Ухвала суду № 133869965, 05.02.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/657/26

провадження № 1-кс/619/94/26

УХВАЛА

іменем України

04 лютого 2026 року м. Дергачі

Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі клопотання слідчого ВП № 3 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025222080000049від 17 листопада 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Зачепилівка Зачепилівського району Харківської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, працюючого в ДП «Завод імені В.О. Малишева» стрілець ВОХОР, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,

в с т а н о в и в:

До Дергачівського районного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що на адресу Дергачівської окружної прокуратури Харківської області надійшла заява ОСОБА_8 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , який вимагає у нього неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави.

Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше початку листопада 2025 року, перебуваючи на території м. Харкова, розробив злочинну схему одержання неправомірної вигоди від громадян України для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме посадовими особами закладів охорони здоров`я, посадовими особами Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО), а також посадовими особами районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (РТЦК та СП), щодо встановлення групи інвалідності, яка в подальшому буде підставою для виключення з військового обліку.

ОСОБА_5 , маючи прямий злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішень посадовими особами, поєднаний із вимаганням неправомірної вигоди, діючи з корисливих мотивів, на початку листопада 2025 року, під час особистого спілкування з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом створення штучних умов для надання йому неправомірної вигоди, з метою одержання неправомірної вигоди, діючи умисно,повідомив останньому про неможливість самостійного проходження медичного обстеження та отримання рішення ЕКОПФО щодо встановлення групи інвалідності в умовах воєнного стану без надання грошових коштів посадовим особам ЕКОПФО, закладів охорони здоров`я та РТЦК та СП.

Одночасно з цим, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 , що має налагоджені корупційні зв`язки з посадовими особами закладів охорони здоров`я, ЕКОПФО, РТЦК та СП, шляхом використання яких він може забезпечити виготовлення необхідної медичної документації із заздалегідь визначеними діагнозами та подальше прийняття позитивного рішення посадовими особами ЕКОПФО про встановлення ОСОБА_8 групи інвалідності, яка стане підставою для виключення останнього з військового обліку.

Таким чином, ОСОБА_5 створив для ОСОБА_8 штучні умови, за яких останній був вимушений надати йому неправомірну вигоду задля встановлення групи інвалідності, створивши впевненість у своїх діях, а саме реальності впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме на прийняття відповідних рішень посадовими особами Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, закладів охорони здоров`я та РТЦК та СП.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 про необхідність передачі йому, тобто ОСОБА_5 , грошових коштів у сумі 15 000 доларів США, які, зі слів ОСОБА_5 , мали бути передані посадовим особам закладів охорони здоров`я, ЕКОПФО та РТЦК та СП за прийняття рішень на користь ОСОБА_8

29.01.2026 близько 12:00 ОСОБА_5 , перебуваючи у сквері «Стрілка» біля будинку № 1 по провулку Банному в м. Харкові, під час особистої зустрічі з ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, повідомив останньому про необхідність передачі першої частини неправомірної вигоди в сумі 5 000 доларів США, а також надання копії паспорта, після чого пообіцяв направити останнього до сімейного лікаря для укладення декларації та проходження медичних обстежень із подальшою госпіталізацією.

При цьому ОСОБА_5 повідомив, що госпіталізація буде формальною та триватиме не більше половини дня з метою створення видимості лікування та уникнення викриття, а строки отримання групи інвалідності складатимуть від 6 до 12 місяців. Також ОСОБА_5 визначив порядок поетапної передачі неправомірної вигоди, а саме другу частину в сумі 5 000 доларів США після першої госпіталізації та третю частину в сумі 5 000 доларів США безпосередньо перед засіданням комісії ЕКОПФО, а також пообіцяв надати необхідні інструкції щодо поведінки ОСОБА_8 під час розгляду його медичних документів.

02.02.2026 приблизно о 17:50 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в середині автомобілю «Mazda CX5» державний номерний знак НОМЕР_1 , навпроти будинку № 16 по вул. Клочківській в м. Харкові, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання та одержання неправомірної вигоди, для себе та третьої особи, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди та особистого збагачення, діючи умисно, в ході особистої зустрічі з ОСОБА_8 повідомив останньому вимогу про необхідність передачі йому грошових коштів в сумі 5000 доларів США та копію паспорту, після чого ОСОБА_8 передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 5000 доларів США. та копію паспорту громадянина України на своє ім`я.

