Рішення № 13386137, 07.07.2010, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 2-5116

2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 липня 2010 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючої - судді Порозової І.Ю.

при секретарі Яковенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до ДП ДАК “Хліб України” Богданівецький комбінат хлібопродуктів про стягнення недоплаченої заробітної плати, середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку, компенсації за невикористану відпустку, скасування наказу про звільнення та стягнення моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 працювала на ДП ДАК “Хліб України” Богданівецький комбінат хлібопродуктів інженером з підготовки кадрів першої категорії з 01.08.1978 року по 10.04.2010 року. 16.04.2002 року була незаконно звільнена з роботи та 26.06.2009 року поновлена на роботі Хмельницьким міськрайонним судом. Наказом №07-п від 28 січня 2010 року поновлена на роботі та встановлено посадовий оклад 1219 грн., наказом № 10-п від 05 лютого 2010 року внесено зміни в наказ № 07-п в частині назви професії та посадового окладу, який з 27.06.2009 року склав 1501 грн. Наказом по підприємству № 20-п від 12.04.2010 року звільнена з роботи згідно п. 1ст. 40 КзпП України з 10.04.2010 року.

З ОСОБА_1 проведено розрахунки при звільненні, а саме виплачена заробітна плата за період з 27.06.2009 року по 10.04.2010 року в сумі 12576, 88 грн. , компенсацію за невикористану відпустку за той же період в розмірі 1158, 84 грн.

06.05.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення недоплаченої заробітної плати за період з листопада 2009 року по лютий 2010 року в розмірі 1339 грн. 52 коп., компенсації за невикористану відпустку за період з 16.04.2002 року по 10.04.2010 року в розмірі 13584 грн. 96 коп, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди в розмірі 5000 грн., посилаючись на те, що підприємство сплатило їй при звільненні заробітну плату не в повному розмірі, взагалі не виплатило компенсацію за невикористану відпустку за період з 16.04.2002 року по 27.06.2009 рік, не повністю виплатило компенсацію за невикористану відпустку за період з 27.06.2009 року по 10.04.2010 року, а внаслідок порушень законодавства про працю, допущених підприємством, вона перенесла моральні страждання.

В попередньому судовому засіданні 11.06.2010 року та в судових засіданнях 02.07 та 06.07.2010 року позивачка уточнювала позовні вимоги та остаточно просить стягнути з відповідача недоотриману заробітну плату в сумі 1339, 52 грн. за період з листопада 2009 року по лютий 2010 року; компенсацію за невикористану відпустку за період з 16.04.2002 року по 10.04.2010 року в сумі 13650,04 грн.; середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 4352 грн. 90 коп. Скасувати наказ № 20-п від 12.04.2010 року про звільнення з роботи та звільнити днем винесення рішення по справі, а також стягнути моральну шкоду 5000 грн.

В судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала .

Представник відповідача проти позову заперечує посилаючись на те, що звільнення ОСОБА_1 проведено відповідно до вимог діючого законодавства і їй виплачені всі належні кошти, а моральної шкоди ОСОБА_1 не заподіяно.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню згідно слідуючих підстав.

Судом об'єктивно встановлено, що ОСОБА_1 працювала на ДП ДАК “Хліб України” Богданівецький комбінат хлібопродуктів інженером з підготовки кадрів першої категорії з 01.08.1978 року по 10.04.2010 року. 16.04.2002 року була незаконно звільнена з роботи та 26.06.2009 року поновлена на роботі Хмельницьким міськрайонним судом. Наказом №07-п від 28 січня 2010 року поновлена на роботі та встановлено посадовий оклад 1219 грн., наказом № 10-п від 05 лютого 2010 року внесено зміни в наказ № 07-п в частині назви професії та посадового окладу, який з 27.06.2009 року склав 1501 грн. Наказом по підприємству № 20-п від 12.04.2010 року звільнена з роботи згідно п. 1ст. 40 КзпП України з 10.04.2010 року.

З ОСОБА_1 проведено розрахунки при звільненні, а саме виплачена заробітна плата за період з 27.06.2009 року по 10.04.2010 року в сумі 12576, 88 грн. , компенсацію за невикористану відпустку за той же період в розмірі 1158, 84 грн.

Вказані обставини підтверджуються рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 26.06.2009 року; наказом № 07-п від 28.01.2010 року; наказом № 10-п від 05.02. 2010 року; наказом № 20-п від 12.04.2010 року; довідками про нараховану та виплачену заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку.

Відповідно до ч.3 ст.32 КЗпП України- у звязку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці-систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 повідомлена про встановлення неповного робочого часу в день, коли її фактично було допущено до роботи, а саме 2 лютого 2010 року. Вказану обставину підтвердила свідок ОСОБА_2 До цього часу, відповідно до рішення суду від 26.07.2009 року про поновлення на роботі ОСОБА_1 являлася працівником підприємства і в вересні 2009 року мала бути повідомлена про наказ щодо встановлення неповного робочого дня, як і інші працівники, а не працювала позивачка в той час з вини підприємства, керівництво якого не виконувало вказане рішення про поновлення на роботі. На підставі викладеного ОСОБА_1 має право на отримання заробітної плати за період листопад 2009 року-лютий 2010 року відповідно до посадового окладу- 1501 грн. За вказаний період позивачці виплачено 4664,48 грн., недоплата складає 1339,52 грн. ( 1501х4=6004 4664,48=1339,52) Вказану суму слід стягнути на користь позивачки (з відрахуванням податку та інших обовязкових платежів).

Відповідно до п.2 частини першої ст.82 КЗпП час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково ( у т.ч. час оплачуваного вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу) зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Перебування ОСОБА_1 у вимушеному прогулі з 16.04.2002 року по 26.06.2009 року встановлено рішенням суду від 26.06.2009 року.

Відповідно до частини першої ст. 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки (тобто, до моменту звільнення), а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Посилання представника відповідача на відсутність у ОСОБА_1 права на компенсацію за додаткову відпустку не має законного підгрунтття, оскільки згідно п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про відпустки» щорічна відпустка охоплює: основну відпустку; додаткову відпустку за роботу із шкідливими та важкими умовами праці; додаткову відпустку за особливий характер праці; інші відпустки, передбачені законодавством. Отже, виходячи з вищезазначеного, не виплачується грошова компенсація за невикористані додаткові відпустки у звязку із навчанням, творчі відпустки та відпустки без збереження заробітної плати.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід виплатити компенсацію за невикористані щорічні відпустки за період з 16.04.2002 року по 10.04.2010 року із розрахунку-37 днів відпустки за кожен рік, що із врахуванням періоду вже компенсованої відпустки складає 96 місяців, що із розрахунку 3.08 днів ( 37 днів відпустки / 12 місяців=3.08 днів відпустки на місяць) відпустки на місяць дорівнює 296 календарних днів. Розрахунок компенсації за невикористані відпустки проводиться із розрахунку суми заробітної плати, що належить до виплати

ОСОБА_1. за останні девять повних робочих місяці, що в загальному складає 13486,83 грн. ( 8 місяців по 1501 грн., з липня 2009 року по лютий

2010 року включно та + 1478,83 грн. за березень, оскільки позивачка не ставила вимогу про перарахунок цієї суми). Кількість днів, з яких здійснюється розрахунок, відповідно до довідки підприємства від 11.06.2010 року 270.

13486,83 / 270=50грн. середній заробіток.

50 х 296 = 14800 грн. компенсації.

14800-1158,84грн. виплачених підприємством=13641,16 грн. компенсації за невикористану відпустку, яка належить до виплати (з відрахуванням податку та інших обовязкових платежів).

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. В ст.117 КЗпП України зазначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки розрахунку. Ч.2 вказаної статті зазначає, що при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене у ч.1 цієї статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Отже, виходячи із вище наведеного ОСОБА_1 слід виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 10.04.2010 року по 06.07.2010 року включно, що складає 3970,40 грн.

Заробітна плата за два останніх відпрацьованих місяці 2979,83 грн.( 1501 грн. за лютий+1478,83 грн. за березень) / 42 робочих дні ( 20-лютий; 22-березень) = 70,9 (середньоденний заробіток)

56 (робочих дні за час затримки розрахунку) х 70.9 ( середньоденного заробітку)= 3970,40 грн. середній заробіток за весь час затримки розрахунку.

Суд також вважає, що порушення законних прав ОСОБА_1 призвело до моральних страждань останньої, втрати нормальних життєвих звязків і вимагали від неї додаткових зусиль для організації свого життя. В звязку з цим на користь позивача слід стягнути моральну шкоду в сумі 500 грн.

Звільнення ОСОБА_1 проведено відповідно до чинного законодавства за виключенням дня звільнення, який припадає на вихідний день, тому в наказ № 20-п від 12.04.2010 року слід внести зміни щодо дати звільнення, вважати датою звільнення наступний після вихідного день 12 квітня 2010 року.

Керуючись ст.ст.10, 60, 209, 212-215 ЦПК України,ст.ст. 32; п.1,40; 74; 75; 76; ч.1 п.2, 82; ч.1, 83; 116;, 117; 232; 237-1 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України “Про відпустки”; Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року, суд,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ДП ДАК “Хліб України” Богданівецького комбінату хлібопродуктів на користь ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату в сумі 1339,52 грн.; середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку в сумі 3970,40 грн.; компенсацію за невикористану відпустку в сумі 13641,16грн., а всього 18951,08 грн. з яких необхідно провести утримання податку та інших обов'язкових платежів, а також моральну шкоду в сумі 500 грн.

Змінити дату звільнення ОСОБА_1 з посади інженера з підготовки кадрів першої категорії.

Вважати ОСОБА_1 звільненою за ст.40 п.1 КЗпП України в звязку з скороченням чисельності працівників з 12 квітня 2010 року.

Стягнути з ДП ДАК “Хліб України” на користь держави держмито в сумі 194 грн. 50 коп.

Стягнути з ДП ДАК “Хліб України” 120 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду цивільної справи на розрахунковий рахунок 31215259700002, одержувач ВДК у м. Хмельницькому, код ЗКПО 23565225, банк одержувача ГУДКУ в Хмельницькій області МФО 815013, КЕКД 22050000.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження рішення, яка подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя: