Рішення № 133853402, 04.02.2026, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/2321/25

Провадження по справі №2/276/232/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Бобра Д.О.,

за участю секретаря судового засідання Свиридок А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованості за кредитним договором №1321862998535 від 06.08.2023 року у розмірі 10500 грн., судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Позов мотивований тим, що 06.08.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1321862998535, що підписаний в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов кредитного договору, первісний кредитор надав відповідачу кредит в сумі 3000,00 грн. шляхом перерахування коштів на картковий рахунок. 22.07.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 22072024, у відповідності до якого ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» відступило, а ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги повернення коштів до боржників, в тому числі до боржника за кредитним договором №1321862998535 від 06.08.2023 року. ТОВ «Фінансова компанія» Віва Капітал» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість по кредитному договору в розмірі, що становить 10500,00 грн., з яких: 3000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 7500,00 грн. заборгованість за відсотками. З метою захисту порушених прав позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 02.01.2026 року відкрито провадження у справі за даним позовом, та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позові просить розглянути справу без участі представника позивача та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Крім того, будучи повідомленою про відкриття провадження у цивільній справі за позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не подала.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який належним чином повідомлявся про судове засідання, у порядку заочного провадження і постановити заочне рішення.

З огляду на викладене, керуючись положеннями ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 06.08.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1321862998535, згідно якого первісний кредитор надав відповідачці кредит в розмірі 3000,00 грн. шляхом перерахунку на банківську картку НОМЕР_1 , строком на 120 днів (дата повернення кредиту 04.12.2023 року), що підтверджується анкетою-заявою на отримання кредиту, договором про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія Старт» №1321862998535 від 06.08.2023 року, а також паспортом кредиту від 06.08.2023 року, підписаними ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором «V1Z5D2».

Відповідно до п.п. 1.4.1., 1.4.2 вказаного кредитного договору, дисконтна процентна ставка становить 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування ним та застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно. Базова процентна ставка складає 2,5 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом та застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення кредиту.

Згідно довідки ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» про підтвердження успішної оплати № 34808-1276818985 від 24.12.2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» повідомлено про те, що на виконання умов договору № М1805/1 від 18.05.2023 року, ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» 06.08.2023 року перераховано грошові кошти в сумі 3000,00 грн. на банківську картку НОМЕР_1 .

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» надало відповідачу кредитні кошти, однак остання не дотрималася своїх зобов`язань щодо погашення кредиту у визначені строки та сплати процентів за користування цими коштами.

22.07.2024 року ТОВ «ФК «Віва Капітал» відступило за договором факторингу №22072024 право вимоги ТОВ «Діджи Фінанс», а ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до боржника за кредитним договором №1321862998535 від 06.08.2023, що укладений між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та відповідачем.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами виникли договірні правовідносини, пов`язані з видачею кредитних коштів на користь відповідача.

Отже, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №22072024 від 22.07.2024 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 10500 грн, з яких: 3000 грн заборгованість за тілом кредиту, 7500 грн заборгованість за відсотками.

Зі сторони відповідача будь-яких заперечень з приводу отримання кредиту по вищеописаному договору не надходило, доказів виконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором суду не надано.

15.08.2025 на адресу ОСОБА_1 направлено досудову вимогу про сплату на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованості за кредитним договором №1321862998535 від 06.08.2023 року, на суму 10500 грн., що свідчить про те, що позивач звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості, однак така вимога була проігнорована.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором №1321862998535 від 06.08.2023 року за ним утворилась заборгованість у розмірі 10500 грн., що слідує з наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, передбаченими статями 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України, не надав до суду заперечення щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність у ОСОБА_1 боргових зобов`язань за договором про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія Старт» №1321862998535 від 06.08.2023 року, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витратискладаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позовні вимоги задоволено в повному обсязі, то з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн., суд враховує наступне.

За положеннями ч. 1, п.1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються, окрім іншого, також з витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

На обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копію договору № 42649746 від 01.01.2025 про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ «Діджі Фінанс» та адвокатом Лівак І.М., копію акта про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 17.11.2025 з розрахунком суми вартості наданих правових послуг адвоката, що складає 6000 грн.

Верховний Суд у постанові від 25.07.2023 року у справі №340/4492/22 дійшов висновку, що наявність або відсутність заперечень процесуального опонента проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для розв`язання питання про співмірність судових витрат на правову допомогу, заявлених до відшкодування. Водночас, це не впливає на обов`язок перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим критеріям.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023, справа № 755/2587/17, зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

У постанові від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Враховуючи, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, беручи до уваги зміст заявлених позивачем позовних вимог, усталену практику з вирішення кредитних спорів, обсяг робіт виконаних адвокатом, значимість спору для сторін, а також те, що всі обставини справи були встановлені в спрощеному порядку без участі представника позивача, виходячи із засад розумності та співмірності, а також беручи до уваги ціну позову, яка складає 10500,00 грн., суд вважає за необхідне частково відмовити у стягненні заявленої позивачем суми витрат на правову допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 2500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 265, 273, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1321862998535 від 06.08.2023 року у розмірі 10500 (десять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місце знаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8; код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Д.О. Бобер