Ухвала суду № 133855999, 03.02.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 03.02.2026Справа № 554/6913/24 Провадження № 6/554/6/2026

У Х В А Л А

03 лютого 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Савченко Л.І.

при секретарі Титаренко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Полтава заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 20 жовтня 2025 року у справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги (справа № 554/6913/24),-

в с т а н о в и в :

08 грудня 2025 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить розстрочити виконання рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 20 жовтня 2025 року у справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги (справа № 554/6913/24) терміном на один рік з щомісячною оплатою боргу в розмірі 3500 грн.

В обгрунтування заяви зазначає, що вона є інвалідом І групи , проходить лікування тяжкого онкологічного захворювання, отримує дохід 3816 грн. на місяць та згідно рішення МСЕК від 27.02.2025 р. потребує постійного стороннього догляду. ОСОБА_1 зазначає, що до складу її сім`ї входить син ОСОБА_2 , який є другим відповідачем по справі. Син не працює, супроводжує її до лікувальних закладів, зокрема, до Національного інституту раку м. Києві. ОСОБА_1 стверджує, що препарати , якими вона лікується, є високовартісними, у зв`язку з чим виникають значні труднощі з оплати комунальних послуг та виконання рішення суду про стягнення заборгованості.

У судове засідання сторони не з`явились.

Від представника позивача ПОКВП «Полтаватеплоенерго» - Титаренко В.Г. до суду надійшла заява, у якій зазначила, що суд повинен врахувати матеріальне та сімейне становище відповідачів, відсутність заперечень позивача. Підприємство заперечує щодо заяви про розстрочку виконання рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 20 жовтня 2025 року , оскільки солідарний відповідач ОСОБА_2 не обґрунтував неможливості виконання судового рішення (а.с.95-96)

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленими про дату, місце та час розгляду справи (а.с.91-92) в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Вивчивши подану заяву та дослідивши додані до неї матеріали, суд встановив таке.

Відповідно до ч.1 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Таким чином, задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають його виконання.

Як встановлено судом, згідно з рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 20 жовтня 2025 року позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період з 01.12.2021 р. по 01.02.2024 р. в сумі 39793 грн.96 коп.т а судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 3028 грн., тобто по 1514 грн. з кожного (а.с.155-156).

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина "процесу" в розумінні статті 6 Конвенції. («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28.07.1999, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997, § 40).

У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини вказав, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Частинами 3, 4 ст. 435 ЦПК України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, відстрочення, розстрочення виконання рішення суду може бути надано лише у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Згідно з положеннями ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З наведених норм вбачається, що суд може відстрочити чи розстрочити виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів існування таких обставин.

Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об`єктивними, такими що не залежать від волі сторін.

Як вбачається із заяви, відповідач ОСОБА_1 мотивує свою заяву тим, що вона продовжує лікування тяжкого онкологічного захворювання, є особою з інвалідністю першої групи, отримує дохід 3 816 грн. на місяць, не працює, потребує постійного стороннього догляду згідно рішення МСЕК від 27.02.2025 року. Вказує, що до складу її сім`ї входить син ОСОБА_2 , який є другим відповідачем по справі. Син не працює, супроводжує її до лікувальних закладів, зокрема, до Національного інституту раку м. Києві. ОСОБА_1 стверджує, що препарати , якими вона лікується, є високовартісними, у зв`язку з чим виникають значні труднощі з оплати комунальних послуг та виконання рішення суду про стягнення заборгованості.

Заявником на підтвердження вказаних обставин надано Виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 35540/2024 від 03.12.2024, видану ДНП «Національний інститут раку», Пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 від 24.09.2025 року серії НОМЕР_2 особи з інвалідності 1 групи, Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 27.02.2025, Свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 26 червня 2014 року, з якого слідує, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_1 , Довідки про склад сім`ї ОСОБА_4 , виданої Виконавчим комітетом Щербанівської сільської ради від 20.01.2025 року за № 116, з якої вбачається, що до складу сім`ї ОСОБА_1 входить ОСОБА_2 , 2002 р.н., Консультативний висновок від 21.11.2025 та від 20.10.2025, Електронний рецепт на медичний препарат «Бригатиніб» (а.с.64-73).

При вирішенні питання про розстрочку виконання рішення, суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно заяви, відповідач просить здійснити розстрочку виконання судового рішення строком на 1 рік з щомісячною оплатою боргу у розмірі 3500 грн.

Вирішуючи вказане в заяві питання про розстрочку виконання рішення, суд враховує, що відповідачі не намагаються уникнути виконання рішення суду, однак виконання рішення для них ускладнюється у зв`язку із скрутним матеріальним становищем, оскільки відповідач ОСОБА_1 тяжко хворіє, потребує стороннього догляду, а інший відповідач ОСОБА_2 є членом її сім`ї, тому суд вважає за можливе допустити розстрочку виконання рішення суду.

За наведених вище обставин, заяву про розстрочку виконання рішення суду слід задовольнити та надати заявнику розстрочку виконання рішення Шевченківського районного суду від 20.10.2025 року по справі № 554/6913/24 строком на 12 місяців з моменту набрання ухвалою законної сили, щомісяця рівними платежами.

Керуючись ст.435 ЦПК України,суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 20 жовтня 2025 року у справі № 554/6913/24 задовольнити.

Допустити розстрочку виконання рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 20 жовтня 2025 року по справі № 554/6913/24 про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованості за послуги постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період з 01.12.2021 р. по 01.02.2024 р. в сумі 39793 грн.96 коп., судових витратипо справі у вигляді судового збору у сумі 3028 грн., тобто по 1514 грн. з кожного, строком на 12 місяців з моменту набрання вказаною ухвалою законної сили, щомісяця рівними платежами.

Ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Суддя Л.І.Савченко