Ухвала суду № 133846442, 05.02.2026, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/696/25

Провадження №2-п/951/1/2026

УХВАЛА

про залишення заяви без задоволення

05 лютого 2026 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Лавренюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Горохівської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду заяву представника ОСОБА_1 адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни про перегляд заочного рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 25.02.2025 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нові кредити» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 15.12.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нові кредити» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нові кредити» заборгованість за Договором №00-692200 від 29.09.2023 у розмірі 53567,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нові кредити» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1999,69 грн.

17.12.2025 копію заочного рішення направлено відповідачу у справі.

19.01.2026 адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, в якій просила переглянути та скасувати вказане заочне рішення, покликаючись на те, що ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином про судові засідання у справі, а тому не брав участі у судових засіданнях та був позбавлений права подати суду відзив на позовну заяву, пояснення та заперечення.

Також в обґрунтування заяви вказує, що відповідач позовні вимоги не визнає, із сумою заборгованості у розмірі 64887,68 грн не погоджується, вважає її негрунтованою та не підтвердженою належними та допустимими доказами. Так, позивачем до матеріалів справи не надано виписки по рахунку, інших первинних документів, які б свідчили про виникнення у відповідача за кредитним договором заборгованості, зокрема, доданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості за кредитним договором не відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а тому не є належним доказом, який би підтверджував розмір заборгованості за кредитним договором. Також в матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, який дозволив би перевірити правильність нарахування відсотків та зробити висновок, що заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору.

Додатково звернула увагу, що заборгованість у розмірі 11320,68 грн нарахована відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України, що є порушенням вимог пункту 15, 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України), а тому з відповідача не підлягають стягненню інфляційні витрати.

Підсумовуючи наведене, вказала, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами позовні вимоги, а тому позов є необгрунтованим. Відтак, на переконання представника заявника, при винесенні заочного рішення судом не було враховано всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору по суті.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 26.01.2026 поновлено ОСОБА_1 строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, прийнято заяву про перегляд заочного рішення до розгляду та призначено судове засідання на 05.02.2026 о 12:30 год.

Заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Зачепіло З.Я. у судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду заяви, жодних заяв та клопотань до суду не подавали.

У судове засідання представник ТОВ «Фінансова компанія «Нові кредити» не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, жодних заяв та клопотань не подавав.

З урахуванням вимог частини першої статті 287 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, а тому суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про перегляд заочного рішення за відсутності учасників справи, повідомлених належним чином.

Зважаючи на те, що всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно зі статтею 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Положеннями статті 285 ЦПК України визначено, що у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Заочним рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 15.12.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нові кредити» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нові кредити» заборгованість за Договором №00-692200 від 29.09.2023 у розмірі 53567,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нові кредити» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1999,69 грн.

За змістом пункту 2 частини третьої статті 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, вказана правова норма передбачає необхідність наявності одночасно двох підстав для скасування заочного рішення, а саме: наявності обставин, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання, доказів, що їх підтверджують, а також доказів, що можуть вплинути на ухвалене заочне рішення, тобто доказів, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення представник заявника вказує, що ОСОБА_1 не був обізнаний про наявність позовної заяви поданої до нього та його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, судові виклики він не отримував, що унеможливило його присутність та реалізацію ним процесуальних прав.

Водночас слід зазначити, що згідно з пунктом 2 частини сьомої статті 128 ЦПК України, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку.

За змістом відповіді від 14.10.2025, наданої Козівською селищною радою на запит судді від 10.10.2025 в порядку виконання вимог частини шостої статті 187 ЦПК України, згідно даних реєстру Козівської територіальної громади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 50). При цьому саме цю адресу ОСОБА_1 зазначає і представник заявника у заяві про перегляд заочного рішення.

Ухвалою судді від 16.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 10.11.2025 о 11:00 год. (а.с. 51).

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання за адресою встановленого судом місця реєстрації відповідача копії ухвали суду та повістки про виклик до суду, однак поштове відправлення повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відмовився» (а.с. 53, 54-55).

Ухвалою суду від 10.11.2025 розгляд справи відкладено на 02.12.2025 о 12:00 год. у зв`язку із першою неявкою відповідача у судове засідання (а.с. 60).

