Ухвала суду № 133866692, 05.02.2026, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/142/26

Провадження № 2/542/308/26

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

05 лютого 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі судді Шарової-Айдаєвої О.О., розглянувши матеріали позовної заяви Новосанжарського санаторію-профілакторію «Антей» (пров. Ромашковий, буд. 10, селище Нові Санжари, Полтавський район, Полтавська область) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання:АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за надання послуг тимчасового проживання,

В С Т А Н О В И В:

21 січня 2026 року адвокат Остапенко Ірина Олександрівна звернулась в інтересах Новосанжарського санаторію-профілакторію «Антей» до Новосанжарського районного суду Полтавської області з цивільним позовом доОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Новосанжарського санаторію-профілакторію «Антей» (код ЄДРПОУ: 21067929) коштів за надання послуг тимчасового проживання з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2025 року в сумі 42 857 грн 00 грн, інфляційних втрат у сумі 1911 грн 25 коп. та 3% річних 991 грн 58 коп.

Підставою позову є наявність заборгованості у відповідача за надання послуг тимчасового проживання.

Згідно з вимогами частини 6 статті 187 ЦПК України, суд звернувся до відповідних органів реєстрації місця перебування та місця проживання осіб з метою отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Відповідно до інформації Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області від 23 січня 2026 року № 02-01-22/26, яка надійшла до суду 04 лютого 2026 року, зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 66).

Як вбачається із відповіді № 2307355 від 04 лютого 2026 року щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до довідки ВПО № 1620-5001875502 від 14 липня 2022 року (а.с. 68).

Частиною 1 статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, тобто виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.

Пунктом 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», роз`яснено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (ч. 1 ст. 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

При цьому правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є плата за користування нерухомим майном, розташованим відповідно до договору користування приміщенням місця тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_2 .

Отже, предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язання за договором про надання послуг тимчасового проживання, тобто такий договір укладений щодо користування нерухомим майном та такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а відтак даний спір відноситься до категорії справ, що розглядаються судами в порядку виключної підсудності, а тому виходячи із встановлених статтею 30 ЦПК України правил виключної підсудності, дана справа підсудна Новосанжарському районному суду Полтавської області.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 у справі № 911/2390/18.

Враховуючи наведене, зазначений позов повинен бути вирішений за місцем знаходження нерухомого майна, за правилами виключної підсудності, що також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17 (провадження №61-30812св18).

Отже, справа підсудна Новосанжарському районному суду Полтавської області.

Позовна заява відповідає вимогам статті 175 ЦПК України, позивачем додані документи, що додаються до позовної заяви, відповідно до статті 177 ЦПК України з урахуванням того, що позовна заява подана в електронній формі через електронний кабінет.

Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позову або відмови у відкритті провадження у справі, які передбачені статтями 185-186 ЦПК України, на даній стадії відсутні.

Отже, позовну заяву необхідно прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі

Враховуючи вимоги статей 19, 274, 277 ЦПК України, справа є малозначною та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 19, 187, 260, 274, 277 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Прийняти позовну заяву Новосанжарського санаторію-профілакторію «Антей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуг тимчасового проживання до розгляду і відкрити провадження у цивільній справі № 542/142/26.

Справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом учасників справи.

Судове засідання призначити на 26 лютого 2026 року на 14 год 00 хв у приміщенні Новосанжарського районного суду Полтавської області, який знаходиться за адресою: площа Перемоги, 11, селище Нові Санжари, Полтавська область.

Копію ухвали надіслати позивачу та відповідачу.

Відповідач має право подати заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для надання до суду відзиву на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Роз`яснити відповідачу, що в разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Для подання позивачем відповіді на відзив та подання відповідачем заперечень на відповідь позивача встановити строк п`ять днів з дня отримання відповідної заяви по суті справи.

Копії відповіді на відзив та заперечення на відповідь одночасно з поданням до суду повинні бути надіслані іншим учасникам справи.

Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом.

У разі не надання відповіді на відзив чи заперечення у строк, встановлений судом, без поважних причин, суд вирішить справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 193 ЦПК України, у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов, який повинен відповідати вимогам статті 194 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва