Рішення № 133871658, 06.02.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.02.2026Справа №910/10504/25

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Фермерського господарства " Паросток"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор"

про стягнення заборгованості у розмірі 651 949,67 грн,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року Фермерське господарство " Паросток" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор" про стягнення боргу у розмірі 651 949,67 грн.

В обґрунтування позовних вимог Фермерське господарство " Паросток" вказує, що ним на виконання своїх зобов`язань за Договором поставки №-27/11 від 27.11.2024 за видатковими накладними №60 від 29.11.2024 на суму 454 220,00 грн та №61 від 03.12.2024 на суму 449 175,05 грн було поставлено відповідачу товар (ячмінь 3 класу вражаю 2024 року) вартістю 903 395,05 грн, в той час як Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор" було оплачено товар частково - на суму 408 468,60 грн, у зв`язку з чим в останнього виник борг у розмірі 494 926,45 грн.

Крім того, посилаючись на порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором поставки №-27/11 від 27.11.2024, Фермерське господарство " Паросток" стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор" нарахованих за період з 24.12.2024 по 21.08.2025 3% річних у розмірі 9 889,01 грн, нарахованих за період з січня по червень 2025 року інфляційних втрат у розмірі 26 806,93 грн та нарахованої за період з 24.12.2024 по 21.08.2025 пені у розмірі 120 327,28 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 відкрито провадження у справі №910/10504/25; визнано справу малозначною та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, ухвала суду від 28.08.2025 про відкриття провадження у справі №910/10504/25 була доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор" 28.08.2025 о 22 год. 27 хв., про що судом було отримано інформацію 29.08.2025 о 10 год. 10 хв.

Згідно пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, керуючись приписами п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення позивачу ухвали суду від 28.08.2025 є 29.08.2025.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 у справі №910/10504/25 встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор" повинне було подати відзив на позов у строк до 15.09.2025 включно (згідно частини 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, оскільки останні день 15-денного строку на подання відзиву припадав на вихідний день 13.09.2025 суботу).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, відтак справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

27.11.2024 між Фермерським господарством " Паросток", як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор", як покупцем, було укладено Договір поставки №27/11 (надалі Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, українського походження: ячмінь 3 класу врожаю 2024 року на умовах, зазначених у цьому Договорі.

Відповідно до п. 1.2 Договору базисні показники, кількість, асортимент, ціна товару, інші умови, зазначено у Специфікації(-ях), що є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 1.3 Договору остаточна вага товару визначається у місці поставки товару, остаточна якість товару визначається у місці вивантаження, зазначеному у Специфікації(-ях) та повинна відповідати медико-біологічним вимогам і санітарним нормам якості продовольчої сировини й харчових продуктів, бути придатним, мати торговельну цінність і не містити: шкідливого та отрутного насіння, карантинних об`єктів (згідно з чинними карантинними вимогами, включаючи захворювання, бур`янисте насіння, живі комахи), шкідливих домішок, не мати стороннього запаху.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що строк поставки товару - зазначено у Специфікації(-ях), що є невід`ємною частиною цього Договору.

У пункті 2.3 Договору сторонами було погоджено наступні умови поставки - зазначено у Специфікації(-ях), що є невід`ємною частиною цього Договору, відповідно до правил "Інкотермс-2010". У випадку розбіжностей умов Договору з правилами "Інкотермс-2010" пріоритет мають умови Договору. Інструкція щодо заповнення супровідних товарно-транспортних документів при поставці автомобільним / залізничним транспортом надсилається покупцем шляхом електронного листування (e-mail) на електронну адресу постачальника.

За умовами п. 2.4 Договору при поставці товару постачальник зобов`язується надати покупцю:

- оригінал цього Договору, підписаного уповноваженим представником постачальника і завіреного печаткою;

- оригінал рахунок-фактуру з зазначенням номенклатури товару згідно Специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору;

- оригінал видаткової накладної з зазначенням номенклатури товару згідно Специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору:

завірену копію / оригінал залізничної транспортної накладної або товарно-транспортної накладної при поставці товару в порт.

Тільки, для залізничного транспорту:

- завірена копія посвідчення якості;

Оплата товару здійснюється за умов зазначених у Специфікації(-ях), що є невід`ємною частиною цього Договору. У разі ненадання або неповного надання документів визначених у п. 2.4, п. 2.4.1, п. 2.4.2 цього Договору, покупець має право затримати оплату товару (п. 3.2 Договору).

У пункті 3.4 Договору вказано, що зобов`язання покупця по оплаті вважаються виконаними з дати зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Дата переходу права власності на товар зазначена у Специфікації(-ях), що є невід`ємною частиною цього Договору (п. 3.5 Договору).

