Рішення № 133853657, 04.02.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/6000/25

Провадження № 2/279/151/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року м.Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., із секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", в інтересах якого діє представник Столітній М.М., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 20.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений Договір № 4826061 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до реквізитів Договору № 4826061 від 20.07.2024 року, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «22946».

Відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 4000 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 20.07.2024 року по 14.07.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 4000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК» .

Пунктом 1.2.1. Договору сторони передбачили, що за взаємною згодою Сторін сума кредиту може бути збільшена, про що Сторонами укладається Додатковий договір. При цьому сторони погодили, що збільшення суми кредиту можливе до дати здійснення клієнтом першого платежу за Договором, відповідно до Графіку платежів (п.1.3 цього Договору). Відповідно до реквізитів Додаткового договору № 4826061 від 22.07.2024 року відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «43307».

Отже, 22.07.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено Додатковий договір до Договору № 4826061 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 20.07.2024 року.

Сума кредиту, яка було надана згідно з Додатковим договором, складає 4500 грн. Відповідно до умов Додаткового договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 4500 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».

Враховуючи внесені зміни до Договору, які оформлені Додатковим договором, з урахуванням зміненої суми кредиту за Договором (п.п.1.2-1.3. Додаткового договору) сума кредиту на дату укладення Додаткового договору склала 8500 грн.

Позивачем нараховано проценти на залишок заборгованості за кожний день користування кредитом протягом строку кредиту виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт". Пунктом 1.4.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 1,5 % в день, та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору. Пунктом 1.4.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 0,375 % в день, якщо Клієнт до встановленого строку, зазначеного в п. 1.4.2. Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

У період з 20.07.2024 по 31.03.2025 відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 1050 грн., які зараховані на оплату тіла кредиту в розмірі 253,64 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 796,36 грн.

31.03.2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 31/03/2025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до Відповідача.

До позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 31.03.2025 року №31/03/2025 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 4826061 від 20.07.2024 року, загальна сума заборгованості склала 40431,26 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 8246,36 грн., заборгованості за процентами 27934,9 грн., штрафні санкції 4250 грн.

Проценти нараховані позивачем згідно з п.1.3 договору № 4826061 в межах строку його дії 360 днів: з 20.07.2024 року по 14.07.2025 року. Станом на дату укладання Договору факторингу від 31.03.2025 року №31/03/2025 строк дії Договору № 4826061 від 20.07.2024 року не закінчився. А тому в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 01.04.2025 року по 14.07.2025 року (105 календарних днів) здійснило нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 12 988,50 грн.

У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. Договору № 4826061 від 20.07.2024 року, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з Відповідача у сумі 40 923,40 грн. (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 27934,9 грн., проценти нараховані ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у сумі 12 988,50 грн.

Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до позивача відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ні на рахунки первісного кредитора. Фактично таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 4826061 від 20.07.2024 року загальною сумою 53 419,76 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 8246,36 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 27934,9 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 105 календарних днів 12 988,50 грн., штрафні санкції 4250 грн.

На підставі викладеного просить:

1. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» суму заборгованості в розмірі 49 169,76 грн, яка складається з суми заборгованості за основним боргом у розмірі 8246,36 грн., суми заборгованості за процентами нарахованих процентів первісним кредитором - 27934,9 грн, суми заборгованості за процентами нарахованих ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 105 календарних днів 12 988,50 грн.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 гривень.

3. В порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) - s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С - сума основного боргу; 3 - 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 - кількість днів у році; Дн. - кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

4. Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.

Одночасно просив розгляд справи проводити без участі позивача, проти винесення рішення (заочного) не заперечує.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 31.10.2025 року відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації, яку отримав 19.11.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. У встановлений судом строк подав відзив на позов, в якому визнав факт отримання кредитних коштів та повідомив про часткову сплату заборгованості в сумі 1050,00 грн. Заперечив щодо нарахування процентів, які є явно непропорційними та значно перевищують розумний і справедливий розмір, просить відхилити стягнення завищеної неустойки, штрафів, а також зменшити розмір послуг адвоката з підстав їх завищення.

