Ухвала суду № 133846958, 29.01.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1989/26

Провадження № 1-кс/761/2596/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , подане у кримінальному провадженні № 4202511000000304 від 18 вересня 2025р., за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави,

підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Новий Биків, Бобровицького району, Чернігівської області, громадянці України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в:

26 січня 2026р. слідча СУ Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокурором відділу Прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню № 4202511000000304 від 18 вересня 2025р., за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні СУ Головного управління Національної поліції в Київській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 4202511000000304 від 18 вересня 2025р., за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України.

Як вбачається з матеріалів клопотання, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директор Княжицького ліцею Броварської міської ради Броварського району Київської області, зловживаючи своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, в період часу з 2023 по 2025рр. приймала на роботу, та в подальшому звільнила: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийнятий на роботу, на посаду вчителя 01 квітня 2024р. - звільнений з роботи 27 липня 2025р.; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прийнятий на роботу на посаду вчителя 02 вересня 2024р. - звільнений з роботи - 30 травня 2025р.; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прийнятий на роботу на посаду вчителя - 11 лютого 2025р., звільнений з роботи 30 травня 2025р.; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , прийнятий на роботу на посаду вчителя 02 вересня 2024р., звільнений з роботи 30 травня 2025р. При цьому ОСОБА_4 , розуміючи, що прийняті на роботу, на посаду вчителів, вище зазначені працівники ніякою викладацькою та педагогічною діяльністю в Княжицькому ліцею Броварської міської ради Броварського району Київської області займатися не будуть, повідомила підпорядкованим працівникам, які не були обізнані про її злочинні наміри, складати тарифікаційні списки, документи необхідні для обліку робочого часу та нарахування цим працівникам заробітну плату, яку останні отримували.

Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Внаслідок незаконних дій ОСОБА_4 , мала місце розтрата бюджетних коштів Броварської міської ради у сумі в розмірі 492757,33 грн.

У зв`язку з чим, 23 січня 2026р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

З огляду на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, внаслідок якого завдано майнової шкоди у великому розмірі, а також з урахуванням її фактичного фінансового стану, визначення застави у межах граничного розміру не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу. У зв`язку з цим сторона обвинувачення вважає, обґрунтованим та співмірним є застосування застави у розмірі, що перевищує встановлений законом граничний розмір, а саме в розмірі 499200,0 грн. ( 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), що відповідатиме принципам розумності, пропорційності та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної, у зв`язку з чим слідча звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Доводячи існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків можливої неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, сторона обвинувачення зауважує про те, що ризиком є дія, яка може вчинятись з високим ступенем ймовірності, сторона обвинувачення приходить до висновку, що застосування до останньої запобіжного заходу у вигляді застави, не зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною, покладених на неї обов`язків, та вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 відповідні обов`язки, в порядку ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.

Захисник ОСОБА_5 , та підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували щодо клопотання в повному обсязі, зазначивши, що слідчою не були дотримані положення КПК України, щодо надання в повному обсязі, клопотання про застосування запобіжного заходу та додані до нього матеріали. На думку сторони захисту підозра є необґрунтованою, оскільки ОСОБА_4 в силу своїх посадових обов`язків, як директор Княжицького ліцею Броварської міської ради Броварського району Київської області не здійснює облік робочого часу педагогічних працівників ліцею, не складає відповідні табелі обліку робочого часу, та тарифікаційні списки, не здійснює нарахування заробітної плати педагогічним працівникам. На думку підозрюваною, зазначене кримінальне провадження здійснюється з метою її переслідування, за наслідками виявлених недоліків у фінансово-господарській діяльності ліцею, які були виявлені після проведеного аудиту, внаслідок неправомірних дій бухгалтера ліцею. Захисник додатково звертав увагу суду, на матеріальному стані підозрюваної, та просив суд врахувати її стан здоров`я, та наявність хронічних захворювань.

Вивчивши клопотання, додатки до нього, інші надані матеріали, заслухавши прокурора, захисника та підозрювану, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у провадженні СУ Головного управління Національної поліції в Київській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 4202511000000304 від 18 вересня 2025р., за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України.

Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.

У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

З матеріалів доданих до клопотання встановлено, що 23 січня 2026р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директор Княжицького ліцею Броварської міської ради Броварського району Київської області, зловживаючи своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, в період часу з 2023 по 2025рр. приймала на роботу та в подальшому звільнила: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийнятий на роботу, на посаду вчителя 01 квітня 2024р. - звільнений з роботи 27 липня 2025р.; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прийнятий на роботу на посаду вчителя 02 вересня 2024р. - звільнений з роботи - 30 травня 2025р.; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прийнятий на роботу на посаду вчителя - 11 лютого 2025р., звільнений з роботи 30 травня 2025р.; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , прийнятий на роботу на посаду вчителя 02 вересня 2024р., звільнений з роботи 30 травня 2025р. При цьому ОСОБА_4 , розуміючи, що прийняті на роботу, на посаду вчителів, вище зазначені працівник ніякою викладацькою та педагогічною діяльністю в Княжицькому ліцею Броварської міської ради Броварського району Київської області займатися не будуть, повідомила підпорядкованим працівникам, які не були обізнані про її злочинні наміри, складати тарифікаційні списки, документи необхідні для обліку робочого часу та нарахування цим працівникам заробітну плату, яку останні отримували.

Допитана 02 жовтня 2025р., в якості свідка - заступник директора з навчально-виховної роботи Княжицького ліцею Броварської міської ради ОСОБА_11 , повідомила, що в останні дні лютого 2025р., під час підписання табелю робочого часу вчителів, який принесла у друкованому виді головний бухгалтер ліцею - ОСОБА_12 , було виявлено прізвища вчителів, яких ніколи не бачила в ліцеї та не чула про них. Поставивши питання ОСОБА_13 , що це за люди, остання відповіла, що не може про них знати так як тарифікацію і наказ про призначення на посаду їй надала директорка ліцею - ОСОБА_4 . Також додала що вказані прізвища: ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , за два місяці виконання обов`язків, ні разу не траплялися при складанні розкладу викладачів, замінах, педагогічних радах. Повідомивши головному бухгалтеру ОСОБА_14 , що більше не буде підписувати табелювання вчителів поки не буде з`ясовано хто ці люди.

Під час розмови з ОСОБА_4 , зазначивши, що не буде підписувати табелювання вчителів, якщо в табелі будуть прізвища вчителів яких ніколи не бачила, та які не працюють в ліцеї. ОСОБА_4 відразу перепитала чи підписувалось табелювання вчителів минулого навчального року. Від головного бухгалтера ОСОБА_13 дізналася, що в той день до неї заходила ОСОБА_15 та запитувала скільки було підписаних табелів за 2025 рік і попросила роздрукувати всі табелі робочого часу за 2025 з січня по серпень. Так 11 вересня 2025р. ОСОБА_16 викликала директорка ОСОБА_4 , до себе в кабінет і примушувала підписувати табелі робочого часу з березня по серпень, погрожуючи при цьому.

Окрім цього 02 жовтня 2025р. допитана, в якості свідка головний бухгалтер Княжицького ліцею Броварської міської ради ОСОБА_12 , повідомила, що розрахунок заробітної плати вчителям та технічним працівникам має певну процедуру, а саме ґрунтується на основі підписаного наказу по тарифікації директором ліцею та після цього надана інформація вноситься до бухгалтерської програми «ІС-про», яка в подальшому розраховує заробітну плату. В кінці кожного місяця свідок роздруковані табелі обліку робочого часу з бухгалтерської програми «ІС-про» давала на підпис заступникам з навчально-виховної роботи та адміністративно-господарської роботи.

