Ухвала суду № 133848902, 05.02.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

05 лютого 2026 р.Справа №160/122/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом фізичної особи-підприємця фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, у якій позивач просить суд Визнати протиправним скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області №175/25 від 10.10.2025.

Ухвалою суду від 12.01.2026 прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 12.01.2026 залучено до участі у справі третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

05.02.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області №175/25 від 10.10.2025 про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5038,00 грн до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

В обґрунтування заяви зазначено, що державним виконавцем 13.01.2026 відкрито виконавче провадження ВП №79976304 з одночасним визначенням виконавчого збору та розміру мінімальних витрат виконавчого провадження. Оскільки відкриття виконавчого провадження з примусового виконання оскаржуваного рішення призведе до примусового списання коштів з рахунків позивача, вказане унеможливить і ускладнить виконання судового рішення у цій справі (у разі задоволення позову), а також завдасть ФОП ОСОБА_1 значної фінансової шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням приписів частини 1 статті 154 КАС України суд розглянув заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено шляхом: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, як поданого позову так і майбутнього його подання, та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 13.03.2020 у справі № 1740/2484/18, що враховується судом, відповідно до частини 5 статті 242 КАС України.

При цьому, частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд звертає увагу, що обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кременчуцькою О.А. 13.01.2026 винесено постанови у ВП №79976304: про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області №175/25 від 10.10.2025, про стягнення виконавчого збору в сумі 508,30 грн та про розмір мінімальних витрат виконавчого збору в сумі 369,00 грн.

При вирішенні заяви суд виходить з такого, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина 4 статті 150 КАС України).

Закон України «Про виконавче провадження» також не містить механізм зупинення виконання оскаржених рішень до розгляду спору судом.

Стаття 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Суд враховує, що правомірність рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №175/25 від 10.10.2025 в розмірі 5083,00 грн перевіряється судом в цьому судовому провадженні. Сам по собі факт оскарження рішення про накладення штрафу в судовому порядку не зупиняє його виконання.

У разі встановлення протиправності оскаржуваного рішення і задоволення позовних вимог про його скасування, позивачу доведеться докласти зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке звернено стягнення.

При цьому, суд зауважує, що право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини застосовується судами разом з практикою ЄСПЛ як джерело права.

Держави-учасниці Конвенції зобов`язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні.

Складовою захисту права особи на мирне володіння своїм майном, гарантованого статтею 1 Першого протоколу, є превентивні способи захисту права власності. Превентивний захист права власності допускається в разі існування загрози порушення права, яка має носити реальний характер і бути доведена в кожному конкретному випадку.

Аналізуючи викладене, оскільки забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу позивача, суд доходить висновку, що без вжиття заходів забезпечення позову примусове виконання оскаржуваного рішення про накладення штрафу може призвести до шкоди інтересам позивача та негативних наслідків у вигляді звернення стягнення на кошти, майно тощо, накладення заборони розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності.

Враховуючи вищевикладене, суд, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін та враховуючи наявність зв`язку між заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог у даній справі, вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про забезпечення позову.

При цьому, суд наголошує, що вжиття заходів забезпечення позову за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не є вирішенням спору по суті без фактичного його розгляду судом.

Вказані заходи забезпечення позову ніяк не змінюють обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених нею заходів до вирішення спору в даній справі.

Керуючись статтями 150-154, 248, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі №160/122/26 - задовольнити.

Зупинити дію рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області №175/25 від 10.10.2025 про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5038,00 грн, до набрання рішенням суду у справі №160/122/26 законної сили.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Стягувач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Боржник: Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (вул. Філософська, 39-А, м. Дніпро, 49006, код ЄДРПОУ: 40359593).

Строк пред`явлення до виконання: до 05.02.2029.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 КАС України.

Суддя М.В. Бондар