Ухвала суду № 133856141, 04.02.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/3165/25

Провадження № 4-с/559/1/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Макеєва С.В.,

секретаря судового засідання Франчук А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Хомина Олега Андрійовича,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії приватного виконавця, згідно якої просить зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Хомина Олега Андрійовича скасувати постанову про арешт коштів боржника від 07.01.2026.

Скаргу обґрунтовує тим, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Хомин О. А. знаходиться виконавчий лист №559/3165/25 виданий 22.12.2025 Дубенським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором №3145738397 від 22.11.2021 в розмірі 23013,72 грн. 07.01.2026 року приватним виконавцем Хомин О.А. винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх її відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкрито після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом. В результаті цього було арештовано її рахунок на ім`я ОСОБА_1 , IBAN НОМЕР_1 , картка для виплат НОМЕР_2 , який відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на яку вона отримує пенсійні виплати та послуги з надання субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

В зв`язку з цим, з початку січня 2026 року вона не може отримувати належну їй пенсію, яка являється єдиним джерелом її існування, а також не має можливості оплачувати комунальні платежі та далі виплачувати борг, який має намір відшкодувати в повному обсязі перед відповідачем. Іншого джерела доходу у неї не має, оскільки вона є особою з інвалідністю III групи.

При винесенні постанови про накладення арешту на рахунок боржника приватним виконавцем не здійснено дій для належного визначення статусу коштів, що зараховуються на рахунок належний боржнику, що призвело до порушення її законних прав на отримання належного пенсійного утримання.

З метою забезпечення своїх прав, вона звернулася до приватного виконавця Хомин О.А. із заявою скасувати постанову в частині накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться у вигляді пенсії на її рахунку для виплат, але на даний час відповіді ще не отримала. Накладення арешту на пенсійний рахунок, позбавило її будь яких засобів для існування. 08 січня 2026 року приватним виконавцем неправомірно було здійснено списання коштів в сумі 1296,67 грн, які знаходилися на вищевказаному рахунку.

Таким чином, не може бути накладений арешт на кошти (пенсію) після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти пенсії боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої пенсії, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий.

Враховуючи, що за змістом ч. 1 cm.48 Закону України «Про виконавче провадження» арешт та вилучення (списання) коштів є формою звернення стягнення на майно боржника, а наведеним у п.10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" визначено пряму заборону звернення стягнення на пенсію боржника у період дії воєнного стану, тому дії приватного виконавця щодо накладання арешту та списання коштів з належного їй, як боржнику, пенсійного рахунку, є протиправними.

Зважаючи на вищенаведене, просить визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Хомин О.А. щодо накладення арешту на кошти, що знадходять на рахунок на ім`я ОСОБА_1 , IBAN НОМЕР_3 , картка для виплат НОМЕР_2 , який відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК. Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Хомин О.А. скасувати постанову про арешт коштів боржника від 07.01.2026 року в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять на рахунок на ім`я ОСОБА_1 , IBAN НОМЕР_4 , картка для виплат НОМЕР_2 , який відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК.

Ухвалою суду від 20.01.2026 скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 04.02.2025, 11:10.

Сторони в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи.

ОСОБА_1 , згідно поданої заяви, просить розгляд справи провести без її участі, вимоги скарги підтримує та просить задовольнити.

Від приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Хомина Олега Андрійовича надійшли пояснення по суті скарги, де зазначає, що матеріали надані скаржником до суду не містять жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що рахунок № НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» використовується лише для зарахування пенсійних виплат та не використовується під будь-які інші особисті потреби ОСОБА_1 . Приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Хомин О.А. усі дії у межах виконавчого провадження №79930936 були здійснені відповідно до Закону, у межах наданих повноважень та з дотриманням гарантій сторін. Накладення арешту па грошові кошти боржника відбулося з урахуванням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та із чітким застереженням, що арешт не поширюється на кошти, які законом заборонено арештовувати. Разом з тим, саме на банківську установу, що обслуговує рахунок боржника, покладається обов`язок визначити правову природу рахунку і повідомити виконавця у випадку, якщо на ньому обліковуються кошти, стягнення на які законом заборонено. Жодних таких повідомлень від банку на адресу приватного виконавця не надходило.