10.11.2025 ОСОБА_1 було надіслано копію ухвали суду від 10.11.2025 та повістку про виклик до суду на 02.12.2025, однак поштове відправлення повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відмовився» (а.с. 62, 64-65).

Ухвалою суду від 02.12.2025 розгляд справи відкладено на 15.12.2025 о 12:00 год. у зв`язку із черговою неявкою відповідача у судове засідання (а.с. 67).

02.12.2025 ОСОБА_1 було надіслано копію ухвали суду від 02.12.2025 та повістку про виклик до суду на 15.12.2025, однак поштове відправлення з трек-ідентифікатором R067049695222 11.12.2025 повернуто на адресу суду з відміткою «адресат відмовився» (а.с. 68, 72).

Водночас виклики відповідача у судові засідання здійснювалися також у порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України (а.с. 63, 69). З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Суд зазначає, що за правиламипункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частини дев`ятої статті 130 ЦПК України у разі відмови адресата одержувати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Відтак у розумінні цивільного процесуального законодавства України відповідач, який відмовився отримати документи від суду, є повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином.

При цьому направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 23.01.2023 у справі 496/4633/18, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22.

Також суд ураховує усталену практику Верховного Суду щодо належного повідомлення учасників процесу про розгляд справи у суді, а саме про те, що при зазначені причин повернення «адресат відмовився», «адресат відсутній за вказаною адресою» - судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки (пункт 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, постанови Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), від 30.11.2022 у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), від 31.08.2022 у справі № 760/17314/17).

Додатково суд звертає увагу, що представником заявника вказано, що заочне рішення ним отримано у мобільному застосунку «Дія», при цьому судом також виписувались судові повістки про виклик ОСОБА_1 у судові засідання, які автоматично із системи документообігу суду «Д3» інтегруються в застосунок «Дія» відповідача в електронному вигляді, а тому отримання відповідачем судового рішення через застосунок «Дія» додатково свідчить, що він фактично знав і про судові засідання у справі.

З урахуванням вищенаведеного, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи тричі повідомлений належним чином за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Крім того, дослідивши доводи заяви про перегляд заочного рішення, суд дійшов висновку, що в ній відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення. На необхідність з`ясування наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення неодноразово звертав увагу Верховний Суд України при підготовці Узагальнень судової практики щодо ухвалення та перегляду судами заочних рішень, зазначаючи, що зв`язку з практикою скасування заочного рішення без з`ясування, чи є у відповідачів докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в результаті нове ухвалене рішення після скасування заочного рішення є аналогічним. Тому касаційний суд наголошує, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у цивільно-процесуальному законі, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Обґрунтовуючи заяву про перегляд заочного рішення, представник відповідача посилається на те, що відповідач не погоджується із сумою нарахованих відсотків кредитором, а також із розрахунком суми заборгованості. Вважає нарахований розмір відсотків завищеним, що свідчить про несправедливі умови кредитного договору, та таким, що не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності. Водночас відповідачем не подано власного розрахунку заборгованості, який би спростовував правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, а відтак розрахунок заборгованості, наданий представником позивача, узгоджується зі змістом договору та є належним доказом.

За змістом заяви про перегляд заочного рішення, суд дійшов висновку, що фактично представник відповідача домагається переоцінки положень договору і розрахунку заборгованості, які наявні в матеріалах справи, і оцінка яких судом вже була надана. Однак вказана переоцінка наявних у справі доказів не передбачена ЦПК України для такої стадії цивільного процесу як перегляд заочного рішення. Вказане є підставою для апеляційного оскарження рішення, а не для скасування заочного рішення, адже суд першої інстанції не наділений повноваженнями скасовувати заочне рішення для надання іншої оцінки тим самим обставинам та доказам, що вже наявні у матеріалах справи, а інших доказів відповідач суду не надав.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що зазначені вище обставини не створюють юридичної сукупності елементів, які дають підстави для скасування заочного рішення. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що заяву представника ОСОБА_1 адвоката Зачепіло З.Я. про перегляд заочного рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 15.12.2025 у справі №951/696/25 слід залишити без задоволення.

Відповідно до частини четвертої статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись статтями 128, 130, 284, 285, 287, 288, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни про перегляд заочного рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 15.12.2025 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нові кредити» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що відповідно до вимог четвертої статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Лавренюк