Рішення № 133852480, 02.02.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/26408/25

Провадження № 2/161/313/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02 лютого 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Пахолюка А.М.

при секретарі Корнійчук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 100645114, згідно якого відповідач отримала кредит в розмірі 10000 грн., строком на 345 днів до 23.10.2025 року, зі сплатою відсотків визначених умовами договору.

28.07.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №28072025, у відповідності до якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1.2. договору факторингу, сторони погодили, що перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає Кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до Реєстру боржників №3 до договору факторингу № 28072025 від 28.07.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №100645114 від 12.11.2024 року в сумі 25392,17 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 8400 грн., заборгованості за відсотками 5692,17 грн., заборгованості за комісією 6300 грн., заборгованості за неустойкою 5000 грн.

На підставі наведеного, просить суд, стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість в розмірі 25392,17 грн., згідно кредитного договору №100645114 від 12.11.2024 року.

Ухвалою суду від 07.01.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача до судового засідання подав суду заяву про слухання справи у його відсутності, просить суд позов задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи. Відзиву та будь-яких заяв, клопотань про розгляд справи без його участі на адресу суду не надходило.

Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності сторін по наявним матеріалам справи.

За погодженням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст. 526, 527, 530, 611, 651, 1048, 1050, 1054 ЦК України.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Судом встановлено, що 12.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 100645114, згідно якого відповідач отримала кредит в розмірі 10000 грн., строком на 345 днів до 23.10.2025 року, зі сплатою відсотків визначених умовами договору.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток.

Згідно п. 1.5.3., 1.5.4 кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 220 відсотків річних від фактичного залишку кредиту.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Мілоан» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного договору, що підтверджується платіжним дорученням від 12.11.2024 року про зарахування коштів у розмірі 10000 грн. на рахунок ОСОБА_1 .

Отже, судом встановлено, що позикодавець свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав грошові кошти у розмірі встановленому договором.

Однак, у порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, та у зв`язку із цим у неї утворилась заборгованість за кредитним договором №100645114 від 12.11.2024 року в сумі 25392,17 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 8400 грн., заборгованості за відсотками 5692,17 грн., заборгованості за комісією 6300 грн., заборгованості за неустойкою 5000 грн.

Судом також встановлено, 28.07.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №28072025, у відповідності до якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1.2. договору факторингу, сторони погодили, що перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає Кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до Реєстру боржників №3 до договору факторингу № 28072025 від 28.07.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №100645114 від 12.11.2024 року в сумі 25392,17 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 8400 грн., заборгованості за відсотками 5692,17 грн., заборгованості за комісією 6300 грн., заборгованості за неустойкою 5000 грн.

З моменту отримання права вимоги до відповідача за кредитним договором, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювало нарахування штрафних санкцій на суму заборгованості відповідача.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» щодо нарахування суми заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 8400 грн., заборгованості за відсотками 5692,17 грн., заборгованості за комісією 6300 грн.є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується нарахування позивачем пені та штрафу в розмірі 5000 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з розрахунком позивача, останнім визначено пеню, штрафи за порушення відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором №100645114 від 12.11.2024 рокув розмірі 5000 грн.

З огляду на зазначене, суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позову, а саме, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №100645114 від 12.11.2024 року, в розмірі 20392,17 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту 8400 грн., заборгованості по процентах 5692,17 грн., комісія 6300 грн.

Отже, ОСОБА_1 істотно порушила умови кредитного договору, ст. 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, не повернула суму простроченого кредиту, в зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути в користь позивача кредитну заборгованість в сумі 20392,17 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, згідно зі ч. 2 ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача в рахунок часткового відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору 1945,40 грн. пропорційно частині задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280-284, 288, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 533, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 Цивільного кодексу України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №100645114 від 12.11.2024 року в розмірі 20392 (двадцять тисяч триста дев`яносто дві) грн. 17 коп., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 8400 грн., заборгованості за відсотками 5692,17 грн., заборгованості за комісією 6300 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1945 (одна тисяча дев`ятсот сорок п`ять) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; код ЄДРПОУ 35625014;

Відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області Пахолюк А.М.