Рішення № 133858659, 04.02.2026, Оболонський районний суд міста Києва

04.02.2026 Справа № 756/19815/25

Унікальний номер 756/19815/25

Провадження номер 2/756/3097/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Лисенко Д.О.,

за участю: відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС`звернулося до Оболонського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1381-7413 від 16 квітня 2024 року в розмірі 100000,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 20000,00 грн.; прострочена заборгованість за процентами - 80000,00 грн., та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 16 квітня 2024 року між «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1381-7413 (надалі - договір). Відповідно до умов договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, у розмірі 20000,00 грн, строком на 300 днів зі сплатою відсотків.

В порушення умов кредитного договору відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань, у зв`язку з чим станом на 13 жовтня 2025 року має заборгованість в загальному розмірі 100000,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 20000,00 грн.; прострочена заборгованість за процентами - 80000,00 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь з відповідача.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 грудня 2025 справу передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 10 грудня 2025 року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду на 03 лютого 2026 року.

25 грудня 2025 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості. В обґрунтування відзиву відповідач вказав, що визнає позовні вимоги частково, виключно в межах основного боргу (тіла кредиту), у задоволенні решти вимог (штрафів, пені та завищених відсотків) просить відмовити. Вважає нараховані позивачем додаткові відсотки необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. З цих підстав відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у частині стягнення штрафів, пені та комісій, у задоволенні позову в частині стягнення тіла кредиту в розмірі 20000,00 грн. винести рішення з урахуванням наданих відповідачем заперечень.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений судом належним чином. Разом з позовною заявою подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти укладення заочного рішення по справі не заперечував.

Відповідач у судовому засіданні з сумою заборгованості, заявленої позивачем до стягнення з відповідача не погодився, просив закрити кредитну заборгованість за тілом кредиту, з відсотками за кредитом не погодився, втім вказав, що заборгованості не погашав .

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Вислухавши у судовому засіданні пояснення відповідача, дослідивши письмові докази, подані в обґрунтування позову, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Укр кредит фінанс» підлягає частковому задоволенню зважаючи на наведене нижче.

Судом встановлено, що 16 квітня 2024 року між «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://navse.in.ua/) укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1381-7413.

Відповідно до п. 2.2 договору, кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, платності для задоволення особистих потреб позмчальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за кредитом, у порядку передбаченому цим договором.

Пунктом 2.3 визначено, що для мінімалізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендує позичальнику здійснити повне погашення кредиту протягом перших 140 днів з дати отримання кредиту.

Згідно з п. 4.6., п. 4.7., п. 4.9. договору стандартна процентна ставка становить 1,5% за кожен день користування кредитом, комісія за видачу кредиту становить 15%, строк кредитування - 300 днів, дата повернення кредиту 09 лютого 2025 року.

Відповідно п. 12.1 договору, цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей Договір, Позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на вебсайті Кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись умов цього Договору, а тому добровільно та свідомо укладає цей Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

Згідно з пп. 12.3.1. п. 12.3 Договору, позичальник даним підтверджує, що до укладення Договору уважно ознайомився з текстом цього Договору та Правилами, а також отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на сайті https://navse.in.ua/, що забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Згідно з довідкою про перерахування коштів, видача коштів за кредитним договором № 1381-7413 від 16 квітня 2024 року, здійснювалося за допомогою системи LIQPAY, платіж № 2450717037, платіжна картка НОМЕР_1 , сума 20000,00 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 13 жовтня 2025 року має заборгованість ОСОБА_1 в загальному розмірі 100000,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 20000,00 грн.; прострочена заборгованість за процентами - 80000,00 грн.

Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Відповідно до змісту ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно з вимогами ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

З розрахунку заборгованості наданого позивачем заборгованість відповідача за кредитним договором № 1381-7413 від 16 квітня 2024 року становить в загальному розмірі 100000,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 20000,00 грн.; прострочена заборгованість за процентами - 80000,00 грн.

Проте, суд не може погодитися в повному обсязі з визначеним позивачем розрахунком заборгованості, з огляду на наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що договір кредитної лінії укладений 17 липня 2024 року, тобто після прийняття 23 листопада 2023 року Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тому до даного договору слід застосувати положення частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», яким передбачено максимальний розмір відсотків за користування кредитними коштами 1% на день.

Отже, суд приходить до висновку, що умови укладеного договору в частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами, які передбачені п. 4.6. договору в розмірі 1,5% в день, суперечать чинному законодавству, а тому згідно з ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними.

Суд розраховує заборгованість по відсоткам за укладеним кредитним договором зважаючи на встановлену ч. 5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальну денну процентну ставку 1 %.

З урахуванням меж заявлених позовних вимог, розмір заборгованості відповідача за відсотками становить 60000,00 грн., відповідно розрахунку 20000,00 грн. х 1% х 300 днів.

На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що заборгованість відповідача за кредитним договором № 1381-7413 від 16 квітня 2024 року станом на 13 жовтня 2024 року становить в загальному розмірі 80000,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 20000,00 грн.; прострочена заборгованість за процентами - 60000,00 грн.

У зв`язку з зазначеним, позовні вимоги ТОВ «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню, в загальному обсязі 80000,00 грн.

Відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати, пов`язані з витребуванням доказів та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжної інструкції № 7933 від 20 листопада 2025 року позивачем при зверненні з даною позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у сумі 1937,92 грн., пропорційно задоволеним вимогам 2422,40 х 80000,00 : 100000,00.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141 ч.1, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 611, 651 ч.2, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1381-7413 від 16 квітня 2024 року, яка утворилася станом на 13 жовтня 2025 року в розмірі 80000,00 грн., витрати по справі судового збору в розмірі 1937,92 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», адреса місця розташування: м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26,офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст судового рішення складено 04 лютого 2026 року.

Суддя Шролик І.С.