Позивач 25.11.2025 року надіслав суду відповідь на відзив, в якій заперечив щодо доводів відповідача з підстав, викладених у ній, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5, 8 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини в сфері кредитування.

20.07.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «22946» був укладений Договір № 4826061 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Згідно умов Кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 4000 гривень (п. 1.2 Кредитного договору). Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (14.07.2025) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 4000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 , яку відповідач вказав особисто в заяві на отримання кредиту, що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» про перерахування коштів, а також повідомленням АТ «Приват банк» на вимогу суду про витребування доказів.

22.07.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено Додатковий договір до Договору № 4826061 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 20.07.2024 року. Сума кредиту, яка було надана згідно з Додатковим договором, складає: 4500 грн. Загальний розмір суми кредиту складає 8500,00 грн.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 4500 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», а також повідомленням АТ «Приват банк» на вимогу суду про витребування доказів.

За користування кредитом нараховуються проценти на умовах, встановлених п.1.4 Договору, а саме:

-стандартна процентна ставка -1,5% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору (360 дн);

- знижена процентна ставка -0,38 % за кожен день користування кредитом та застосовується на умовах, якщо до 18.08.2024 Клієнт сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту. Денна процентна ставка у разі використання права на знижену процентну ставку дорівнює 1,406% (п.1.4.2 договору).

Згідно з розрахунком заборгованості за період з 20.07.2024 по 18.08.2024 ТОВ «Ленеура Україна» застосовувалася денна процентна ставка 0,3751% на залишок заборгованості; за період з 19.08.2024 по 31.03.2025 -1,4999%.

У період з 20.07.2024 по 31.03.2025 відповідачем здійснювалась часткова оплата на рахунок первісного кредитора ТОВ «Ленеура Україна» у розмірі 1050,00 грн.

За даними ТОВ «Ленеура Україна» за період з 20.07.2024 по 31.03.2025 року розмір заборгованості ОСОБА_1 складає 41481,26 грн, з яких 8246,36 грн за тілом кредиту, 27934,90 грн проценти за користування кредитом; 4250,00-штрафні санкції.

31.03.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (Фактор) був укладений Договір факторингу № 31/03/2025, відповідно до умов якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб- боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно з п.1.2 договору факторингу № 31/03/2025 перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2 та надходження ціни продажу у повному обсязі відповідно до п.3.3 цього договору на рахунок Клієнта, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Пунктом 3.3 договору факторингу ціна продажу за договором становить 2181527,71 грн.

31.03.2025 року між сторонами підписаний реєстр боржників, в якому за № 1363 вказаний боржник ОСОБА_1 із сумою заборгованості 40431,26 грн за 200 днів прострочення виконання кредитних зобов`язань.

Відповідно до платіжної інструкції від 31.03.2025 № 6743 ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» перерахував ТОВ «Лінеура України» суму за договором факторингу № 31/03/2025 від 31.03.2025 у розмірі 2181527,71 грн.

Отже, відповідно до укладеного Договору факторингу від 31.03.2025 року №31/03/2025 року до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 4826061 від 20.07.2024 року, загальна сума заборгованості склала 40431,26 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 8246,36 грн., заборгованості за процентами 27934,9 грн., штрафні санкції 4250 грн.

Після укладення договору факторингу позивач здійснив нарахування процентів згідно з п.1.3 договору № 4826061 в межах строку його дії 360 днів, а саме з 01.04.2025 року по 14.07.2025 року (105 календарних днів) за стандартною процентною ставкою -1,50% на день, що складає 12 988,50 грн. (8246,36*1,5%*105).

В матеріалах справи відсутні докази того, що волевиявлення позичальника було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обов`язки сторін, зокрема способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами, про що свідчить їх підписання та часткове виконання відповідачем.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст. ст.526, 612, 625 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій ст.639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст.642 ЦК України).

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши представлені в силу статті 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що боржник належним чином не виконує зобов`язання, передбачені укладеним в установленому законом порядку договором.

Судом встановлено, що ТОВ «Ленеура Україна» перерахувало кредитні кошти у розмірі 8500 гривень на рахунок відповідача.

