Рішення № 13386064, 21.06.2010, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 2-3747

2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2010 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючої-судді Порозової І.Ю.

при секретарях Яковенко В.В., Рудій О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ «Захід ТМ» про стягнення середнього заробітку, моральної шкоди, зміну наказу про прийняття на роботу та стягнення заробітної плати, скасування наказу про звільнення, зміну формулювання причин звільнення,

встановив:

У березні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТзОВ «Захід ТМ» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди, скасування наказу про звільнення, зміну формулювання причин звільнення. На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 зазначив, що з 11 грудня 2008 року працював на підприємстві торговим представником і 18 лютого 2010 року був звільнений з роботи відповідно до п.4 ст. 40 КЗпПУ в звязку з відсутністю з 01.02.2010 року по 18.02.2010 року на робочому місці, хоча фактично його не було допущено до роботи, крім того з ним несвоєчасно проведений розрахунок при звільненні та не здійснено в повному обсязі належні виплати, внаслідок чого йому було завдано душевних страждань.

В ході судового розгляду 17.05.2010 року позивач збільшив позовні вимоги, просить додатково відмінити наказ про прийняття на роботу № 117-П від 01.04.2009 року, видати наказ про прийняття на роботу з 11.12.2008 року, виплатити заробітну плату за період з 11.12.2008 року по 01.04.2009 року та виплатити заробітну плату за весь час проходження заяви в суді, мотивуючи тим, що фактично працював на підприємстві з 11.12.2008 року, але наказ про прийняття його на роботу був виданий лише з 01.04 2009 року.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на те, що підстав для зміни запису в трудовій книжці немає, заробітна плата позивачу виплачена повністю, а моральна шкода йому не заподіяна.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Судом обєктивно встановлено, що наказом від 01.04.2009 року ОСОБА_2 прийнято на роботу торговим представником в ТзОВ «Захід ТМ», того ж дня з працівником укладено трудовий договір і саме тоді від приступив до виконання своїх трудових обовязків. Починаючи з 01.02.2010 року ОСОБА_2 без жодних пояснень перестав з'являтися на роботу про що з 01.02.2010 року по 09.02.2010 року працівниками підприємства складалися відповідні акти. 10.02.2010 року складено акт про відмову від дачі пояснень про причини відсутності на роботі, тому 18 лютого 2010 року наказом № 135-з ОСОБА_2 було звільнено з роботи згідно п.4ст. 40 КЗпП України в звязку з прогулом Офіційна заява позивача, про звільнення за власним бажанням, адресована керівництву підприємства, направлена поштою на адресу підприємства в м. Тернопіль 18.02.2010 року, тобто надійшла вже після звільнення. На пропозицію зявитися для отримання трудової книжки та повного розрахунку ОСОБА_2 також не відреагував. Вимог про проведення остаточного розрахунку при звільненні від ОСОБА_2, як працівника, що на день звільнення не працював, на адресу підприємства не надходило. . Всі розрахунки по заробітній платі з ОСОБА_2 проведено повністю, шляхом зарахування коштів на особовий банківський рахунок позивача.

Дані обставини підтверджуються копією наказу № 117-11 від 01.04.2009 року, копією трудового договору від 01.04.2009 року, актами про відсутність працівника на роботі від 01.02.2010року, 02.02.2010 року, 03.02.2010 року, 04.02.2010 року, 05.02.2010 року, 08.02.2010 року, 09.02.2010 року; актом від 10.02.2010 року про відмову від дачі пояснень про причини відсутності на роботі; актом перевірки Державною інспекцією праці № 19-01-030/0286 від 19 березня 2010 року, довідками про нарахування та виплату належних сум заробітної плати, відпускних та компенсації за невикористану відпустку.

Відповідно до ст.116 ч.1 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Позивач не заперечує, що не працював на день звільнення і не представив доказів того, що звертався в товариство із вимогою про проведення остаточного розрахунку.

В суді не здобуто доказів того, що ОСОБА_2 працював в ТзОВ “Захід ТМ” з 11.12.2008 року, як і не доведено його відсторонення від роботи в період з 01.02.2010 року.

Надані позивачем, як доказ трудових відносин за період з 11.12.2008 року по 01.04.2009 року, копії протоколів про адмінправопорушення спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_3 про те, що автомобіль ЗАЗ р.н. ВО 7419АК належить йому, що і підтверджується вказаними протоколами, та він, як фізична особа надавав свій автомобіль для користування ОСОБА_2 Ніякого відношення до ТзОВ “Захід ТМ” вказаний транспортний засіб не має і на балансі товариства не перебуває, крім того зазначив, що обов'язки торгового представника, яким був ОСОБА_2 не вимагають наявності транспортного засобу. Також ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_2 мав бажання влаштуватися на роботу в ТзОВ”Захід ТМ” і просив допомоги щодо такого працевлаштування в ОСОБА_3 і саме він рекомендував ОСОБА_2 на посаду торгового представника, але в товаристві не було вакансії на цю посаду, а з'явилася така лише з 01.04.2010 року, до цього ОСОБА_2 іноді виконував прохання ОСОБА_3, за що останній розраховувався з ОСОБА_2 власними коштами. Пояснення позивача про наявність дорожніх листів, підписаних ОСОБА_4 з печаткою підприємства за період з 11.12.2008 року спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_4 про, те що ОСОБА_2 працює в товаристві з 01.04.2009 року, вказані листи не є документом суворої звітності і всі працівники товариства мали вільний дотуп до пропечатаних бланків, крім того ОСОБА_4 відповідно до наказу № 100-п прийнята на роботу в ТзОВ “Захід ТМ” з 02.02.2009 року, отже видавати вказані листи до цієї дати не могла.Також відсутні записи про видачу дорожніх листів на ОСОБА_2, на автомобіль ЗАЗ р.н. ВО 7419АК і в книгах реєстрації дорожніх листів та обліку заїзду і виїзду автотранспорту. Копія трудового договору від 11.12.2008 року, надана позивачем підписана лише ним і не завірена печаткою підприємства. Інших доказів в обгрунтування своїх вимог позивач не представив.

Моральна шкода ОСОБА_2 не заподіяна.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.88 ЦПК України.

Витрати на правову допомогу обчисляються відповідно до граничного розміру компенсації цих витрат і складають 707,2 грн.( 40% від мінімального розміру заробітної плати за 2 години судових засідань) та підлягають стягненню з позивача.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 79, 81, 88, 212-215, 367 ЦПК України; ст.ст.40, 116, 232, КЗпП України, суд

вирішив:

ОСОБА_2 в позові до ТзОВ «Захід ТМ» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи (одержувач: ВДК у місті Хмельницькому, код ЗКПО 23565225, розрахунковий рахунок 31215259700002; банк одержувача: Головне управління УДК України в Хмельницькій області, МФО 815013, КЕКД 22050000; призначення платежу: за інформаційно-технічне забезпечення до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області) в сумі 120грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТзОВ “Захід ТМ” 707 грн.20 коп. витрат на правову допомогу.

На рішення через суд першої інстанції, який його ухвалив, може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження , яка подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя: