Ухвала суду № 133846049, 04.02.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/6217/25

Провадження № 6/577/8/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2026 року м.Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

у складі головуючого судді Потій Н.В.,

за участю секретаря Волошко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Конотопського міськрайонного суду від 28.11.2025, яке набрало законної сили 30.12.2025, частково задоволено позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 61285 грн заборгованості за кредитним договором № 39121-08/2023 та 2665 грн судового збору, а всього 63950? грн.

16.01.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою в якій просить розстрочити виконання рішення Конотопського міськрайонного суду від 28.11.2025 у справі №577/6217/25 строком на 12 місяців із щомісячним платежем 1000-1500 грн., мотивуючи тим, що її середньомісячний дохід становить 13500 грн, що підтверджується офіційною довідкою, яка перебуває в матеріалах справи. Сума заборгованості у співвідношенні до доходу відповідача є значною, а застосування заходів примусового виконання із зверненням стягнення до 50% доходу призведе до того, що їй залишатиметься близько 6700 грн на місяць, що є недостатнім для забезпечення базових життєвих потреб та істотно ускладнює виконання рішення суду (а.с. 105-106).

Згідно протоколу передачі справи раніше, визначеному складу суду від 20.01.2026, заяву ОСОБА_1 передано судді Потій Н.В. (а.с. 109).

Представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» надав заяву з проханням розгляд справи проводити у його відсутності, в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду просить відмовити. Зауважує, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012). Вважає, що відповідачем не надано належних і достатніх доказів и для розстрочки виконання судового рішення суду. Зауважує, що відповідно до ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Відтак розстрочення виконання рішення суду від 28.11.2025 шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі 1000,00 1500,00 грн., до повного виконання рішення суду суперечить нормам законодавства, зокрема ч.5 ст.435 ЦПК України, є безпідставним і таким що не підлягає задоволенню. Сплата щомісячних платежів у розмірі 1000,00 1500,00 грн. строком на 12 місяців не призведе до повного погашення заборгованості за рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28.11.2025, що становить 63950,00 грн. Тобто існує ризик того, що рішення суду не буде виконано. Законодавством України не передбачено виконання рішення суду з надмірним обтяженням фінансового становища боржника.

ОСОБА_1 в запереченнях на доводи ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить врахувати, що сума стягнення є значною та суттєво перевищує мій місячний дохід, що об`єктивно унеможливлює одноразове виконання рішення. Таким чином, у справі наявні саме ті обставини, які закон прямо відносить до підстав для розстрочення виконання рішення. Запропонований нею розмір платежу (10001500 грн) відповідає її реальним фінансовим можливостям та свідчить про намір реально виконувати судове рішення, а не ухилятися від його виконання. Закон не містить вимоги щодо повного погашення заборгованості протягом строку розстрочки, а передбачає встановлення судом порядку виконання, який є співмірним та пропорційним. Щодо можливості примусового виконання. Посилання стягувача на можливість примусового стягнення частини доходу через виконавчу службу не спростовує необхідність судового контролю за виконанням рішення.

Сторони, будучи повідомленими, до суду не з`явилися.

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши подану заяву, зазначає наступне.

Статтею 435 ЦПК України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Досліджуючи зміст заяви, судом встановлено, що заявником не наведено будь-яких обґрунтувань щодо необхідності розстрочення виконання рішення, враховуючи підстави, які визначено ч.4 ст.435 ЦПК України.

При вирішенні заяви сторони про розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що її задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника, позаяк остання не може надаватися виключно в інтересах боржника, із посиланням на необхідність поліпшення його фінансового стану. Розстрочка, надана за відсутності виняткових обставин, негативно впливає на охоронюваний законом інтерес стягувача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 червня 2019 року у справі № 381/1040/15-ц (провадження № 61-16003св18).

Як роз`яснив пленум Верховного Суду України в пункті 10 постанови від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду щодо сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

З аналізу наведених норм слідує, що розстрочення або відстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 свій обов`язок по поверненню коштів за кредитним договором від 30.08.2023 належним чином не виконала, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості.

ОСОБА_1 надано суду Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, з яких вбачається, що за період з січня по грудень 2025 року ОСОБА_1 мала дохід в загальному розмірі 163 558,8? грн. Середній розмір щомісячного доходу близько 13963,30 грн (а.с. 107 - 108).

На думку суду, наведені обставини не є винятковими.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують неможливість виконання ним рішення суду у повному обсязі та без затримок. Більше того запропонований відповідачем спосіб розстрочки у розмірі по 1000,00 1500,00 грн. строком на 12 місяців, тобто на загальну суму 18 000 грн, не призведе до повного погашення заборгованості за рішенням суду від 28.11.2025 становить 63950,00 грн. Крім того, користуючись кредитними коштами, ОСОБА_1 повинна була врахувати розмір своєї заробітної плати чи інших доходів та усвідомлювати, що воан несе зобов`язання щодо своєчасного та у повному обсязі повернення коштів за кредитним договором.

Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі №554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі №520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі №209/3085/20).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що на момент розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суд у даній справі, обґрунтованих підстав для такого розстрочення суд не вбачає, у зв`язку із чим заява відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 435 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду.

СуддяН. В. Потій