Вирок № 133865301, 06.02.2026, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/1270/25

Провадження № 1-кп/483/78/2026

В И Р О К

Іменем України

06 лютого 2026 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025152100000107 від 04 серпня 2025 року, за обвинуваченням,

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Надлиманське Овідіопольского району Одеської області, є громадянином України, має повну загальну середню освіту, офіційно не працює, не одружений, перебуває у цивільному шлюбу, має на утриманні 5-х малолітніх дітей, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 03 серпня 2025 року приблизно о 23 год. 00 хв. маючи злочинний умисел, направлений на спричинення своїй співмешканці ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, перебуваючи біля вхідної хвіртки приватного домоволодіння АДРЕСА_2 , на підґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи із застосуванням сили для пригнічення волі потерпілої, схопив руками за верхній одяг ОСОБА_5 , збив її з ніг, затягнув до приміщення літньої кухні вказаного приватного домоволодіння, де реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, став наносити численні удари долонями і кулаками своїх рук, а також ногами, по голові, обличчю, тулубу, кінцівках ОСОБА_5 , тим самим спричинивши тілесні ушкодження у вигляді: забоїв м`яких тканин голови, тулубу та кінцівок, саден в ділянці голови, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень; у вигляді перелому носової перетинки та кісток носа зі зміщенням кісткових уламків, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які призвели до короткочасного розладу здоров`я; у вигляді перелому дев`ятого ребра справа, що ускладнилось підшкірною емфіземою та правобічним пневмотораксом, що відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні винним себе визнав повністю та дав показання про те, що дійсно за викладених вище обставин наніс тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_5 з якою перебуває у цивільному шлюбі. Цивільний позов прокурора визнав в повному обсязі. У вчиненому щиро кається. Просив призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні, підтвердила обставини викладені в обвинувальному акті та зазначила, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого вона не має, з обвинуваченим вони примирились та проживають разом.

За згодою учасників судового розгляду відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

Роз`яснивши учасникам судового розгляду наслідки щодо позбавлення їх права оскаржити в апеляційному порядку обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого, та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу.

Аналізуючи досліджені у провадженні докази та оцінюючи їх у сукупності, суд знаходить доведеною винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме у умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч. 1 ст. 122 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до ст. ст. 65-67 КК України враховує, що він вчинив нетяжкий злочин, його особу, а саме те, що він в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має на утриманні 5-х малолітніх дітей, відсутність претензій матеріального та морального характеру з боку потерпілої, обставиною, що обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах та обставину, що його пом`якшує покарання є щире каяття обвинуваченого.

З урахуванням даних про особу винного, суд вважає, що мета покарання, передбачена ч.ч. 2, 3 ст. 50 КК України, може бути досягнута при призначенні ОСОБА_4 міри покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України.

Водночас, на думку суду, повне визнання вини обвинуваченим та його щире каяття дають підстави для висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання із застосуванням ст. 75 КК України з покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Крім того, оскільки кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим є таким, що пов`язане з домашнім насильством, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 за наслідками вчиненого ним правопорушення є кривдником, а потерпіла постраждалою особою від домашнього насильства відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», згідно з яким «Кривдник це особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі», а «Особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі постраждала особа) особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі».

Згідно зі ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суб`єкт, відповідальний за виконання програм для кривдників, організовує та забезпечує проходження кривдниками таких програм. Кривдник повинен мати можливість відвідувати програму для кривдників за власною ініціативою на добровільній основі. У разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб`єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов`язку пройти таку програму.

Таким чином, враховуючи думку прокурора, потерпілої, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 , як кривднику, необхідно призначити обмежувальні заходи, що передбачені ст. 91-1 КК України, а саме виконання програми для кривдників.

Програми для кривдників, згідно зі ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» виконують суб`єкти, відповідальні за виконання такої програми місцева державна адміністрація та орган місцевого самоврядування, а органом, що здійснює профілактичний облік кривдників і профілактичну роботу з ними здійснює орган Національної поліції України уповноважений підрозділ органів Національної поліції України, а тому копія вироку для виконання підлягає направленню до Миколаївської райдержадміністрації (Миколаївської районної військової адміністрації), Куцурубської сільської територіальної громади Миколаївського району Миколаївської області та до відділення поліції № 7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області.

Відповідно до ст.ст. 127-129 КПК України, суд, постановляючи обвинувальний вирок залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє позов повністю, частково, відмовляє в його задоволенні чи залишає без розгляду, роз`яснюючи цивільному позивачеві право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

На підставі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

У судовому засіданні знайшла своє підтвердження вина ОСОБА_4 у спричиненні потерпілій тілесних ушкоджень, внаслідок чого остання перебувала на лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві Миколаївської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» та на її лікування закладом охорони здоров`я здійснено витрати на загальну суму 9182 грн. 08 коп., а тому з врахуванням викладеного позовні вимоги прокурора про стягнення вказаної суми підлягають задоволенню.

Речові доказів та судові витрати відсутні.

Запобіжний захід до обвинуваченого у даному кримінальному проваджені не застосовувався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він протягом одного року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 а наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Призначити ОСОБА_4 , наступні обмежувальні заходи, що передбачені п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, строком на 3 (три) місяці:

- направити ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників.

Для виконання програми для кривдників, відповідно до ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», копію вироку після набрання законної сили направити до Миколаївської райдержадміністрації (Миколаївської районної військової адміністрації), Куцурубської сільської територіальної громади Миколаївського району Миколаївської області, Відділення поліції № 7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» (ЄДРПОУ 05483090, р/р UA723052990000026003011705639) 9182 (дев`ять тисяч сто вісімдесят дві) гривні 08 копійок в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_5 .

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: