Рішення № 133845632, 04.02.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/9379/26

Справа №760/2726/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді - Усатової І.А.,

при секретарі - Омельяненко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Енергетик-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,-

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду м. Києва звернулося Житлово-будівельний кооператив «Енергетик-2» з позовом до ОСОБА_1 , в якій просило суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на Житлово-будівельного кооперативу «Еннергетик-2» (IBAN НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 305299) 67 157,47 грн - основного боргу, 37 388,98 грн - інфляційного збільшення, 8 820, 39 грн - три відсотки річних.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за адресою: АДРЕСА_1 в межах дії чинного законодавства створено Житлово-будівельний кооператив «Енергетик-2», метою якого є задоволення та захист соціальних, економічних та інших спільних інтересів своїх членів в галузі житлового господарства, членами кооперативу є 59 осіб.

Вказано, що власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 .

Власник квартири за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 отримує весь комплекс житлово-комунальних послуг, належної якості та відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Статуту ЖБК «Енергетик - 2».

Враховуючи зазначене, позивач вимушений сплачувати кошти виробникам комунальних послуг із коштів, передбачених на ремонт і розвиток будинку та прибудинкової території. Відповідач отримує житлово-комунальні послуги, проте своєчасно та у повному обсязі не здійснює оплату наданих послуг, не вносить платежі та внески на покриття витрат кооперативу по експлуатації будинку. Відповідач зобов`язаний вносити на рахунок позивача плату за спожиті ними послуги.

Відповідно до довідки про нарахування та сплату по особовому рахунку № НОМЕР_2 станом на 01.12.2023 сума заборгованості за отримані житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_2 складає: 67 1567, 47 грн. боргу.

Враховуючи те, що правовідносини, які склалися між позивачем та відповідачем є грошовим зобов`язанням, тому позивач має право на стягнення з відповідача на свою користь суму інфляційних втрат в розмірі 37 388, 98 грн. та три проценти річних у розмірі 8 820, 39 грн. за період з 01.10.2019 по 16.01.2024..

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 07.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками з пропозицією надати відзив на позов.

На адресу суду повернувся конверт із копією ухвали про відкриття провадження у справі та копією позовної заяви, який направлявся відповідачу.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про розгляд справи, в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надійшло. Судова повістка яка направлялась за місцем його реєстрації повернулась до суду з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частини 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною в постанові від 5 вересня 2022 року № 1519/2-5034/11 (№ 61-175сво21) порядок ухвалення судового рішення та його проголошення залежить від того чи судове засідання, яким завершений розгляд справи, відбулось у присутності учасників справи, чи за їхньої відсутності; повне судове рішення було складено чи складання повного судового рішення було відкладено.

У разі розгляду судом справи без виклику учасників справи або учасники справи в судове засідання не з`явились, ухвалення рішення відбувається у такому самому порядку, проте з урахуванням певних винятків: а) рішення не проголошується; б) датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четверта статті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п`ятої статті 268 ЦПК України).

З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Відтак, суд зазначає датою ухвалення рішення дату складання повного його тексту, не зважаючи на те, що вона відмінна від дати судового засідання, на яку було призначено розгляд справи.

Вивчивши матеріали справи, письмові докази, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, приходить до наступного висновку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, та на підставі наявних у справі доказів суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 в межах дії чинного законодавства створено Житлово-будівельний кооператив «Енергетик-2».

Власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 .

Власники квартири за адресою: АДРЕСА_2 у ЖБК «Енергетик - 2» отримує весь комплекс житлово-комунальних послуг, належної якості та відповідно до вимог ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про житлово-комунальні послуги» та Статуту ЖБК «Енергетик - 2».

Згідно із пунктами 6.2.1., 6.2.3. Статуту ЖБК «Енергетик - 2» член кооперативу зобов`язаний виконувати вимоги статуту, рішення Загальних зборів членів кооперативу та Правління кооперативу, своєчасно здійснювати оплату спожитих житлово-комунальних послуг, вносити платежі на розрахунковий рахунок кооперативу.

Пунктом 5.11 Статуту ЖБК «Енергетик - 2» передбачено, що у випадку, коли власник квартири або нежитлового приміщення у житловому будинку не бажає бути членом ЖБК після набуття ним права власності на квартиру чи нежитлове приміщення за будь яких підстав передбачених Законодавством. Особи, які відмовились від вступу до членів ЖБК є асоційованими членами Кооперативу та обов`язково повинні виконувати вимоги даного Статуту, що встановлені для членів Кооперативу, в тому числі й п. 6.2 даного Статуту.

Пунктом 9.2.9 Статуту ЖБК «Енергетик - 2» розмір щомісячної плати за утримання будинку та прибудинкової території затвердженні рішеннями загальних зборів членів ЖБК «Енергетик - 2».

Відповідно до довідки про розмір внеску на утримання будинку і прибудинкової території ЖБК «ЕНЕРГЕТИК-2» №32/23 від 23.11.2023 розмір внеску на утримання будинку і прибудинкової території встановлений Загальними зборами членів кооперативу з 01.06.2011 по 31.06.2017, які складає: 1-й поверх - 2 гривні 92 коп. за кв.м. та 2-9-10 поверхи - 3 гривні 21 копійок за кв.м. загальної житлової площі квартири.

У червні 2017 року Загальними зборами членів кооперативу ЖБК «Енергетик - 2» затверджено кошторис та внески на утримання будинку і прибудинкової території та встановлено тариф на утримання будинків з 01.07.2017 по 31.05.2020, у розмірі: 1-й поверх - 5 гривень 85 коп. за кв.м. та 2-9-10 поверхи - 6 гривень 43 копійок.

У травні 2020 року Загальними зборами членів кооперативу ЖБК «Енергетик - 2» затверджено кошторис та внески на утримання будинку і прибудинкової території та встановлено тариф на утримання будинків з 01 червня 2020 року у розмірі: 1-й поверх - 8 гривень 17 коп. за кв.м. та 2-9-10 поверхи - 9 гривень 39 копійок за кв.м.

ЖБК «Енергетик - 2» були укладені договори як з колективним споживачем послуг, а саме з ПрАТ «АК «Київводоканал» про надання послуги на відпуск води та послуг каналізації №02378/4-07 від 08.06.1994 та з КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" договір № 4540065 від 14.09.2018 на постачання теплової енергії у гарячій воді, який є правонаступником ПАТ «Київенерго» по договору №4540065 від 01.11.1999.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримує житлово-комунальні послуги, проте своєчасно та у повному обсязі не здійснює оплату наданих послуг, не вносить платежі та внески на покриття витрат кооперативу по експлуатації будинку.

Відповідно до довідки про нарахування та сплату по особовому рахунку № НОМЕР_2 станом на 01.12.2023 сума заборгованості за отримані житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_2 складає: 67 1567, 47 грн. боргу.

Відповідно до статей 156, 162 ЖК України власник та члени його сім`ї зобов`язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

Згідно зі ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 власники квартир зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

Пунктами 5, 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Житловим кодексом України, зокрема статями 66, 67, 162 передбачено, що користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (ч. 4 статті 544 ЦК України).

У ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивачем надаються комунальні послуги Відповідачам як власникам квартири, проте ними обов`язки по сплаті належним чином не виконуються та фактично відповідачі мають заборгованість перед позивачем, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідно до ч. 7 ст. 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Статтею 6 Закону України «Про кооперацію» визначено, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.

Діяльність кооперативів полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів кооперативу, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

Загальні збори скликаються і проводяться згідно з вимогами статуту кооперативу. Статутом визначаються порядок скликання та голосування, перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників.

Житлово-будівельний кооператив «Енергетик - 2» не є підприємством комунальної форми власності і не обслуговує будинки комунального житлового фонду, а відтак не формує цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, які б підлягали встановленню, затвердженню органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про кооперацію» основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

В силу дії ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що правовідносини, які склалися між позивачем та відповідачами, є грошовим зобов`язанням, а отже позивач має право на стягнення з відповідача на свою користь суму інфляційних втрат в розмірі 37 388, 98, 3% річних - 8 820, 39 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконував власні зобов`язання та надав можливість користуватись житлово-комунальними послугами.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного, суд приходить до висновку про те, що позивач виконує умови договору, а відповідачі ухиляються від виконання взятих на себе зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦК України).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За загальним правилом встановленим ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 3 028,00 грн грн.

Керуючись ст. 1212 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомо) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Енергетик-2» (ідентифікаційний код 22885602, 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 139/141, IBAN НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 305299) 67 157, 47 грн. - основного боргу, 37 388, 98 грн. - інфляційного збільшення, 8 820, 39 грн. - три відсотки річних, що загалом становить 113 366, 84 грн., та судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.А.Усатова