Станом на дату укладення договору факторингу № 31/03/2025 права відступлення вимоги до відповідача за кредитним договором розмір утвореної заборгованості, за розрахунком позивача, становив 40431,26 гривень, з яких заборгованість за тілом кредиту 8246,36 гривень, заборгованість за процентами 27934,90 гривень, штраф-4250 грн.

На час звернення до суду розмір утвореної заборгованості, за розрахунком позивача, становить 49169,76 грн, з яких: сума кредиту 8246,36 гривень, сума процентів за користування кредитом 27934,90 гривень, нараховані позивачем проценти за 105 календарних днів 12988,50 гривень.

Враховуючи, що відповідачем порушено право позивача на належне виконання умов кредитного договору, в результаті чого кредитна заборгованість не була у повному обсязі погашена відповідачем добровільно, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за договором № 4826061 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 20.07.2024 року є правомірними.

Водночас суд відхиляє доводи позивача щодо правомірності нарахування та стягнення за вказаним договором процентів у заявленому розмірі з огляду на наступне.

22.11.2023 року прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", яким внесено зміни та доповнення до Закону України "Про споживче кредитування". Закон набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Зокрема ст.8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Згідно п.2 Розділу ІV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" дія цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені після дня набрання чинності цим Законом.

Оскільки договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4826061 був укладений 20.07.2024 року, враховуючи внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", зміни та доповнення до Закону України "Про споживче кредитування" максимальна денна процентна ставка за кредитом для відповідача не могла перевищувати 1%.

Положення ч. 5 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування" не вказують на недійсність або нікчемність умов договору кредитної лінії, яким передбачаються умови про нарахування кредитором процентів за користування кредитом в розмірі, що перевищує максимальний розмір денної процентної ставки (1%). Вказаною нормою установлено обмеження щодо розміру процентів за користування кредитом, який може нараховуватися кредитором за договором, з метою захисту прав споживача від надмірного фінансового навантаження.

При визначені розміру відсотків суд враховує положення п. 17 Розділу ІV "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про споживче кредитування", якими встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % та протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи з 24.12.2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23.04.2024 року - денна ставка не більше 1,5% та з 21.08.2024 року - денна ставка не більше 1%.

З розрахунку заборгованості вбачається, що у період з 20.07.2024 по 18.08.2024 року нарахування відсотків здійснювалося за зниженою процентною ставкою та у період з 19.08.2024 по 20.08.2024 року за стандартною (денною) процентною ставкою 1,5% на загальну суму 402,03 грн. у погодженому сторонами розмірі, як то передбачено п.1.4.1,1.4.2,1.6.1 кредитного договору. Вказані розміри узгоджується з положеннями п. 17 Розділу ІV "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про споживче кредитування", отже, такі підлягають стягненню з відповідача у заявленому розмірі.

Однак, починаючи з 21.08.2024 року по 14.07.2025 року позикодавець та позивач неправомірно нараховували відсотки за процентною ставкою, що перевищує максимально можливий розмір відсоткової ставки, встановленої законом, а тому відсутні підстави для стягнення їх в заявленому розмірі.

Визначаючи розмір заборгованості за процентами у період з 21.08.2024 року по 14.07.2025 року, суд враховує, що сторонами кредитний договір укладений після набрання Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" чинності, яким введено поетапне зменшення розміру денної процентної ставки до максимальної денної процентної ставки на рівні 1,00 % за період кредитування, внаслідок чого наведений позивачем розрахунок заборгованості є неправильним.

Отже, у період з 21.08.2024 року по 14.07.2025 року розмір процентів не міг перевищувати 1,00 %.

За проведеними судом обчисленнями, виходячи з розміру денної процентної ставки 1,00 % встановлено, що за період з 21.08.2024 року по 14.07.2025 року розмір процентів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становить 27048,06 грн. (8246,36 грн. (сума кредиту) х 328 днів х 1,00% = 27048,06 грн).

Отже, з урахуванням наведеного вище, суд доходить висновку, що із заявленої у розмірі 40923,40 грн. (27934,90+12988,50) до стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом з відповідача підлягає стягненню 27450,09 грн. (402,03 грн. + 27048,06 грн.).

Загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4826061 від 20.07.2024 року, з урахуванням частково сплачених коштів, становить 35696,45 грн., з яких : 8246,36 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 27450,09 грн. - заборгованість за процентами.

Щодо заявленої позивачем вимоги про відшкодування понесених витрат на правову допомогу у розмірі 10000 грн, суд зазначає наступне.

Приписами ч.3 ст.141 ЦПК України зазначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.(ч.4 ст.137 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує у своїх рішенннях ЄСПЛ ("Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року, "Двойних проти України" від 12 жовтня 2006 року у справі, "Гімайдуліна і інших проти України" від 10 грудня 2009 року, "Баришевський проти України" від 26 лютого 2015 року та ін.).

Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Колегія суддів наголошує на тому, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

В додатковій постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі №910/5724/23 Верховний Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Оскільки дана справа є малозначною, не відноситься до категорії складних справ, складання позовів та клопотань у своїй більшості є подібними, суд вважає, що заявлена позивачем сума витрат на правову допомогу виходить за розумні межі визначення розміру, є необґрунтованою та непропорційною до предмета спору, обсягу послуг, не відповідає критерію реальності таких витрат, а тому відсутні підстави для задоволення їх в повному обсязі.

З огляду на наведені правові норми, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу до розміру 3000 грн., оскільки, на думку суду, саме такий розмір є співмірним із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та є пропорційним до задоволених позовних вимог.

Щодо вимог про зазначення в рішенні суду про стягнення в порядку частин десятої та одинадцятої статті 265 ЦПК Україниз відповідача інфляційних втрат і 3% річних на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Статею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанняним грошового зобов`язання та у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.10 ст.265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченомурозділом VIІ цього Кодексу(ч.11ст.265 ЦПК України).

Частиною 11 ст.26 Закону України ''Про виконавче провадження'' передбачений порядок виконавчих дій виконавця щодо нарахування пені, відсотків до моменту виконання рішення суду за алгоритмом (формулою), визначеним у рішенні суду. Зокрема зазначено, що якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі; до закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Правила частини десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України встановлюють виняток із зазначеного загального правила, надавши суду повноваження за результатами з`ясування характеру та правової природи матеріальних відносин між сторонами у справах про стягнення боргу, на який нараховують відсотки або пеню, продовжити нарахування відсотків або пені на період після ухвалення такого судового рішення.

Проте формулювання вказаних норм процесуального права визначають право, а не обов`язок суду зазначити в рішенні суду про таке нарахування, відповідно суд на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, наприклад: майновий стан відповідача, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності, вирішує питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частин десятої, одинадцятоїстатті 265 ЦПК України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великою Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №910/14524/22.

З огляду на викладене, з огляду на дату укладення договору 20.07.2024 року, а також у зв`язку із обмеженнями щодо нарахування та стягнення інфляційних витрат і 3% річних в період дії воєнного стану, встановлених п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, судом не встановлено підстав для застосування ч.10 та 11 ЦПК України, у зв`язку з чим, позовні вимоги у вказаній частині задоволенню не підлягають.

Оскільки позов задоволено частково, то відповідно до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України понесені судові витрати слід розділи на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням зазначеного, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1758,66 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2178,00 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог (72,6 %) з розрахунку:

35696,45грн. (сума задоволених позовних вимог) * 100% / 49169,76 грн. (суму заявленої заборгованості) = 72,6 %.

Керуючись ст.4, 12, 19, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4826061 від 20.07.2024 року у розмірі 35696,45 грн., з яких: 8246,36 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 27450,09 грн. - заборгованість за процентами, а також судовий збір у сумі 1758,66 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2178,00 грн, а разом 39633 (тридцять дев`ять тисяч шістсот тридцять три) гривні 11 копійок.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ 44559822.

Представник позивача: адвокат Столітній Михайло Миколайович, адреса для листування: вул.Короленка, 60Б, кв93, м.Бровари, Київська область, РНОКПП НОМЕР_3

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Оксана ІВАШКЕВИЧ