Відповідно до п. 4.3 Договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань з оплати на покупця накладається пеня в розмірі 0,01% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення оплати.

У пункті 4.5 Договору сторони домовились, що термін позовної давності зі стягнення неустойки за цим Договором встановлюється у три роки згідно зі ст. 259 ЦК України, а період, за який нараховуються штрафні санкції, встановлюється в один рік.

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами та скріплення підписів печатками сторін і діє до 31 грудня 2024 року, а у випадку несвоєчасного виконання сторонами своїх договірних обов`язків - до повного виконання взятих на себе зобов`язань (пунктом 8.1 Договору).

За умовами Специфікації №1 Фермерське господарство " Паросток" зобов`язалось поставити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор" до 06.12.2024 включно ячмінь 3 класу врожаю 2024 року у кількості 100 000,00 кг (+/- 5%) загальною вартістю 869 820,00 грн з ПДВ.

У пункті 4 Специфікації №1 вказано наступні умови оплати:

4.1 покупець здійснює оплату в розмірі 86% від вартості поставленого товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10-х банківських днів з моменту поставки товару і визначення фактичної кількості та якості поставленого товару згідно умов цього Договору, а також після отримання покупцем оригіналів / завірених копій документів, передбачених п. 2.4, п. 2.4.2. Договору;

4.2 покупець зобов`язується здійснити оплату 14% вартості поставленого товару протягом 10-х банківських днів по факту надання постачальником реєстрації податкової(-их) накладної(-йх).

У п. 6 Специфікації №1 до Договору сторони дійшли згоди про те, що остаточна вага та якість товару визначається у місці вивантаження на терміналі.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати поставленого йому згідно Договору товару, у зв`язку із чим у відповідача виник борг у розмірі 494 926,45 грн. Крім того, позивач вказує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 120 327,28 грн, інфляційних витрат у розмірі 26 806,93 грн та 3% річних у розмірі 9 889,01 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Також з аналізу умов Договору вбачається, що він є рамковим договором, тобто таким, що укладений з метою багаторазового застосування, який містить загальні умови поставки товару постачальником, та при цьому погодження істотних умов (найменування товару, кількість, вартість, тощо) кожного окремого зобов`язання з поставки товару (партії товару) погоджується сторонами, зокрема, у видаткових накладних.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній станом на виникнення спірних правовідносин) визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, Фермерським господарством " Паросток" було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор" ячмінь 3 класу врожаю 2024 року у загальній кількості 103 860 кг на загальну суму 903 395,05 грн, а саме:

- за видатковою накладною №60 від 29.11.2024 52 220 кг на суму 454 220,00 грн з ПДВ;

- за видатковою накладною №61 від 03.12.2024 51 640 кг на суму 449 175,05 грн з ПДВ.

Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, а також в них міститься посилання на реквізити Договору.

Крім того, на підтвердження виконання своїх зобов`язань з поставки товару позивачем було надано також Товарно-транспортні накладні №1 від 29.11.2024, №2 від 29.11.2024, №3 від 02.12.2024 та №4 від 02.12.2024.

Фермерським господарством " Паросток" за вказаними операціями було зареєстровано податкову накладну №1 від 03.12.2024 на суму 449 175,05 грн, яка згідно квитанції №1 була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 24.12.2024, та податкову накладну №8 від 29.11.2024 на суму 454 220,00 грн, яка згідно квитанції №1 була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 11.12.2024.

З дати реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (та прийняття їх органами податкової служби) відповідач міг та повинен був бути обізнаним про їх реєстрацію, оскільки вони відображаються в електронному кабінеті відповідача у Державній податковій службі України.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами (зокрема видатковими накладними) підтверджується виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором з поставки відповідачу товару на загальну суму 903 395,05 грн.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що оплата товару здійснюється за умов зазначених у Специфікації(-ях), що є невід`ємною частиною цього Договору. У разі ненадання або неповного надання документів визначених у п. 2.4, п. 2.4.1, п. 2.4.2 цього Договору, покупець має право затримати оплату товару.

У пункті 4 Специфікації №1 вказано наступні умови оплати:

4.1 покупець здійснює оплату в розмірі 86% від вартості поставленого товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10-х банківських днів з моменту поставки товару і визначення фактичної кількості та якості поставленого товару згідно умов цього Договору, а також після отримання покупцем оригіналів / завірених копій документів, передбачених п. 2.4, п. 2.4.2. Договору;

4.2 покупець зобов`язується здійснити оплату 14% вартості поставленого товару протягом 10-х банківських днів по факту надання постачальником реєстрації податкової(-их) накладної(-йх).

Матеріали справи не містять доказів, які б надали суду підстави вважати, що позивачем не передано відповідачу оригіналів / завірених копій документів, передбачених п. 2.4, п. 2.4.2. Договору.