Враховуючи викладене, ОСОБА_5 за вищенаведених обставин вимагав та в подальшому отримав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 5 000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 02.02.2026 складає 214 056 гривень, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме за вплив на посадових осіб закладів охорони здоров`я щодо видачі необхідної медичної документації ОСОБА_8 , на посадових осіб Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, щодо прийняття рішення про встановлення ОСОБА_8 групи інвалідності, а також на посадових осіб РТЦК та СП щодо виключення ОСОБА_8 з військового обліку.

02 лютого 2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Метою і підставами застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою згідно з п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;- вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення вказаного клопотання та просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків та неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам.

Зазначила, що вже проведено всі обшуки, тому щось приховати або знищити ОСОБА_5 вже не може, він має офіційне місце проживання, має дружину, яка є інвалідом 3 групи з 01.06.2022 року, офіційно працевлаштований. Окрім того, ОСОБА_5 має проблеми з венами, він приймає ліки, має питання по серцю, є інвалідом, що підтверджено відповідними документами. Це свідчить про його міцні соціальні зв`язки. З приводу впливу на свідків у клопотанні не вказані свідки, на яких він міг би вплинути, на свідка ОСОБА_8 він вже не має можливості вплинути, оскільки у нього вилучено телефон по якому він підтримував зв`язок. Також не погоджується з тим, що її підзахисний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше ОСОБА_5 не судимий. Просила застосувати до підозрюваного цілодобовий або нічний домашній арешт, у разі задоволення запобіжного заходу, просила застосувати мінімальний розмір застави

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника, при цьому скористався ст. 63 Конституції України.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані до суду матеріали та докази в їх сукупності, слідчий суддя доходить до наступного.

Так, в провадженні слідчого відділення ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025222080000049 від 17 листопада 2025 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Законодавчі підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою .

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити: (1) чи набула особа статусу підозрюваного; (2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення; (3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; (4) чи наявні інші обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України; (5) чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження; (6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.

За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваного має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.

Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, складено і підписано 03 лютого 2026 року та вручена останньому 03.02.2026.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність останнього до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується: - заявою ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_5 пропонує за грошову винагороду здійснити вплив на посадових осіб; - матеріалами Управління МП ГУНП в Харківській області, на виконання доручення прокурора, якими викривається протиправна діяльність ОСОБА_5 ; -свідченнями свідка ОСОБА_8 ; - протоколом затриманням у порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, а саме отримання неправомірної вигоди; - протоколом огляду місця події від 02.02.2026, під час якого в автомобілі «Mazda CX5», державний номерний знак НОМЕР_1 виявлено грошові кошти на суму 5000 (п`ять тисяч) доларів США, внаслідок отримання ОСОБА_5 неправомірної вигоди від ОСОБА_8 .

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, у клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_5 дій, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК, а саме: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду

При встановленні наявності ризику того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя не може орієнтуватися лише на суворість можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на низку інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko проти Росії, § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev проти Молдови, § 58). Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання (Sulaoja проти Естонії, § 64).

Слідчий суддя приймає до уваги той факт, що підозрюваний ОСОБА_5 на даний час працює в ДП «Завод імені В.О. Малишева» стрільцем ВОХОР, має сім`ю, постійне місце проживання, а ці обставинисвідчать про його міцні сімейні та соціальні зв`язки, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності. Таким чином, слідчий суддя вважає, що ризик переховування ОСОБА_5 є маловірогідним, а доводи сторони обвинувачення на обґрунтування вказаного ризику належним чином не вмотивовані.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані підчас допиту свідка у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Покази свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 , як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

Оскільки на даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено, отже є підстави вважати, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі може інформувати про хід досудового розслідування інших ймовірних фігурантів у кримінальному провадженні з метою уникнення ними кримінальної відповідальності, які можуть бути причасні до вчинення злочину щодо отримання неправомірної вигоди, через здійснення впливу на осіб, уповноважених на виконання функції держави.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України на даному етапі кримінального провадження підтверджується зокрема тим, що ОСОБА_5 інкримінується вчинення кримінального правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, до даного злочину можуть бути причетні і інші особи, з метою уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_5 може здійснювати плив на осіб, уповноважених на виконання функції держави, що об`єктивно вказує на можливість продовжити вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому такий ризик є актуальним на даний час.

Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у разі визнання винуватим у вчиненні якого йому може загрожувати покарання, у тому числі, у виді позбавлення волі. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права.

Наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, у зв`язку з наявністю встановлених у судовому засіданні ризиків слідчий суддя переконаний, що застосування більш м`яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов`язання, особиста порука або ж домашній арешт не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків з урахуванням обставин інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк тримання під вартою строком на 60 діб.

Альтернативний запобіжний захід.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Слідчий суддя, відповідно до положень ст. 182 КПК України, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, тобто одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, а це свідчить про підвищену суспільну небезпеку протиправних дій, а також ступінь встановлених ризиків, слідчий суддя доходить висновку, що застава у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків, передбачених цим Кодексом. При визначенні розміру застави, слідчим суддею також було враховані обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, який є працездатною особою, на даний час має постійне місце роботи, атому вважає визначений розмір застави достатнім для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та таким, що не є завідомо непомірним для останнього.

Визначення розміру застави у даному випадку з урахуванням всіх вищезазначених обставин та тяжкості інкримінованого злочину забезпечує дотримання судом прав особи, передбачених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Висновки за результатами розгляду клопотання.

З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованого злочину, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.

Слідчий суддя бере до уваги наявність у підозрюваного постійного місця проживання, місця роботи, враховує його стійкі соціальні зв`язки, однак дані обставини, з урахуванням вищевикладеного, не можуть слугувати достатньою підставою для обрання підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. До того ж, ці обставини існували і на момент вчинення злочину, проте жодним чином не виступили стримуючим фактором у поведінці підозрюваного. Крім того, матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров`я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.

Доводи захисту про те, щоОСОБА_5 має проблеми зі здоров`ям пов`язані з оперативним втручання на ногах і має ряд супутніх захворювань, які потрібно лікувати, слідчий суддя на цей час відхиляє, оскільки на момент затримання він лікування не проходив, є працездатною особою, надані медичні документи по його захворюванням датовані 2021, 2024 роками, крім того, відповідно до ст. 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення», медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув`язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров`я. Порядок надання ув`язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув`язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров`я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, особам які утримуються у слідчому ізоляторі забезпечується надання первинної лікувально-профілактичної допомоги, яка включає консультацію лікаря, діагностику і лікування основних найпоширеніших захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення хворого ув`язненого чи засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги.

З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_5 , враховуючи його тяжкість, суспільну небезпеку злочину під час дії воєнного стану, слідчий суддя вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.

Слід також зазначити, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

Клопотання слідчого ВП № 3 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025222080000049від 17 листопада 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Зачепилівка Зачепилівського району Харківської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 (шістдесят днів), тобто до 02 квітня 2026 року (включно).

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 02 лютого 2026 року з 17 год 57 хв.

Строк дії ухвали (в частині тримання під вартою) до 17 год 57 хв 02 квітня 2026 року (включно).

Визначити ОСОБА_5 суму застави у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Харківській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249; Банк отримувача Державна казначейська служба України (м. Київ), код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок: UA 208201720355299002000006674 (призначення платежу - застава), протягом дії ухвали.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

-не відлучатися за межі міста Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утриматись від будь якого спілкування із свідками та іншими учасниками у кримінальному провадженні № 42025222080000049.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 02 квітня 2026 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Дергачівський районний суд Харківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 прозастосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та керівнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України - для виконання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Зобов`язати слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваного про його тримання під вартою.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити під розпис ОСОБА_5 , захиснику ОСОБА_4 , прокурору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляції до суду апеляційної інстанції, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали складено та оголошений учасникам судового провадження в залі судового засідання № 3 Дергачівського районного суду Харківської області 05.02.2026 року о 08 годині 45 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1