В кінці лютого 2025р. зайшовши до кабінету заступника директора ліцею з навчально-виховної роботи ОСОБА_11 та надавши їй надруковану інформацію про табелювання вчителів ліцею. ОСОБА_11 підписала табелювання та повернула, а пізніше побачила в табелі, вчителя на прізвище « ОСОБА_17 », який нібито викладав в школі, але на справді вона перший раз таке прізвище чула. Після цього ОСОБА_11 повідомила, що обговорить вказане питання з директором ліцею - ОСОБА_4 , і поки не отримає відповіді не буде підписувати ніяких табелів.

Окрім цього додала, що в травні 2025р. управлінням освіти Броварської міської ради проводився аудит ліцею за скаргою вчителя, щодо нарахувань заробітної плати.

Також, 02 жовтня 2025р. допитана в якості свідка заступник директора з навчально-виховної роботи Княжицького ліцею Броварської міської ради ОСОБА_18 , яка своїми показами ще раз підтвердила відомості щодо можливої протиправної діяльності директора ліцею.

Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 , з 23 січня 2026р. набула статусу підозрюваної в цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990р., п. 32, Series A, №182), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990р.).

При дослідженні доданих до клопотання доказів, суд приходить до висновку, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України. Обґрунтованість підозри підтверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри. Також, слідчим суддею враховано обставини вчинення інкримінованого діяння та його суспільну небезпечність.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних в наданих суду матеріалах клопотання, слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність останньої до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Так, визнання недопустимими доказів слідчим суддею на стадії досудового розслідування, враховуючи норми ч. 4 ст. 87, ч. 2 ст. 89, ст. 94 КПК України, можливе лише у випадках, коли: такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини та їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження, тобто висновок про недопустимість відповідного доказу має бути категоричним навіть із врахуванням стадії досудового розслідування.

Разом з цим, під час дослідження матеріалів, доданих до клопотання, слідчим суддею не встановлено їх отримання з істотними та очевидними порушеннями.

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, в судовому засіданні прокурор наголошував, що наявні ризики визначені п. 1) - 3) ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, підозрювана систематично виїжджала з України за кордон, де проживає її рідна донька. Орган досудового розслідування вважає, що підозрювана, перебуваючи на посаді директора ліцею, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та крім того, враховуючи, що свідки у кримінальному провадженні є підлеглими підозрюваної, то остання може незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні.

В свою чергу, сторона захисту звертала увагу суду, що органом досудового розслідування було вилучено в ході обшуку всі документи, які на думку органу досудового розслідування мають значення, а тому зазначений ризик є безпідставним. Як, і необґрунтованим є ризик того, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки виїзди останньої за межі України, пов`язані з відвідуванням рідних, які виїхали, внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації в лютому 2022р., за кордон.

З метою забезпечення нормальної процесуальної поведінки підозрюваної та виконання процесуальних рішень у справі, суд вважає, що необхідно обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також не зможуть запобігти спробам:

1) переховуватись від органу досудового розслідування та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за які законом передбачено максимальне покарання у виді позбавленням волі на строк до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. ОСОБА_4 , з урахуванням свого фінансового стану може залишити територію країни. Таким чином, знаючи про тяжкість покарання, що їй загрожує у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений нею злочин ОСОБА_4 , суд вважає, що остання може переховуватись від органу досудового розслідування та в подальшому від суду.

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Так, допитані органом досудового розслідування свідки, зазначали, що ОСОБА_4 , як директор ліцею намагалася вплинути на останніх, з метою внесення неправдивих даних, до відповідних відомостей.

3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. На даний час у кримінальному провадженні допитані в якості свідків: ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , ОСОБА_11 , які є працівниками Княжицького ліцею Броварської міської ради, перебувають, в підпорядкуванні у підозрюваної, як безпосереднього керівника. При цьому, у вказаних показах, ці свідки вказують на причетність ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а тому існують підстави вважати, що підозрювана може незаконно впливати шляхом вмовляння чи шантажування на цих свідків у кримінального провадженні.

4) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. В судовому засіданні прокурор наголошував, що органом досудового розслідування наразі не встановлено місцезнаходження всього обсягу документів, які б дали змогу завершити досудове розслідування.

Обґрунтованість розміру застави.