Статтею 253 Цивільного кодексу України унормовано, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, у відповідності до умов Договорута Специфікації Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор" повинне було провести наступні оплати за поставлений товар:

- за поставлений згідно видаткової накладної №60 від 29.11.2024 товар на суму 454 220,00 грн з ПДВ сплатити кошти у розмірі 390 629,20 грн (454 220,00 грн х 0,86) до 13.12.2024 включно;

- за поставлений згідно видаткової накладної №60 від 29.11.2024 товар на суму 454 220,00 грн з ПДВ сплатити кошти у розмірі 63 590,80 грн (454 220,00 грн х 0,14) до 25.12.2024 включно;

- за поставлений згідно видаткової накладної №61 від 03.12.2024 товар на суму 449 175,05 грн з ПДВ сплатити кошти у розмірі 386 290,54 грн (449 175,05 грн х 0,86) до 17.12.2024 включно;

- за поставлений згідно видаткової накладної №61 від 03.12.2024 товар на суму 449 175,05 грн з ПДВ сплатити кошти у розмірі 62 884,51 грн (449 175,05 грн х 0,14) до 07.01.2025 включно.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На виконання своїх зобов`язань з оплати товару Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор" було перераховано Фермерському господарству " Паросток" кошти у загальному розмірі 408 468,60 грн, а саме згідно платіжної інструкції №866 від 12.12.2024 у розмірі 398 468,60 грн та згідно платіжної інструкції №946 від 07.04.2025 кошти у розмірі 10 000,00 грн.

Доказів оплати поставленого позивачем товару в іншій частині в розмірі 494 926,45 грн (903 395,05 грн - 408 468,60 грн) матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на приписи ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що наявність та розмір боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор" у розмірі 494 926,45 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем було прострочено виконання своїх грошових зобов`язань з оплати поставленого позивачем за Договором товару, у зв`язку з чим позовна вимога Фермерського господарства " Паросток" про стягнення боргу у розмірі 494 926,45 грн підлягає задоволенню.

Крім того, посилаючись на порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором, Фермерське господарство " Паросток" стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор" нарахованих за період з 24.12.2024 по 21.08.2025 3% річних у розмірі 9 889,01 грн, нарахованих за період з січня по червень 2025 року інфляційних втрат у розмірі 26 806,93 грн та нарахованої за період з 24.12.2024 по 21.08.2025 пені у розмірі 120 327,28 грн.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор" не навело обставин, з якими законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України в редакції, чинній на дату виникнення прострочення).

Згідно чинної редакції ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Відповідно до п. 4.3 Договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань з оплати на покупця накладається пеня в розмірі 0,01% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення оплати.

За приписами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на дату виникнення прострочення) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У пункті 4.5 Договору сторони домовились, що термін позовної давності зі стягнення неустойки за цим Договором встановлюється у три роки згідно зі ст. 259 ЦК України, а період, за який нараховуються штрафні санкції, встановлюється в один рік.

З пунктів 4.3, 4.5 Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір пені (0,01%), порядок нарахування пені (від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення оплати) та строк нарахування пені (один рік).

Як вбачається із викладеного в змісті позовної заяви розрахунку пені, позивачем нараховується відповідачу пеня на суму 504 926,45 грн (до сплати відповідачем 07.04.2025 10 000,00 грн) за період з 24.12.2024 по 07.04.2025, а на суму 494 926,45 грн (після сплати відповідачем 07.04.2025 10 000,00 грн) за період з 08.04.2025 по 21.08.2025.

Суд вважає наведений Фермерським господарством " Паросток" розрахунок пені необґрунтованим, оскільки, по-перше, позивачем не вірно визначено дати, з яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор" є таким, що прострочило виконання своїх зобов`язань. Зокрема на враховано, що партії товару мали сплачуватись відповідачем двома платежами із різним строком оплати.

По-друге, із системного аналізу наведених приписів чинного законодавства вбачається, що день виконання зобов`язання не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.01.2015 по справі №3-204гс14, постановах Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №927/1091/17, від 08.05.2019 у справі №910/9078/18, від 20.08.2024 у справі №910/1925/23, тобто являється усталеною судовою практикою.

Суд вважає цілком обґрунтованою відповідну позицію касаційних судів, оскільки очевидно, що у разі виконання боржником свого зобов`язання в певний день (наприклад, в першій половині дня), то у відповідну календарну дату прострочення боржника не триває весь день (24 години), в той час як нарахування за цей день штрафних санкцій є несправедливим та демотивуватиме боржника як найшвидше виконати своє вже прострочене зобов`язання.

Таким чином, відповідачем було частково виконано зобов`язання 07.04.2025 (сплачено в рахунок погашення боргу 10 000,00 грн), а відтак на дану дату не підлягає нарахуванню пеня на сплачену суму боргу, оскільки пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення платежу.

По-третє, позивач здійснює розрахунок виходячи із пені у розмірі 0,1% від вартості товару, однак такий розмір пені встановлений п. 4.2 Договору за порушення зобов`язання з поставки (негрошового зобов`язання). Натомість за порушення строку оплати товару (грошового зобов`язання) розмір пені встановлений п. 4.3 Договору та складає 0,01% від вартості неоплаченого товару.

По-четверте, Фермерське господарство " Паросток" нараховує пеню на останній день строку виконання зобов`язання Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор" з оплати другої частини товару із партії, поставленої за видатковою накладною №60 від 29.11.2024, хоча в цей день, відповідач ще не прострочив виконання свого зобов`язання.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з урахуванням встановлених судом дат, з яких відповідач прострочив виконання зобов`язання, та сум боргу, а також визначеного позивачем періоду нарахування пені, суд приходить до висновку, що правомірним є нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор" пені у розмірі 12 158,02 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 9 889,01 грн, нараховані за період з 24.12.2024 по 21.08.2025, та інфляційні витрати у розмірі 26 806,93 грн, нараховані за період з січня по червень 2025 року.

Суд вважає наведений у змісті позовної заяви Фермерським господарством " Паросток" розрахунок 3% річних необґрунтованим, оскільки, по-перше, позивачем не вірно визначено дати, з яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор" є таким, що прострочило виконання своїх зобов`язань. Зокрема на враховано, що партії товару мали сплачуватись відповідачем двома платежами із різним строком оплати.

По-друге, Фермерське господарство " Паросток" нараховує 3% річних на останній день строку виконання зобов`язання Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор" з оплати другої частини товару із партії, поставленої за видатковою накладною №60 від 29.11.2024, хоча в цей день, відповідач ще не прострочив виконання свого зобов`язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних витрат, встановив, що незважаючи на допущені позивачем помилки в розрахунку 3% річних, заявлені ним до стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат є меншими, ніж встановлені судом суми, стягнення яких є правомірним, а тому, зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор" 3% річних у розмірі 9 889,01 грн та інфляційних витрат у розмірі 26 806,93 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Фермерського господарства " Паросток" підлягають задоволенню частково зі стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор" боргу у розмірі 494 926,45 грн, пені у розмірі 12 158,02 грн, 3% річних у розмірі 9 889,01 грн та інфляційних витрат у розмірі 26 806,93 грн.

Щодо розподілу витрат позивача на оплату судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В поданій до суду шляхом формування в системі "Електронний суд" позовній заяві Фермерським господарством " Паросток" заявлено вимогу майнового характеру про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор" коштів у розмірі 651 949,67 грн.

В той же час, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У відповідності до наведених приписів закону за подання до господарського суду даної позовної заяви Фермерське господарство " Паросток" повинне було сплатити судовий збір у розмірі 7 823,40 грн (651 949,67 грн х 0,015 х 0,8).

В той же час, Фермерським господарством " Паросток" за звернення до господарського суду із майновою вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор" коштів у розмірі 651 949,67 грн сплачено судовий збір у розмірі 7 936,64 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №475 від 19.08.2025.

Тобто позивачем при зверненні до суду із даним позовом було надмірно сплачено судовий збір у сумі 113,24 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, судовий збір у сумі 113,24 грн не підлягає розподілу між сторонами за наслідками розгляду спору у справі №910/10504/25 та може бути повернутий за клопотанням особи, яка його сплатила - Фермерського господарства " Паросток".

Щодо судового збору, який підлягав сплаті позивачем за звернення до суду із даним позовом, - 7 823,40 грн, то згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Фермерського господарства " Паросток" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор" (01024, м. Київ, вул. Басейна, буд. 5б; ідентифікаційний код 44144138) на користь Фермерського господарства " Паросток" (28300, Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, селище Петрове, вул. Українська, буд. 8, кв. 60; ідентифікаційний код 20642440) борг у розмірі 494 926 (чотириста дев`яносто чотири тисячі дев`ятсот двадцять шість) грн 45 коп., пеню у розмірі 12 158 (дванадцять тисяч сто п`ятдесят вісім) грн 02 коп., 3% річних у розмірі 9 889 (дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять) грн 01 коп., інфляційні витрати у розмірі 26 806 (двадцять шість тисяч вісімсот шість) грн 93 коп. та судовий збір у розмірі 6 525 (шість тисяч п`ятсот двадцять п`ять) грн 37 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволені позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 06.02.2026.

Суддя Р.В. Бойко