За таких обставин доводи скаржника про незаконність арешу рахунку на який зараховуються пенсійні виплати є безпідставними, оскільки арешт накладено не на «пенсійний рахунок», а на звичайний поточний рахунок боржника.

Відсутність документального підтвердження того, що цей рахунок є рахунком із спеціальним режимом використання, відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів використання рахунку ОСОБА_1 виключно для отримання пенсійних виплат та не наведення скаржником об`єктивного нормативно-правового обґрунтування щодо порушень вимог закону з боку приватного виконавця під час прийняття рішення та винесення постанови про арешт коштів боржника, унеможливлює визнання дій приватного виконавця неправомірними.

Просить відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_2 про визнання неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Хомина Олега Андрійовича щодо накладена арешту на кошти, що надходять на рахунок НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) відкритий в АТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до ч. 2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, а також враховуючи неявку у судове засідання усіх учасників справи, суд вважає за доцільне та можливе проводити судовий розгляд за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів та без його фіксування технічними засобами.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що рішенням Дубенського міськрайонного суду від 03 листопада 2025 року з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 23013, 93 грн та судовий збір (а.с. 8-9).

07.01.2026 року приватним виконавцем Хомин О.А. в рамках ВП №79930936 винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх її відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкрито після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом (а.с. 6).

Згідно довідки ПАТ КБ «Приватбанк» від 12.01.2026, ОСОБА_1 має в ПАТ КБ «Приватбанк» картку НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) на яку отримує пенсійні виплати. Також, на вказану картку (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ) (а.с. 7).

У довідці про рух коштів, наданій ПАТ КБ «Приватбанк» станом на 04.04.2026 відображено, що на картку НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) перераховані пенсійні виплати та виплати соціального фонду (субсидія).

ОСОБА_1 звернулася до приватного виконавця Хомин О.А. із заявою про скасування постанови в частині накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться у вигляді пенсії на її рахунку для виплат (а.с. 4).

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

У статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно зі статтею 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Згідно з частиною першою статті 69 Закону України «Про виконавче провадження» підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Відповідно до статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першоїстатті 34 цього Закону.

За змістом пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертоюс татті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Крім того, у пунктах 74-77 постанови від 20 квітня 2022 року в справі № 756/8815/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.

Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку з накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною встановленою законом.

У випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є пенсією боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.

Судом встановлено, що на виконання постанови приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Хомина Олега Андрійовичау виконавчому провадженні № 79930936 було накладено арешт на кошти боржника, які знаходяться на рахунках, призначених для отримання пенсії.

ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця з заявою про зняття арешту з грошових коштів на рахунках, однак приватний виконавець в порушення пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону «Про виконавче провадження» арешту з грошових коштів не зняв.

Як свідчить виписка з банківського рахунку, протягом року на зазначену банківську картку ОСОБА_1 отримувала виключно пенсію та субсидію. За таких умов, арешт зазначеного банківського рахунку фактично позбавляє 70 річну особу засобів для існування.

Суд погоджується, що на момент накладення арешту приватний виконавець не знав про статус відповідного банківського рахунка. Разом з тим, на даний час існування такого арешту суперечить вимогам законодавства, та неспівмірно обмежує права боржниці.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги, та зобов`язання державного виконавця зняти арешт з грошових коштів, що знаходяться на картковому рахунку № НОМЕР_2 , який відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що належать ОСОБА_1 , на якому знаходяться грошові кошти у вигляді виплаченої їй пенсії.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 260, 268, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити частково.

Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Хомин О.А. скасувати постанову про арешт коштів боржника від 07.01.2026 року в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять на рахунок ОСОБА_1 , IBAN НОМЕР_4 , картка для виплат НОМЕР_2 , який відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 15-ти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя С.В. Макеєв