За змістом ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні: тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Слідча у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді застави просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді застави, посилаючись на те що сума застави, перевищує встановлений законом граничний розмір, проте відповідатиме принципам розумності, пропорційності та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної, враховуючи імовірний розмір заподіяної шкоди.

З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий та сімейний стан підозрюваного; інші дані про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання.

При цьому, слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини «Істоміна проти України» від 13 січня 2022р., згідно з п. 32 якого «…Суд вважає, що, зосереджуючись на розмірі шкоди, як стверджувалося, завданої заявницею, не здійснивши ретельної оцінки всіх відповідних факторів, у тому числі її спроможність сплатити визначений розмір застави, і відсутність задовільного пояснення, чому застава була визначена у такому надзвичайно великому розмірі, національні суди не дотрималися зобов`язання навести відповідне та достатнє обґрунтування для своїх рішень про визначення розміру застави, як вимагає пункт 3 статті 5 Конвенції».

Крім того, у рішенні Європейський суд з прав людини «Істоміна проти України» від 13 січня 2022р., зазначено, що застава має на меті не забезпечення відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім - забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду.

У справі «Гафа проти Мальти» Європейський суд з прав людини наголосив, що розмір застави має визначатися, з урахуванням матеріального становища обвинуваченого. Якщо особа залишається під вартою через неспроможність внести визначену суму, це свідчить про те, що національні органи не забезпечили ефективну реалізацію права на свободу. Непомірна застава фактично стає продовженням арешту. Суд зобов`язаний проявляти «особливу ретельність» при визначенні суми, щоб право на звільнення під заставу не було ілюзорним.

Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні (рішення у справі «В. проти Швейцарії» 14379/18 від 26 січня 1993р., «Мангурас проти Іспанії» 12050/04 від 08 січня 2009р.).

Слідчий суддя вважає, що розмір застави, визначений підозрюваній ОСОБА_4 повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на неї обов`язків. Цей розмір повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрювану від порушення встановлених процесуальними нормами та\або покладених судом на неї обов`язків, забезпечувала її належну процесуальну поведінку, та не була надмірною. Водночас, слідчий суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.

На переконання слідчого судді, застава у розмірі 499200,0 грн., яку просить визначити сторона обвинувачення, посилаючись на завдані збитки, є завищеною для підозрюваної, оскільки відповідно до п. 2) ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, при цьому суд має дотримуватися принципів пропорційності та презумпції невинуватості (ст. 17 КПК України) та практики Європейського суду з прав людини.

Із вище викладеного, враховуючи майновий стан підозрюваної, стан її здоров`я, наявність хронічних захворювань, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з урахуванням ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» становить 266240,0 грн., є достатньою та обґрунтованою, разом з покладеними на підозрювану обов`язками, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігатиме існуючим ризикам.

Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Згідно з ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Так, у разі внесення застави, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, на підозрювану ОСОБА_4 слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме:

- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду (залежно від стадії кримінального провадження);

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою (залежно від стадії кримінального провадження);

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи (залежно від стадії кримінального провадження);

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

За змістом ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.

Крім того, відповідно до змісту ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Таким чином, клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 199, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Клопотання слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , подане у кримінальному провадженні № 4202511000000304 від 18 вересня 2025р., за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 /вісімдесят/ прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266240,0 /двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок/ грн., яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО 820172, банк-одержувач - Державна казначейська служба України м. Київ, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.П.) згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від (дата) по справі №.., внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу).

Визначений розмір застави підозрювана яка не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору. Зазначені дії можуть бути здійсненні пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Роз`яснити підозрюваній та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з`явилася за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду (залежно від стадії кримінального провадження);

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою (залежно від стадії кримінального провадження);

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи (залежно від стадії кримінального провадження);

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

В іншій частині клопотання - відмовити.

Попередити підозрювану ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчу Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 .

Обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, покладаються на підозрювану на строк до 23 березня 2026р.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваною, її захисником може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: