Ухвала суду № 133846126, 05.02.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/557/26

2/583/608/26

У Х В А Л А

про залишення без руху

05 лютого 2026 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Яценко Н.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про визнання прав і обов`язків забудовника на житловий будинок з господарськими спорудами в порядку спадкування,

встановила:

04.02.2026 позивачка звернулася до суду з даним позовом, згідно з яким просить визнати за нею, ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом права і обов`язки забудовника на незданий в експлуатацію новозбудований житловий будинок літ. «А-1» з господарськими будівлями та спорудами, прибудовами літ. «а», «а2», тамбуром літ. «а1», ганками літ. «а3», «а4», гаражем літ. «Д», гаражем-літньою кухнею з прибудовою літ. «Ж, ж», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , з правом уведення будинку з господарськими будівлями та спорудами в експлуатацію, отримання правовстановлюючого документа та реєстрації права власності.

Вивчивши матеріали позовної заяви, доходжу висновку, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Так відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 7, 8 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008№7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво, до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва. Якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини.

Якщо об`єкт будівництва не був завершений спадкодавцем чи не був прийнятий в експлуатацію, або право власності не було за ним зареєстроване, то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обов`язки, а саме: право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва; право завершити будівництво (як правонаступник спадкодавця-замінений у порядку спадкування забудовник); право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об`єкт; право одержати на своє ім`я свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності.

Таким чином, спадкоємець має право звернутися до суду з позовом про визнання за ним майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини.

Наведене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 04.05.2022 у справі №372/4235/19, провадження №61-655св21.

Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. (пункти 54, 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19)

Отже, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги мають майновий характер, оскільки стосуються визнання майнових прав в порядку спадкування.

Відтак, судовий збір підлягає сплаті у розмірі саме як за вимогу майнового характеру з урахуванням вартості майна.

При цьому суд звертає увагу на ухвалу Верховного Суду від 01 березня 2024 року у справі №750/1288/23 про переведення прав та обов`язків забудовника в порядку спадкування за законом, де обчислення судового збору здійснювалося як за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-IX розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 становить 3328,00 грн.

Таким чином, у 2026 році ставка судового за вимогу майнового характеру, яка заявлена фізичною особою, не може бути менше 1331,20 грн та більше 16640,00 грн.

Натомість, позивачкою ОСОБА_1 у позовній заяві зазначено, що нею сплачено судовий збір за ставкою, передбаченою для подання позовної заяви немайнового характеру 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1331,20 грн, що також підтверджується доданою до позовної заяви квитанцією.

Таким чином, позивачці слід визначити ціну позову (станом на дату подання позовної заяви), оскільки позов підлягає грошовій оцінці, та надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору з урахуванням вартості незавершеного будівництва, підтвердивши його розмір належними доказами, та сплатити (доплатити) його у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із урахуванням сплаченої суми судового збору, яка становить 1331,20 грн.) на рахунок: отримувач: ГУК Сумської області/Охтирська МТГ/22030101, код отримувача 37970404, рахунок UA278999980313121206000018538, призначення платежу: судовий збір, код 22030101, пункт 1.1.

За ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивачки на доступ до правосуддя.

Так згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху до усунення позивачкою вищевказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про визнання прав і обов`язків забудовника на житловий будинок з господарськими спорудами в порядку спадкування - залишити без руху, надавши позивачці строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, викладених в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко