заподіяні моральні страждання позивачки, яка вимушена була тривало час проходити курс лікування, був порушений звичайний спосіб життя, але враховуючи всі обставини у справі, суд вважає, що розмір моральної шкоди значно завищений і підлягає частковому задоволенню в сумі 2000 гр.

Керуючись ПДД України, Законом України « Про автомобільний транспорт», ст.1167,1187 ЦК України, ст.10,60,179,212 ЦПК України , суд

Вирішив

Позов задовольнити частково . Стягнути з ВАТ «АТП-14330» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 3607 гр.92 коп., моральну шкоду в сумі 2000 гр., витрати на надання юридичної допомоги в сумі 2200 гр., держмито в сумі 59гр.50 коп.,.а всього суму 7 867 гр.42 коп. і ІТО в сумі 120 гр.ТУ Державної судової адміністрації р.с 37310003000035 ОКПО 26265115,МФО 824509 банк УДК в м. Севастополі, в решті частини позову відмовити.

Апеляційне оскарження на рішення суду може бути подано в апеляційний суд м. Севастополя протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення терміну подачі апеляційне оскарження, якщо апеляційне оскарження не було подане .

Рішення віддруковано в нарадчій кімнаті.

Судья Завгородняя Л.М.

.