Рішення № 133854961, 30.01.2026, Вишгородський районний суд Київської області

30.01.2026 Справа № 363/6965/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

судді Олійник С.В.,

за участі секретаря Поліщук Є.Д.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Вишгородського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Вишгородської міської ради про визнання права власності,

встановив:

19 листопада 2026 року позивачі звернулись до суду з позовом та просять визнати право власності на квартиру.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 ними набуто на підставі свідоцтва про право власності від 14.04.1995 року. Однак оригінал зазначеного правовстановлюючого документа втрачено, а отримання його дубліката є неможливим у зв`язку з припиненням діяльності органу, який його видав, та відсутністю архівних матеріалів. У зв`язку з цим державним реєстратором було відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності, що позбавляє можливості реалізувати та розпоряджатися належним йому та його матері майном.

Процесуальні дії та рішення у справі.

21 листопада 2025 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позиції учасників справи.

Законний представник позивача ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 до суду подав заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, підтримав позовні вимоги просив задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача Вишгородської міської ради - Черепан С.М. визнала позовні вимоги у повному обсязі. Просила проводжити розгляд справи у її відсутності.

Згідно із частинами третьою та четвертою статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно із частиною четвертою статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, ЦПК України допускає ухвалення рішення в підготовчому засіданні в правовідносинах, що виникли між сторонами.

Відповідно до абз. 6 пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 «Про судове рішення в цивільній справі», у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України, обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Оскільки відповідач позов визнав, а визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, зокрема дітей, у суду наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні.

Перешкод для здійснення розгляду справи у підготовчому засіданні та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами, судом не установлено.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Із копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 судом встановлено факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_2 .

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 27.09.2018 у справі № 367/4719/17, а також рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 30.08.2024 у справі № 367/4719/17, ОСОБА_2 визнано недієздатною, а ОСОБА_1 призначено її опікуном.

Із копії свідоцтва про право власності на житло від 14.04.1995 року судом встановлено факт набуття ОСОБА_2 та ОСОБА_1 права спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Довідкою КП «Вишгородське БТІ» від 15.10.2025 № 1632 підтверджується державна реєстрація права власності на спірну квартиру за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі зазначеного свідоцтва від 14.04.1995 року.

Із рішення державного реєстратора Вишгородської міської ради від 28.10.2025 № 81557422 судом встановлено факт відмови у проведенні державної реєстрації права власності з підстав відсутності оригіналу правовстановлюючих документів.

Відповідно до звіту про оцінку майна встановлено, що оціночна вартість вказаної квартири складає 1521782,32 гривень.

Застосовані норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, і вважається правомірно набутим, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності є непорушним (ст. 321 ЦК України), і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності належить особі незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК України) і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 15, ч. 1 та 2 ст. 16, ст. 392 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна чи припинення правовідношення, відшкодування збитків та моральної шкоди, а також оскарження незаконних рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Положення ст. 328 ЦК України передбачають, що право власності може бути набуте, зокрема, із правочинів. Власник майна може пред`явити позов про визнання свого права власності, якщо воно оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який його посвідчує.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Згідно зі ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який гарантує право особи на безперешкодне користування своїм майном, володіння, користування та розпорядження ним відповідно до закону і власної волі, незалежно від волі інших осіб. Частиною 2 ст. 41 Конституції України встановлено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Мотиви і висновки суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спільними власниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 14.04.1995 року та довідкою КП «Вишгородське БТІ» від 15.10.2025 № 1632, при цьому оригінал свідоцтва втрачено, а отримати його дублікат неможливо через припинення діяльності органу, який його видав. Враховуючи, що державним реєстратором відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності, суд дійшов висновку, що позивачі позбавлені можливості реалізувати своє право власності позасудовим шляхом, і звернення до суду з позовом про визнання права власності є належним та ефективним способом захисту порушеного права, оскільки стаття 392 ЦК України підтверджує вже набуте на законних підставах право власності, а не створює його. Суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги та визнати за позивачами право власності на зазначену квартиру.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Разом з тим, у позовній заяві позивач не просив стягувати з відповідача судовий збір. У зв`язку із цим, суд вважає розумним та справедливим не стягувати судовий збір з відповідача.

Керуючись ст. ст. 263-268 ЦПК України, суд

ухвалив:

ПозовОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Вишгородської міської ради про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на частину квартири АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд, або безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .

Законний представник позивача: ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Вишгородська міська рада, адреса реєстрації Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1.

Суддя С.В. Олійник