Ухвала суду № 133858678, 05.02.2026, Оболонський районний суд міста Києва

05.02.2026 Справа № 756/15774/25

Унікальний номер 756/15774/25

Номер провадження 6/756/8551/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретаря судового засідання Лисенко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві заяву відповідачки ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду по цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва 27 листопада 2025 року задоволено частково позов КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго», стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі за період з 02 квітня 2017 року по 31 серпня 2025 року у розмірі 137271,22 грн. та витрати зі сплати судового збору 2850,95 грн.

19 січня 2026 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду зі заявою про розстрочення виконання рішення суду, у якій просила розстрочити виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва 27 листопада 2025 року у справі № 756/15774/25 на строк 12 місяців та відстрочити внесення першого платежу до 1 квітня 2026 року, встановивши наступний порядок виконання:стягнути з ОСОБА_1 користь КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» заборгованість за надані послуги за період з 02 квітня 2017 року по 31 серпня 2025 року у розмірі 137271,22 грн. та витрати зі сплати судового збору 2850,95 грн. шляхом щомісячних рівних платежів у розмірі 11676,85 грн. протягом наступних 12 місяців, починаючи з 01 квітня 2026 року.

В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що на сьогоднішній день виконання рішення суду в повному обсязі одномоментно для неї є об`єктивно неможливим, через стан здоров`я, який потребує необхідність систематичного прийому лікарських засобів. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що перебуває у скрутному фінансовому становищі, що унеможивлює негайне виконання рішення суду у повному обсязі, не має офіційного працевлаштування та не отримує заробітної плати чи іншого регулярного доходу. Також вказує, що протягом останніх років у відповідачки не було можливості сформувати значні накопичення або отримати доходи в обсягах, які дозволили б їй виконати рішення суду повністю. Зазначає, що не ухиляється від виконання рішення суду, а шукає можливості для офіційного працевлаштування, з метою погашення заборгованості поступово, відповідно до її фінансових можливостей, та створення реальних умов для його виконання. У зв`язку з зазначеним, з просить врахувати обставини, викладені в заяві та розстрочити виконання рішення суду.

На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19 січня 2026 року заяву передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою суду від 24 січня 2026 року заяву прийнято до провадження, розгляд заяви призначено на 05 лютого 2026 року.

Сторони в судове засідання 05 лютого 2026 року не з`явилися.

Дослідивши матеріали подані в обґрунтування заяви, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви, зважаючи на таке.

Судом досліджено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва 27 листопада 2025 року, яким задоволено частково позов КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго», стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі за період з 02 квітня 2017 року по 31 серпня 2025 року у розмірі 137271,22 грн. та витрати зі сплати судового збору 2850,95 грн.

Відповідачка ОСОБА_1 посилається на скрутний матеріальний стан та стан здоров`я в обґрунтування необхідності розстрочення виконання рішення суду.

ОСОБА_1 має діагноз, який потребує систематичного прийому лікарських засобів, що підтверджується рецептом № 343 від 19 червня 2024 року, рецептом № 218 від 25 грудня 2025 року.

Відповідно до Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, відповідь на запит електронному вигляді від 26 грудня 2025 року, за період з січня 2017 року по грудень 2021 року у загальному розмірі відповідачка отримала 63663,57 грн. доходу від заробітної плати.

Також відповідно до Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, відповідь на запит електронному вигляді від 26 грудня 2025 року, за період з січня 2022 року по листопад 2025 року у загальному розмірі відповідачка отримала 1836,25 грн. доходу від додаткового блага.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом),- встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим цивільним судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 435 ЦПК, ця стаття не вимагає. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012 року суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, interalia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися цивільними судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого2019 року у справі № 796/43/2018.

Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 9901/598/19, який згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень.

Суд звертає увагу на твердження відповідачки про неможливість одномоментного виконання рішення суду у зв`язку з наявністю хвороби та її скрутним матеріальним станом

Суд вважає підстави, наведені відповідачкою, обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідачка ОСОБА_1 стверджує, що можливості сплатити розмір заборгованості в повній мірі на цей час немає, просить суд врахувати її хворобу, скрутне матеріальне становище, те, що рівень отриманих нею доходів є невеликим, у зв`язку з чим просить суд про розстрочку виконання рішення суду на 12 місяців.

Суд приймає до уваги те, що відповідачка ОСОБА_1 не відмовляється від виконання рішення суду та має намір добровільно його виконати. Як вбачається з матеріалів справи, боржниця ОСОБА_1 має захворювання, не працевлаштована, не має стабільного доходу, за період з січня 2017 року по грудень 2021 року у загальному розмірі відповідачка отримала 63663,57 грн. доходу від заробітної плати, за період з січня 2022 року по листопад 2025 року у загальному розмірі відповідачка отримала 1836,25 грн. Тобто відповідачка має недостатній дохід задля виконання рішення суду одним платежем, що підтверджується довідками про її доходи, однак має намір виконати рішення суду та сплатити заборгованість, сплата боргу позивачу у розмірі 140122,17 грн. одним платежем створить для неї надмірний тягар.

Оцінюючи наявні у справі докази, доводи, викладені у заяві про розстрочення виконання рішення суду, заявниця не отримує достатнього доходу для виконання рішення суду одразу в повному обсязі, проте має намір виконати рішення добровільно, суд вважає, що в матеріалах справи наявні обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення відповідачкою і її доводи в обґрунтування заяви про розстрочку виконання судового рішення заслуговують на увагу.

Враховуючи викладене, зважаючи на суму заборгованості за судовим рішенням, яка підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, дотримуючись балансу інтересів обох сторін в умовах дії воєнного стану в Україні, зважаючи на майновий стан відповідачки, стан її здоров`я, з огляду на відсутність заперечень з боку представника позивача, а також враховуючи, загальний розмір заборгованості у сумі 140122,17 грн., суд доходить висновку про можливість розстрочення виконання рішення суду строком на один рік та задоволення заяви ОСОБА_1 у цій частині.

Зважаючи на зазначене, суд вважає за можливе заяву ОСОБА_1 задовольнити частково, оскільки заявниця просить розстрочити рішення суду на рік, починаючи з 1 квітня 2026 року, відстрочивши внесення першого платежу починаючи з цієї дати.

Разом з тим, вказана вимога заявлена поза межами строку, встановленого вимогами частини п`ятої статті 435 ЦПК України, відповідно до положень якої розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Отже, суд доходить висновку, що заяву слід задовольнити частково, а виконання рішення суду на один рік, по дванадцять рівних платежів, шляхом сплати коштів у розмірі 11676,85 грн. щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням щодо відповідачки ОСОБА_1 законної сили, а саме з 27 грудня 2025 року.

Керуючись ст. ст. 16, 81, 260, 263, 354, 435 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву відповідачки ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду по цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва 27 листопада 2025 року у цивільній справі № 756/15774/25 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на один рік, по дванадцять рівних платежів, шляхом сплати коштів по 11676,85 грн. щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням законної сили 27 грудня 2025 року.

У задоволенні решти заявлених вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 05 лютого 2026 року.

Суддя І.С. Шролик