Ухвала суду № 133852114, 04.02.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

04 лютого 2026 року № 520/56/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ширант А.А. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Командира військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ), Генерального штабу Збройних Сил України (просп. Повітряних Сил, буд. 6, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ 22991050) про визнання протиправним рішення, наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 передано справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Командира військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ), Генерального штабу Збройних Сил України (просп. Повітряних Сил, буд. 6, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ 22991050) про визнання протиправним рішення, наказу, у відповідності до положень статей 31, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід судді.

Відповідно до ч.ч. 3 та 4 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Зі змісту заяви позивача від 30.01.2026 судом встановлено, що позивач наводить такі підстави для відводу:

- суддя Бездітко В. та його донька ОСОБА_3 можуть використовувати корупційні зв"язки та свій вплив на суддів Харківського окружного адміністративного суду з метою спонукання до відмов в задоволені позовів, які ним подаються і свідчать про те, що судді цього суду, зокрема Ширант А. зацікавлені у результатах розгляду справи, існують інші обставини, які викликають сумніви в їх неупередженості;

- під час автоматизованого розподілу справи №520/56/26 одночасно виключено 23 судді Харківського окружного адміністративного суду з формулюванням Виключений за Табелем, без зазначення індивідуальних та перевірюваних підстав такого виключення. При цьому у розподілі брали участь лише 7 суддів, що штучно звузило коло можливого розподілу та створило ситуацію, за якої склад суду фактично був сформований не шляхом реальної випадковості, а за умов, які не є прозорими та не піддаються перевірці стороною процесу;

- судді Ширант А.А. та Заічко О.В. є учасниками конкурсу на зайняття посади судді в новоствореному Спеціалізованому адміністративному апеляційному суді;

- суддею Ширант А. винесена ухвала про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, «всупереч очевидності загрози порушення моїх прав, за захистом яких я звернувся в суд, застосування щодо мене дисциплінарних процедур, примусового повернення в військову частину, відмовила в задоволенні цієї заяви, чим перешкоджає моїй участі у справі»;

- позивач стверджує, що був фактично позбавлений можливості взяти участь у відповідному конкурсі з причин незаконної мобілізації, яка є предметом оскарження та безпосередньо пов`язана з діяльністю органів ТЦК та СП;

- «участь суддів Харківського окружного адміністративного суду у конкурсі на посаду суддів апеляційного адміністративного суду за умов розгляду справи, яка прямо стосується системних дій органів державної влади у сфері мобілізації, підсилює думку про зацікавленість всіх суддів цього суду в результаті розгляду справи та обгрунтовані сумніви у неупередженості всіх суддів цього суду, що є самостійною підставою для відводу».

Відповідно до частин 1 та 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

Згідно зі статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

- об`єктивним критерієм, який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- суб`єктивним критерієм, який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною. Суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Мироненко та Мартиненко проти України у пунктах 66, 67 вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 3 травня 2007 року у справі Бочан проти України вказав, що Суд далі нагадує, що безсторонність, в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

У рішенні у справі Білуха проти України від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).

Отже, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі Craxi v. Italy від 7 грудня 2000 року зазначено, що професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.

Оцінка доводів заяви про відвід судді Ширант А.А. та тверджень позивача з огляду на обставини справи, надає суду підстави для висновку, що вони не свідчать про необ`єктивність та упередженість судді під час розгляду справи, а є, фактично, припущенням заявника.

У заяві відсутні об`єктивні докази та доводи, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності судді, зокрема такі, які містять належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цього судді, а обставини, які вказує позивач в обґрунтування поданої заяви про відвід, є лише припущеннями, і також свідчать про фактичну незгоду особи, яка її подала, з судовими рішеннями. Наведені позивачем доводи не можна розцінювати як доказ сформованої упередженої позиції.

Інших підстав, що можуть свідчити про упередженість та необ`єктивність судді Ширант А.А. під час розгляду справи № 520/56/26, крім тих, що пов`язанні з незгодою позивача з процесуальними рішеннями судді, подана позивачем заява фактично не містить.

Ураховуючи викладене, розглянувши подану позивачем заяву про відвід, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, оскільки наведені заявником мотиви та подані ним документи не свідчать про наявність жодної з передбачених статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відводу судді.

За змістом частини другої статті 39 КАС України відвід судді може бути заявлено учасниками справи за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу.

Зокрема, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) з підстав передбачених статті 36 КАС України.

Також нормою статті 37 встановлена недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.

Відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

З аналізу вищенаведених норм випливає, що відвід учасником справи може бути заявлено лише тому судді (суддям), який (які) визначений (визначені) в установленому порядку для розгляду відповідної справи.

Судом встановлено, що Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2026 головуючим суддею (суддею-доповідачем) обрано суддю Ширант А.А.

Інші судді Харківського окружного адміністративного суду участі в розгляді адміністративної справи № 520/56/26 не приймають.

Водночас заяву про відвід від 29.01.2026 адресовано позивачем як безпосередньо судді Ширант А.А., судді Котеньову О.Г. так і всім суддям Харківського окружного адміністративного суду.

Вищезазначена заява про відвід не містить доводів щодо наявності підстав, передбачених приписами КАС України, для відводу судді Котеньову О.Г. та інших суддів Харківського окружного адміністративного суду, які не беруть участі в розгляді справи № 520/56/26, заявлена в цій частині безвідносно до конкретного складу суду, що не відповідає як правовій природі інституту відводу судді так і його підставам, встановленим КАС України.

Нормою частини 4 статті 40 КАС України встановлено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Підсумовуючи викладене вище, суд констатує, що заява позивача, про відвід судді Ширант А.А., Котеньова О.Г. та всім суддям Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 у справі № 520/56/26 необґрунтована, тому задоволенню не підлягає.

Частиною 12 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись положеннями статей 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, суддя,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Командира військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_2 , Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправним рішення, наказу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Повна ухвала складена 04.02.2026 р.

Суддя Бадюков Ю.В.