Ухвала суду № 133859384, 02.02.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/23470/25

Провадження № 2-з/761/91/2026

У Х В А Л А

Іменем України

02 лютого 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.,

при секретарі: Войновському О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гончара 35», третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває зазначена позовна заява в якій позивач просить: стягнути з відповідача на користь неповнолітньої дитини 2 304 000,00 грн. компенсації моральної шкоди.

До суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу (Правлінню ОСББ «Гончара 35»), до набрання законної сили рішенням суду у справі №761/23470/25: приймати будь-які рішення щодо фінансування судової справи №761/23470/25 за рахунок бюджету ОСББ «Гончара 35»; розпоряджатися коштами ОСББ «Гончара 35» з метою оплати: експертиз; юридичних послуг; консультацій; інших витрат, пов`язаних із даною справою; заборонити відповідачу (Правлінню ОСББ «Гончара 35») винесення на розгляд Загальних зборів ОСББ «Гончара 35» будь-яких питань порядку денного, що стосуються: фінансування судової справи №761/23470/25; покриття судових витрат за рахунок коштів ОСББ «Гончара 35»; компенсації витрат членів правління, - до завершення розгляду справи по суті.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідно до п. 3.14 Статуту ОСББ «Гончара 35», до компетенції правління належить, зокрема: підготовка кошторису та звітності; розпорядження коштами виключно відповідно до затвердженого загальними зборами кошторису; укладення договорів про виконання робіт та надання послуг, пов`язаних із забезпеченням діяльності ОСББ та утриманням спільного майна.

Водночас Статут ОСББ не містить жодного повноваження правління: фінансувати судові спори щодо цивільної відповідальності ОСББ «Гончара 35»; оплачувати експертизи, юридичні послуги та інші витрати, пов`язані із захистом від позовів; приймати рішення про покриття таких витрат за рахунок бюджету ОСББ «Гончара 35».

Таким чином, будь-які рішення правління ОСББ щодо фінансування даної судової справи є такими, що: не передбачені Статутом; виходять за межі компетенції правління; порушують права співвласників, у тому числі неповнолітньої дитини - позивача у справі.

Під час судового засідання 21.01.2026 року відповідач заявив про намір: отримати час для прийняття рішень правління; у подальшому винести питання на розгляд загальних зборів ОСББ. Це свідчить про реальний ризик того, що: правління, не маючи на це повноважень, ініціює фінансування судової справи; кошти ОСББ будуть використані не на утримання будинку, а на уникнення цивільної відповідальності за протиправні дії правління відповідача; буде порушено принцип пропорційності та найкращих інтересів неповнолітньої дитини.

Як зазначає заявник, особливо небезпечним є те, що позивачем у справі є неповнолітня дитина, інтереси якої підлягають посиленому судовому захисту.

Заявник в заяві зазначає, що заявлені заходи забезпечення позову: не втручаються у господарську діяльність відповідача (ОСББ «Гончара 35»); не забороняють виконання статутних функцій правління ОСББ «Гончара 35»; не обмежують право відповідача на захист. Натомість вони: тимчасово забороняють дії, які взагалі не входять до повноважень правління ОСББ «Гончара 35»; спрямовані на запобігання зловживанню правами; забезпечують реальне виконання майбутнього рішення суду. Відповідач не позбавлений права здійснювати захист у справі за рахунок особистих коштів членів правління, що відповідає принципам добросовісності та справедливості.

Вивчивши матеріали заяви, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви за наступних підстав.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду) (ч. 1 ст. 153 ЦПК України).

Як передбачено ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується:1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;2) забороною вчиняти певні дії;3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Крім того, відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Як роз`яснено в постанові №9 Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Вказане свідчить, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 149 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що позивач не надав доказів, що невжиття заявлених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або останнє не матиме ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд позбавлений можливості втручатися в діяльність Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гончара 35», томуприйшов до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у зв`язку із її необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гончара 35», третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про відшкодування моральної шкоди.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя: Н.Г. Притула