Ухвала суду № 133847002, 04.02.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/42995/25

Провадження № 2/761/5070/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва:

у складі: головуючого судді Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань: Путрі Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, -

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа, у якій ухвалою від 10.10.2025 року було призначено розгляд у загальному позовному провадженні з проведенням підготовчого засідання.

До судового засідання надійшла заява представника позивача про закриття провадження у справі за відсутності предмета спору, оскільки заборгованість погашена. Крім цього, в заяві просив повернути судовий збір.

В судове засідання сторони не з`явились, належним чином повідомлялись про день та час розгляду справи.

Розглядаючи вказану заяву про закриття провадження у справі слід зазначити наступне.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Поряд з цим за змістом пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові 11.01.2024 р. у справі № 757/15298/22-ц.

Підставою для подання заяви про закриття провадження у справі за відсутності предмета спору стало погашення заборгованості під час розгляду справи.

Між тим, погашення заборгованості відповідачем після відкриття провадження у справі не може бути наслідком закриття провадження у справі за вказаної підстави, а тому в задоволенні заяви представника позивача про закриття провадження у справі слід відмовити.

Варто зазначити, що якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди, тощо.

При цьому, за приписами ст. 142 ч.3 ЦПК України якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача, а не повертає сплачений судовий збір.

Керуючись ст. ст. 13, 255, 256, 261, 353-355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву представника позивача про закриття провадження у цивільній справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,- залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.А.Осаулов